Цивільна справа № 2-156/08
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 квітня 2008 року Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді - Іванченка Я.М.,
при секретарі - Худорба Р.Г.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1.,
відповідача - ОСОБА_2.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новгород-Сіверському справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення компенсаційних виплат за затримку розрахунку при звільненні та втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення компенсаційних виплат за затримку розрахунку при звільненні та втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати мотивуючи позов тим згідно рішення апеляційного суду Чернігівської області відповідачка після звільнення, яке відбулось 9 вересня 2006 року, мала виплатити йому заробітну плату, допомогу за час тимчасової непрацездатності, компенсацію за невикористану відпустку, вихідну допомогу при звільненні, а всього 9096 грн. 57 к. Зазначені кошти відповідачка виплатила йому лише 16 січня 2008 року, а отже він має право на виплату середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку в сумі 21102 грн. 40 копійок та на компенсацію втрати частини заробітку в зв'язку з порушенням термінів виплати - 810 грн. 83 к.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1. позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнити в межах заявлених позовних вимог, з посиланням на обґрунтування викладене в позовній заяві.
Відповідач в судовому засіданні ОСОБА_2. позов не визнала в повному обсязі, суть її заперечень зводилась до того, що вона вважає, що нічого не винна позивачеві.
Суд, заслухавши пояснення сторін, та дослідивши зібрані по справі докази прийшов до висновку, що позов в межах заявлених позовних вимог, підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 3 статті 61 ЦПК Україна обставини встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно рішення апеляційного суду Чернігівської області від 15 червня 2007 року з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. стягнуто невиплачену заробітну плату за період роботи з 10.07.2006р. по 27.08.2006 р. та з 30.09.2006 по 09.11.2006 року, допомогу за час тимчасової непрацездатності, компенсацію за невикористану відпустку, вихідну допомогу, а всього 9096 грн. 57 к. Також зобов'язано ОСОБА_2. вчинити запис в трудовій книжці ОСОБА_1. про укладення з ним трудового договору та про звільнення за ст. 38 КЗпП України.
Судом встановлено, підтверджується наявними у справі доказами, що 9 листопада 2006 року ОСОБА_1. було звільнено з роботи на підставі ст. 38 КЗпП України без здійснення запису у трудовій книжці та без проведення належного розрахунку при звільненні. 16 січня 2008 року ОСОБА_2. сплатила на користь ОСОБА_1. борг по сплаті невиплаченої заробітної плати та інших виплат в сумі 9096 грн. 57 к. (а.с. 5).
Згідно ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.
Відповідно до п. п. 20, 21 Постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 24.12.1999р. „Про практику застосування судами законодавства про оплату праці” суд установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку.
Таким чином суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму середнього заробітку за весь час затримки по день здійснення розрахунку. Час затримки розрахунку з 8 листопада 2006 року по 16 січня 2008 року, що становить 435 днів.
Згідно довідки № 2 від 05.05.2008 року розмір заробітної плати ОСОБА_1. становив 1500 грн. (а.с.26), а отже середньоденний заробіток становить 1500:30 = 48,39 грн.
Середній заробіток за весь період затримки розрахунку, що підлягає стягненню, становить суму середньоденного заробітку помножену на число календарних днів які мають бути оплачені за середнім заробітком, а саме: 48,39 х 435 = 21049,65 грн.
Також суд зазначає, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення компенсації втрати частини заробітної плати в зв'язку з порушенням термінів її виплати.
Відповідно до вимог Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року компенсації підлягають грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру. Відповідно до п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001р. № 159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.
Оскільки сума нарахованого і невиплаченого позивачеві в листопаді 2006 року доходу становить 4596,57 грн. (2482, 89 грн. - невиплаченої заробітконої плати + 1714, 32 грн. допомоги за час тимчасової непрацездатності + 399,36 грн. компенсації за невикористану відпустку)- встановлдено Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 15.06.2007 року (а.с. 10), розрахунок має проводитись з цієї суми. Індексми споживчих цін за данними Державного комітету статистики України станили: грудень 2006 року - 1,009; 2007 рік січень -1,005; лютий - 1,006; березень - 1,002; квітень - 1,00; травень - 1,006; червень - 1,022; липень - 1,014; серпень - 1,006; вересень - 1,022, жовтень - 1,029; листопад - 1,022; грудень - 1,021. Що становить: (1,009х1,005х1,006х1,002х1х1,006х1,022х 1,014х1,006х1,022х1,029х1,022х1,021) х100-100 = 17,64%.
Враховуючи вищевказаний розрахунок розмір компенсації втрати частини заробітку в зв'язку з порушенням термінів виплати має відповідно становити - 4596,57х17,64% = 810,83 грн.
На підставі статті 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати на користь держави.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 116, 117 КЗпП України, Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року, Постанови Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001р. «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України № 13 від 24.12.1999р., ст. ст.10, 11, 61, 88, 212, 214-215, ЦПК України Суд,-
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення компенсаційних виплат за затримку розрахунку при звільненні та втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 (16030, АДРЕСА_1) суму середнього заробітку за весь час затримки розрахунку - 21049 (двадцять одну тисячу сорок дув'ять) гривен 65 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 (16030, АДРЕСА_1) суму компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати - 810 (вісімсот десять) гривен 83 копійки.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави кошти в сумі 51 (п'ятдесят одна) гривна держмита.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави кошти в сумі 30 (тридцять) гривен витрат сплачених за інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Новгород-Сіверський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви на апеляційне оскарження, та протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.