ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  

У Х В А Л А

10.02.2012                                                                                  Справа № Б38/12-10  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді  Вечірка І.О. (доповідач)      

суддів: Джихур О.В., Лисенко О.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги громадянина ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області  від 24 листопада 2011 року  у справі № Б38/12-10

за заявою Комунального підприємства “Управління житлово –комунального господарства” Павлоградської міської ради, м. Павлоград

про визнання банкрутом,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2011 року (суддя Бондарєв Е.М.) затверджено додаткову винагороду ліквідатору Комунального підприємства “Управління житлово –комунального господарства” Павлоградської міської ради, м. Павлоград Євстаф’євій Вікторії Вікторівні (ліцензія серії НОМЕР_1)в розмірі 10% від суми грошових коштів, які надходять на рахунок підприємства –банкрута під час ліквідаційної процедури. Оплата здійснюється за рахунок грошових коштів Комунального підприємства “Управління житлово –комунального господарства” Павлоградської міської ради з рахунку, який використовується під час ліквідаційної процедури, після надходження коштів на рахунок підприємства –боржника.

Не погодившись з вказаною ухвалою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся громадянина ОСОБА_1, який вважає оскаржувану ухвалу необґрунтованою та винесеною з порушенням норм процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2011 року.

Ознайомившись з матеріалами справи та апеляційною скаргою судова колегія прийшла до висновку про необхідність відмови в прийнятті апеляційної скарги громадянина ОСОБА_1 з наступних підстав.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження рішення суду.

Пункт 8 частини 3 статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст.14 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Відповідно до ч.1 ст.91 Господарського процесуального кодексу України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов’язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Згідно із ч.6 ст.106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі про банкрутство.

Відтак, коло осіб, які мають право оскаржити судові рішення у справі про банкрутство, діючим законодавством звужено до учасників такої справи задля попередження необґрунтованого втручання інших осіб, які не є учасниками справи, у хід процедури банкрутства.

Отже, оскаржувати судові рішення у справі про банкрутство можуть тільки учасники справи про банкрутство.

У відповідності до абз.22 ст.1 Закону про банкрутство учасниками провадження у справі про банкрутство визнано таких осіб: сторони (кредитори, боржник), арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.

Абзац 6 ст.1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника  або визнання його банкрутом” встановлює, що кредитором визнається  юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника.

Матеріали справи свідчать, що з кредиторськими вимогами до боржника громадянин ОСОБА_1 не звертався.

В апеляційній скарзі громадянина ОСОБА_1 відсутнє посилання на докази, які свідчать, що він є учасником провадження у справі про банкрутство та оскаржувана ухвала місцевого господарського суду стосується його прав та обов’язків

Отже, станом на час звернення з апеляційною скаргою громадянин ОСОБА_1 не набув статуса учасника провадження у справі про банкрутство, що виключає можливість прийняття поданої ним апеляційної скарги до розгляду.

Слід зазначити, що громадянин України з метою захисту інтересів суспільства і держави не позбавлений права звернення до учасників провадження у справі про банкрутство, у тому числі державних органів з повідомленням щодо наявності обставин, які на його думку свідчать про необхідність оскарження судового рішення.

Керуючись ст.ст.91, 99, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд –

У Х В А Л И В:

Відмовити громадянину ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ в  прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2011 року  у справі № Б38/12-10.

Додаток: апеляційна скарга з додатковими матеріалами на 11 аркушах.

        Головуючий суддя                                                      І.О. Вечірко

         Судді                                                                              О.В. Джихур

                                                                                                 О.М. Лисенко