Справа №22-ц-1396   2006р.                                          Головуючий у 1-й інстанції       Школа М.Г.

Категорія 29                                                                  Суддя-доповідач                         СмирноваТ.В.

УХВАЛА іменем України

03 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області у складі:

головуючого - Смирнової Т.В.

суддів - Данильченко Л.О., Хвостика С.Г.

з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.

та осіб, які приймають участь у справі - позивачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 01 серпня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про вселення, -

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Кролевецького районного суду від 01 серпня 2006 року, яким позов ОСОБА_1 задоволено, та постановити нове рішення про відмову в задоволенні її вимог.

В доводах скарги апелянт посилається на те, що судом невірно застосовані норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Так, апелянт зазначає, що позивачка не надала доказів примусового виселення її з квартири, а також вважає, що ні він, ні позивачка не є членами сім'ї власника квартири - його матері ОСОБА_4.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що вселення позивачки в дану квартиру відбулось за згодою власника, позивачка з поважних причин тимчасово не проживає у квартирі, вона була незаконно позбавлена права користування житлом відповідачами, які встановили нові двері, а ключів позивачці не дали.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, заслухавши пояснення позивачки ОСОБА_1, яка заперечувала проти скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і вірно встановлено судом першої інстанції, власником квартири АДРЕСА_1 є відповідачка ОСОБА_4.

її син - відповідач ОСОБА_2 зареєстрований у даній квартирі з 04 березня 1997 року. У жовтні 1999 року позивачка разом з дітьми була прописана у цій квартирі як дружина відповідача ОСОБА_2 за згодою власника.

02 січня 2006 року позивачка покинула спірну квартиру і тимчасово перейшла проживати в інше місце, так між нею та відповідачем відбулась сварка і вона змушена була залишити квартиру разом з дітьми, побоюючись фізичної розправи. Іншого житла позивачка не має, а тому вона бажає повернутись до квартири, однак відповідачі створюють їй в цьому перешкоди, поставивши нові двері та змінивши замок.

Колегія суддів не може погодитись з доводами апелянта щодо того, що ні відповідач ОСОБА_2, ні його дружина ОСОБА_1 не були і не є членами сім'ї матері відповідача ОСОБА_4, оскільки ці доводи не відповідають обставинам справи.

Так, відповідачі не надали суду доказів, які б свідчили про вселення позивачки в спірну квартиру не як члена сім'ї та не довели факт укладення між сторонами іншої угоди про порядок користування квартирою. Крім того, за поясненнями самої відповідачки ОСОБА_4, вона як власник квартири не заперечувала проти вселення і прописки позивачки, як своєї невістки.

Доводи апелянта з приводу добровільного залишення позивачкою квартири та з приводу того, що вона не зверталася до нього з питанням про повернення в квартиру і не виявляла бажання повертатися - спростовуються наявними в справі доказами, а саме тим, що відповідачі самі позбавили позивачку можливості зайти в квартиру, замінивши двері та замок і не надавши їй ключів.

Доводи апелянта з приводу ненадання судом першої інстанції оцінки ствердженням позивачки щодо придбання її батьками квартири для його матері - відповідачки ОСОБА_4, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки дане питання не стосується предмету спору.

Колегія суддів також приймає до уваги ту обставину, що відповідачка ОСОБА_4, будучи власником квартири, фактично погодилась з рішенням суду першої інстанції про вселення позивачки і не оскаржила його.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно з'ясував всі обставини, що мають значення для справи, надав правильну оцінку доказам по справі та правильно вирішив спір, а тому відсутні підстави для скасування рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, ст. 313-315 ЦПК України, колегія суддів:

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Кролевецького районного суду від 01 серпня 2006 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.