Справа № 2-126/2008р.
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
5 травня 2008 року Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді - Іванченка Я.М.
при секретарі - Худорба Р.Г.
за участю :
позивача - ОСОБА_1;
відповідача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новгород-Сіверський справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 до приватного нотаріуса Новгород-Сіверського нотаріального округу Чернігівської області ОСОБА_2 про визнання незаконною відмови в вчиненні нотаріальної дії, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1. в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до Приватного нотаріуса Новгород-Сіверського нотаріального округу Чернігівської області ОСОБА_2. про визнання незаконною відмови в вчиненні нотаріальної дії мотивуючи свій позов тим, що під час виконання доручення ОСОБА_3 про продаж будинку, незавершеного будівництвом, розташованого за адресою м. Новгород-СіверськийАДРЕСА_1, нотаріусом було відмовлено йому у посвідченні договору купівлі-продажу на тій підставі, що частка готовності вказаного будинку після його отримання у дар ОСОБА_3., за час його шлюбу із ОСОБА_4., суттєво збільшилась з 54 до 80 відсотків готовності, а отже ця частка являється спільною сумісною власністю подружжя. Вказаний будинок належить на праві приватної власності, згідно договору дарування, ОСОБА_3, а шлюб ОСОБА_3. та ОСОБА_4. було розірвано у 15.07.2003 року. Збільшення відсотку готовності будинку відбулося за рахунок його газифікації, яка була проведена сім'єю ОСОБА_3. у 2006 році.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1. позовні вимоги підтримав в повному обсязі з посиланням на обґрунтування викладені в позовній заяві. Також доповнив, що будинок був отриманий ОСОБА_3. в дар від бабусі у 1999 році, в даному будинку він не проживав оскільки він та його колишня дружина ОСОБА_4. постійно мешкають у Росії в м. Владивосток. Всі ремонтні роботи в будинку проводились батьками ОСОБА_3. які сподівались на його повернення до м. Новгород-Сіверський. Третя особа ОСОБА_4. взагалі , та втому числі й після розірвання шлюбу, не зверталась до суду про визнання будинку або його частини об'єктом спільної сумісної власності подружжя.
В судовому засіданні відповідач приватний нотаріус Новгород-Сіверського нотаріального округу ОСОБА_2. позов не визнав в повному обсязі. Також повідомив, що під час проведення бесіди із ОСОБА_3. останній повідомив йому, що відсоток готовності житлового будинку збільшився з 54 до 80 відсотків під час перебування його у шлюбі з ОСОБА_4., довести те, що проведені будівельні роботи не являється сумісним майном подружжя ОСОБА_3. не зміг. Таким чином він припускає, що вартість збільшення відсотку готовності будинку являється спільним сумісним майном подружжя і на його відчуження необхідна нотаріально завірена згода другого із подружжя.
Третя особа ОСОБА_4. в судове засідання не з'явилась, про час та місце судового засідання повідомлялась належним чином, причини неявки суду не повідомила, будь-яких клопотань суду не заявляла.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши зібрані по справі докази суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених сторонами вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що згідно свідоцтв про укладення шлюбу та про розірвання шлюбу 18 серпня 1995 року ОСОБА_3 уклав шлюб із ОСОБА_4, який було розірвано 15 липня 2003 року (а.с. 8-9).
10 серпня 1999 року ОСОБА_3 отримав в дар недобудований жилий будинок з 54 відсотками готовності розташований за адресою м. Новгород-СіверськийАДРЕСА_1. (а.с. 7).
Відповідно до примітки у витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно від 14 листопада 2007 року відсоток готунку недобудованого будинку з надвірними будівлями розташованого за адресою м. Новгород-СіверськийАДРЕСА_1, становить 80 відсотків (а.с. 6).
Оскільки правовідносини виникли до введення в дію Сімейного кодексу України (шлюб тривав з 18 серпня 1995 року по 15 липня 2003 року) слід керуватись нормами Кодексу про шлюб та сім'ю, в реакції 1969 р.
Згідно статті 24 Кодексу про шлюб та сім'ю майно, яке належало кожному з подружжя до одруження, а також одержане ним під час шлюбу в дар або в порядку успадкування, є власністю кожного з них.
Відповідно до статті 25 КпШС якщо майно, яке було власністю одного з подружжя, за час шлюбу істотно збільшилося у своїй цінності внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя або їх обох, воно може бути визнане судом спільною сумісною власністю подружжя.
Аналізуючи в сукупності вищевикладене суд остаточно приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки судом достовірно встановлено, що будинок розташований за адресою: Чернігівська область м. Новгород-Сіверський АДРЕСА_1, згідно договору дарування, на праві приватної власності належить ОСОБА_3, й в суду відсутні будь які відомості про те, що за другим з колишнього подружжя - ОСОБА_4, судом визнано право спільної сумісної власності подружжя на збільшену частину готовності будинку, або таке питання розглядається судом.
Також керуючись ст. 88 ЦПК України та Декретом КМ України “Про державне мито” від 19.11.1993 року з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в суді.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 24, 25 Кодексу про шлюб та сім'ю, ст. 50 Закону України «Про нотаріат» ст.ст. 11, 60, 212, 214-215 ЦПК України, Декретом КМ України “Про державне мито” від 19.11.1993 року Суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Новгород-Сіверського нотаріального округу Чернігівської області ОСОБА_2 про визнання незаконною відмови в вчиненні нотаріальної дії - задовольнити.
Зобов'язати приватного нотаріуса Новгород-Сіверського районного нотаріального округу ОСОБА_2 вчинити нотаріальні дії, а саме посвідчити договір купівлі-продажу жилого будинку розташованого за адресою Чернігівська область м. Новгород-Сіверський, АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 - Чернігівська область м. Новгород-Сіверський АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 8 гривен 50 копійок сплаченого держмита.
Стягнути ОСОБА_2 - Чернігівська область м. Новгород-Сіверський АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 кошти в сумі 7 гривен 50 копійок витрат сплачених за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Новгород-Сіверський райсуд шляхом подачі в десяти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий: Я.М. Іванченко