Справа №22-ц-1319 2006 p. Головуючий у 1 -й інстанції Сольона Н.М.
Категорія 44 Суддя-доповідач Батюк А.В.
УХВАЛА іменем України
04 жовтня 2006 року м. Суми
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Шевченка В.А.,
суддів - Батюка А.В., Лузан Л.В.,
з участю секретаря судового засідання - Рой Я.М.,
та осіб, які беруть участь у справі - позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 25 липня 2006 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, стягнення моральної шкоди,
встановила:
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 25 липня 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Як вбачається з постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 12 серпня 2005 року в лютому 1994 року СФГ "ОСОБА_1" придбало у ДГАФ "Надія" зернозбиральний комбайн СК-5 "Нива", а ОСОБА_1 та ОСОБА_2 експлуатували його (а. с. 5).
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доказів на підтвердження того, що спірний зернозбиральний комбайн СК-5 "Нива" належить ОСОБА_1 на праві приватної власності позивачем надано не було. Договору бартерного обміну укладеного між позивачем і ДГАФ "Надія" ОСОБА_1 також не надано.
У матеріалах справи є договір про взаєморозрахунки від 10 грудня 1993 року, але він укладений між радгоспом ім. Леніна та фермерським господарством ОСОБА_1, яке в подальшому було визнано банкрутом.
У цьому договорі зазначено про передачу фермерському господарству комбайна СК-5, але не зазначено ні його номер, ні які-небудь конкретні дані про нього. Комбайн продавався господарству, а не фізичній особі.
У матеріалах справи відсутні правовстановлюючі документи на спірний комбайн.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог і цей висновок суду не спростовується доводами апеляційної скарги.
Рішення суду узгоджується з доказами наявними у справі й відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його зміни або скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів,
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 25 липня 2006 року в даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий Судді