Справа № 22-Ц-1361 Головуючий у 1-й інстанції: Лобко А.В.
Категорія 35 Суддя - доповідач: Ведмедь Н.І.
УХВАЛА іменем України
26 вересня 2006 р. колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Смирнової Т.В.,
суддів - Ведмедь Н.І., Данильченко Л.О.,
при секретарі - Пархоменко А.П., в присутності осіб, які беруть участь в справі - ОСОБА_1, розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 03 серпня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дружини на період вагітності, -
ВСТАНОВИЛА:
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду встановленим обставинам та порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить вказане судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити його позов та відмовити у задоволенні зустрічного позову. Зазначає, що судом не враховано те, що подружні стосунки із ОСОБА_2 були припинені ще в 2004 році, проживали вони після цього окремо, а тому він не є батьком майбутньої дитини відповідачки, на сьогодні має намір створити нову сім'ю. Також вказує, що не було враховано його фактичне матеріальне положення, оскільки на даний час він ніде не працює, що унеможливлює сплату аліментів.
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 03 серпня 2006 року в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено у зв'язку з їх необґрунтованістю.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на її утримання в розмірі 1/7 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 19 травня 2006 року на весь час вагітності ОСОБА_2 Стягнуто також з ОСОБА_1 51 грн. судового збору на користь держави та ЗО грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду даної цивільної справи на користь ДП «Судовий інформаційний центр».
Судом першої інстанції встановлено, що сторони знаходяться у шлюбі з 22 листопада 2003 року. Шлюб зареєстрований відділом РАГС Зарічного районного управління юстиції м. Суми, актовий запис № 147. Для позивача та відповідачки це другий шлюб.
Від першого шлюбу ОСОБА_2 має неповнолітнього сина ОСОБА_3. ОСОБА_2 також має від першого шлюбу неповнолітнього сина ОСОБА_4, який проживає разом з нею за адресою: АДРЕСА_1.
Від шлюбу сторони дітей не мають, але ОСОБА_2, згідно довідки Сумського пологового будинку НОМЕР_1, знаходиться на обліку в жіночий консультації з 04 квітня 2006 року з діагнозом: вагітність 15 тижнів.
ОСОБА_2 ніде не працює, але є працездатним. З роботи звільнився 23 травня 2006 року за власним бажанням.
Перевіривши рішення в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Суд першої інстанції вірно з'ясував спірні правовідносини, повно, всебічно встановив обставини, що мають значення для справи у відповідності зі ст. 212 ч. 1 ЦПК України, дослідив всі наявні докази в справі та дав їм оцінку, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні.
Суд першої інстанції з врахуванням всіх обставин справи дійшов до вірного висновку, відмовивши у задоволенні позову ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та задовольнивши зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення з нього на її користь аліментів на утримання під час вагітності.
Посилання апелянта на неврахування судом його матеріального становища, колегія суддів вважає необгрунтованим, оскільки воно носить загальний характер і конкретними доказами всупереч ч.І ст. 60 ЦПК України не підтверджено. При визначенні обов'язку сплати аліментів суд, виходячи із вимог ч.4 ст.84 СК України, врахував те, що ОСОБА_1 на даний час не працює, однак є працездатним, а тому має можливість надавати матеріальну допомогу дружині. Виникнення у вагітної дружини права на аліменти згідно вказаної статті пов'язується лише з однією умовою -відповідним матеріальним станом чоловіка, тому доводи апелянта про неврахування судом при вирішенні цього питання інших обставин, на думку колегії суддів, є безпідставними.
Посилання апелянта на те, що він не є батьком майбутньої дитини ОСОБА_2 не може бути підставою для задоволення його позовних вимог про розірвання шлюбу, оскільки ч.З ст. ПО СК України передбачено виключна підстава для припинення мораторію на пред'явлення позову про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини, а саме: якщо батьківсько зачатої дитини визнане іншою особою. Факт визнання свого батьківства іншою особою не знайшов підтвердження при розгляді даної справи ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції. Відповідно до ч.І ст. 122 дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.
Також, колегією суддів враховано те, що згідно ч.З ст.136 СК України оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини.
Ухвалене в справі судове рішення є законним і обгрунтованим. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про невірне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до невірного вирішення справи.
На підставі викладеного, керуючись ст. 307 ч.І п.1, ст.309, ст. 313, ст.314 та ст.315 ЦПК України, колегія судів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 03 серпня 2006 року в даній справі залишити без зміни.
Ухвала набрала законної сили, але може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі двох місяців з моменту її проголошення безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий : Судді: