Справа № 22-Ц-1299 2006 p. Головуючий у 1-й інстанції - Шунько Г.О.
Категорія - 18 Суддя-доповідач - Хвостик С.Г.
УХВАЛА іменем України
26 вересня 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Рибалки В.Г.
суддів - Хвостика С.Г., Сибільової Л.О.
з участю секретаря судового засідання - Рой Я.М.
та осіб, які беруть участь у справі - представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну
справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 05 липня 2006 року
у справі за позовом Закритого акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» в
особі Сумської філії до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дента-Люкс», ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитною угодою, -
встановила:
Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 05 липня 2006 року позов ЗAT КБ «Приватбанк» в особі Сумської філії задоволено. Стягнуто на його користь в солідарному порядку з ТОВ «Дента-Люкс» та ОСОБА_2 заборгованість за кредитною угодою НОМЕР_1 згідно з договором поруки в сумі 29 004 грн. 13 коп. та у дольовому порядку витрати позивача зі сплати державного мита в сумі 290 грн. Стягнуто з відповідачів в дольовому порядку витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. на користь ДП «Судовий інформаційний центр».
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, просить дане рішення скасувати та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову ЗАТ КБ «Приватбанк», посилаючись на те, що договір поруки з позивачем він не укладав та не підписував, тобто не брав на себе ніяких зобов'язань.
Перевіривши рішення в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, станом на 28.11.2001 р. ОСОБА_2 працював на посаді генерального директора ТОВ «Дента-Люкс».
29.11.2002 p., ОСОБА_2, діючи від імені ТОВ «Дента-Люкс», уклав з ЗАТ КБ «Приватбанк» кредитну угоду за НОМЕР_1 з метою отримання коштів в сумі 10 106 доларів США для купівлі автомобіля за програмою банку: «Автомобіль у розстрочку» на строк до 26.11.2007 р.
Строки повернення кредиту, відсотків за користування кредитом узгоджені у відповідному додатку до договору кредиту. За неналежне виконання зобов'язань в кредитній угоді передбачено нарахування пені. Змін умов кредитного договору не було.
29.11.2002 р. між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 був укладений договір поруки, згідно якого поручитель зобов'язується перед банком відповідати за виконання зобов'язань ТОВ «Дента-Люкс» за кредитною угодою НОМЕР_1 в повному обсязі: в сумі основного боргу, відсотків за користування кредитом, пені, штрафів та інших передбачених кредитною угодою санкцій, в солідарному з основним боржником порядку.
В січні 2004 p. 3AT КБ «ПриватБанк» попередив ОСОБА_2, як поручителя, що ТОВ «Дента-Люкс» не виконує своїх зобов'язань за кредитною угодою і запропонував прийняти відповідні заходи.
30.09.2004 р. ОСОБА_2 звільнився за власним бажанням з посади генерального директора ТОВ «Дента-Люкс» та з 01.09.2005 р. став працювати заступником директора ПП «Дента».
16.11.2004 р. Господарський суд Сумської області порушив провадження в справі за заявою кредиторів про визнання ТОВ «Дента-Люкс» банкрутом.
Ухвалою від 07.02.2005 р. Господарський суд Сумської області затвердив реєстр вимог кредиторів, в тому числі й ЗАТ КБ «ПриватБанк» в особі Сумської філії, ліквідатором призначено ОСОБА_3.
На час розгляду справи місцевим судом майно ТОВ «Дента-Люкс» реалізовано, складено ліквідаційний баланс, який не затверджений господарським судом і підприємство як юридична особа не було ліквідовано. Борги підприємства перед кредиторами не сплачені. Кошти в сумі 9 700 грн. від реалізації через товарну біржу «Харьков» автомобіля марки «КІА», що був придбаний за кредитні кошти, направлені на погашення заборгованості перед банком за кредитною угодою.
Станом на 03.01.2006 р. сумарна заборгованість ТОВ «Дента-Люкс» перед банком за кредитною угодою становила 29 004 грн. 13 коп.
За вказаних обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку що, оскільки підприємство-боржник не ліквідовано та не виконує своїх зобов'язань за кредитним договором, відповідати за виконання його зобов'язань згідно кредитної угоди, договору поруки та вимог ст. 554 ЦК України, повинен поручитель - ОСОБА_2 солідарно з підприємством-боржником, тому суд на законних підставах здійснив відповідне стягнення.
Доводи апелянта про те, що договір поруки з ЗАТ КБ «ПриватБанк» він не укладав та не підписував спростовуються висновком судової почеркознавчої експертизи від 14.03.2003 p., з якого вбачається, що підписи від імені ОСОБА_2 на кредитній угоді НОМЕР_1 та в договорі поруки, укладеного в той же день, виконані однією особою -ОСОБА_2 Посилання апелянта на неналежність вказаного доказу та необхідність проведення додаткової почеркознавчої експертизи колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки вони носять загальний характер і необхідність в цьому нічим не підтверджена.
Підстав сумніватись у висновку експертизи не вбачається.
Висновок суду про задоволення позову ЗАТ КБ «ПриватБанк» належним чином мотивований і підтверджується дослідженими доказами, яким дано належну оцінку.
Сума пені стягнута в межах річного строку, так як з листопада 2004 року підприємство не виконувало зобов'язань за договором кредиту.
Доводи апелянта про протилежне є безпідставними.
Перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів знаходить його законним і обгрунтованим, у зв'язку з чим апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду - залишити без зміни.
Керуючись ст. ст.307 ч.І пі, 308, 314 ч.І п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 05 липня 2006 року в даній справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня її проголошення до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: