Справа № 22-Ц-1095 2006р.     Головючий у 1-й інстанції - Кравченко P.O.

Категорія - № рядка 5                          Суддя-доповідач - Попруга С.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року жовтня 03 дня колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Попруги С.В.,

суддів                   - ДубровноїВ.В., Сибільової Л.О.,

з участю секретаря

судового засідання - Назарової О.М.,

та осіб, які приймають

участь у справі - ОСОБА_1, ОСОБА_2 та

представника Виконкому Конотопської міської ради

Лакизи Я.О.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 06 червня 2006р.

у справі за позовом        ОСОБА_1 до ОСОБА_2, виконавчого комітету Конотопської міської ради про усунення перешкод у користуванні будинком та надання дозволу на переобладнання та перебудову,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Конотопського міськрайонного суду від 06 червня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково: зобов"язано співвласника ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у користуванні його власністю - 48/100 ч. будинку АДРЕСА_1 та не перешкоджати демонтажу перегородок між кімнатами 1-7 і 1-3, за умови дотримання останнім вимог Державних будівельних норм, БНіП ІП-4-80 "Техніка безпеки у будівництві; зобов"язано виконавчий комітет Конотопської міської ради надати дозвіл ОСОБА_1 на демонтаж перегородок між кімнатами 1-7 і 1-3 за умови дотримання останнім вимог Державних будівельних норм БНіП ІП-4-80 "Техніка безпеки у будівництві". У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні його вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Узагальнені доводи апеляційної скарги: неповне з"ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідають висновкам суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу, а відповідачі заперечували проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованим.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві власності належить по 1/2 ч. домоволодіння АДРЕСА_1. Рішенням Конотопського міського суду від 11 липня 2002 року було проведено реальний розподіл домоволодіння між сторонами, що і в цій справі, та визначено між ними порядок користування присадибною земельною ділянкою, за яким двір залишався у загальному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Щодо оскаржуваної частини рішення, то судом першої інстанції встановлено, що прибудова до частини будинку позивача в дворі загального користування входу в льох з двору до сіней, шляхом облаштування тамбуру розміром 1,2 м на 1,2 м, площею 1,44 кв.м на відстані 3,20 м від кута будинку, приміщення з межею вогнестійкості не нижче II ступені до кімнати 1-3 та сіней, по довжині кімнати, та сіней, розміром 6,8 м на 2,5 м площею 17 кв.м, замість веранди 5,5 кв.м та ґанку 2,10 кв.м, на якій наполягає позивач, і проти якої (прибудови) заперечують відповідачі ОСОБА_2 та виконком Конотопської міської ради, неможливо, оскільки така прибудова буде порушувати відповідні положення ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень". В той же час, право власника на добудову здійснюється ним лише за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил та якщо добудова не порушує права інших осіб.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що вищезгадані позовні вимоги ОСОБА_1 не грунтуються на законодавстві, відповідачі прав позивача не порушили, тому позов задоволенню не підлягає.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про усунення перешкод у користуванні його власністю - 48/100 ч. домоволодіння, розташованого АДРЕСА_1, зобов'язання відповідачів надати йому дозвіл на прибудову входу в льох з двору до сіней, приміщення з межею вогнестійкості не нижче II ступені до кімнати 1-3 та сіней, розміром 6,8 м на 2,5 м, площею 17 кв.м, замість веранди 5,5 кв.м та ґанку 2,10 кв.м, суд першої інстанції, з"ясувавши обставини справи та давши належну оцінку всім зібраним по справі доказам, правильно дійшов висновку про те, що забудова (прибудова), на якій наполягає позивач ОСОБА_1, буде порушувати будівельні, санітарні норми, права відповідача ОСОБА_2, інших осіб, а тому вищезгадані вимоги задоволенню не підлягають. Рішення суду відповідає вимогам ч.5 ст. 373, ч.З ст.375 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що висновки суду грунтуються виключно на висновку будівельно-технічної експертизи, який не являється належним доказом, про що у скарзі наводяться відповідні мотиви, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки спростовуються доказами наданими відповідачами, зокрема актом обстеження спірного домоволодіння, складеним компетентними органами (а.с.36), письмовою інформацією санітарного лікаря (а.с.38), з яких вбачається, що добудова, на якій наполягає позивач, суперечить будівельним, санітарним, протипожежним нормам. Вищезгадані письмові докази є належними, достовірними та достатніми для підтвердження заперечень відповідачів.

Колегією суддів, за клопотанням позивача було призначено повторну судову будівельно-технічну експертизу, оплату за проведення якої, відповідно до ст. 86 ЦПК України, зобов'язаний був провести позивач. Однак він відмовився це зробити у встановлений судом строк.

Посилання в апеляційній скарзі на лист керівника Конотопського РВГУМНС України в Сумській області (а.с.49), який не був врахований судом першої інстанції, в якому йдеться фактично про те, що за умови використання позивачем певних будівельних матеріалів, відстань від приміщення площею 17 кв.м, яке він мав намір прибудувати, до сусіднього домоволодіння під НОМЕР_1 може бути не 10 м, а 8 метрів, висновків суду не спростовують. По-перше зміст названого листа грунтується фактично на припущеннях, по-друге власник домоволодіння НОМЕР_1 не брав участь у справі, і його правова позиція щодо вимог позовної заяви не з"ясовувалась.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, коли оскаржуване рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 319 ЦПК України, колегія

СУДДІВ,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 06 червня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий - Попруга С.В.

Судді     - Дубровна В.В., Сибільова Л.О.