Справа № 22-а-374 2006 p.                               Головуючий у 1-й інстанції - Риков В.В.

Категорія 39                                                     Суддя-доповідач Данильченко Л.О.

УХВАЛА іменем України

2006 року вересня 28 дня колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого                         Данильченко Л.О.

суддів                                     Криворотенка В.І.

Ведмедь Н.І. з участю секретаря судового засідання       Назарової О.М.

та осіб, які приймають участь у справі - ОСОБА_1, представника відповідача Заєць P.M.

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ковпаківського районного суду м.Суми від 25 липня 2006 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ковпаківського ВМ СМВ УМВС України в Сумській області, управління МВС України в Сумській області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, зобов'язати відповідача надати йому відпустку, стягнути заробітну плату за вимушений прогул, стягнути в відшкодування матеріальної і моральної шкоди 20000 грн.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Сумської області Данильченко Л.О., пояснення ОСОБА_1, підтримавшого доводи апеляційної скарги, заперечення на ці доводи представника відповідача Заєць І.М., вивчивши матеріали справи, доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів,

Встановила:

13 червня 2006 року до Ковпаківського районного суду м.Суми звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Ковпаківського ВМ СМВ УМВС України в Сумській області, Управління МВС України в Сумській області про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, зобов'язати відповідача надати відпустку, стягнути заробітну плату за вимушений прогул, в відшкодування матеріальної і моральної шкоди стягнути 20000 грн.

Постановою Ковпаківського районного суду м.Суми від 25 липня 2005 р. ОСОБА_1 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду, оскільки вважає, що висновок суду невірний, його права порушені.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з слідуючого.

При розгляді справи судом 1-ї інстанції було встановлено, що з 2 серпня 1992 р. ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ, останнє місце його служби - слідчий слідчого відділення Ковпаківського відділу міліції Сумського міського відділу, мав звання капітана міліції.

12 квітня 2006 р. позивач особисто подав рапорт до відділу кадрів Ковпаківського ВМ СМВ УМВС України в Сумській області з проханням його звільнення з роботи з органів внутрішніх справ.

В рапорті позивач зазначав, що в зв'язку з низькою заробітною платою, ненормованим робочим днем та небажанням працювати в УВС просить звільнити його з органів внутрішніх справ за власним бажанням. Також в рапорті позивач просив адміністрацію направити його на медичне обстеження. Питання про звільнення просив розглянути на засіданні кадрової комісії в його відсутність.

Згідно наказу НОМЕР_1 позивач був звільнений з органів внутрішніх справ відповідно до Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ за ст.64 п."ж" - за власним бажанням з 25.04.06 р. (а.с.6).

Відповідно до п. "ж" ст.64 вищезазначеного положення, затвердженого Постановою KM України 29.07.91 р. № 114 (з послідуючими змінами) - особи середнього начальницького складу звільняються зі служби в запас ( з постановою на військовий облік) - за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків.

Оскільки позивач в рапорті зазначив небажання працювати в органах внутрішніх справ і просив звільнити його за власним бажанням, рапорт було задоволено і видано наказ № 32 від 21.04.06 р.

Перевіряючи доводи позивача про те, що його не направили на проходження військово-лікарської комісії, судом було встановлено, і це підтвердив представник відповідача (а.с.34), що перше направлення для проходження комісії йому було видано в день звернення, тобто 12.04.06 р. На протязі 10 днів позивач повинен був звернутися до ВЛК, чого ним не було зроблено. Як пояснив представник відповідача суду 1-ї інстанції, вдруге позивач до них звернувся з заявою 1.06.06 р. про направлення на

ВЛК і таке направлення йому було видано, це підтверджено матеріалами справи (а.с.26).

Постановою НОМЕР_2 позивача ВЛК УМВС України в Сумській області (а.с.5) визнано обмежено пригодним до військової служби.

Колегія суддів вважає, що проходження вдруге комісії (ВЛК) не породжувало правових наслідків для позивача, оскільки він вже був звільнений.

Заперечуючи факт одержання направлення на проходження медкомісії в день подання свого рапорта, позивач разом з тим не відкликав свого рапорту про звільнення, щоб запобігти передчасного звільнення, але цього він не зробив.

Сама медкомісія, будучи ознайомленою з наказом про звільнення позивача, теж не найшла підстав для вирішення питання у відповідності до наказу МВС України НОМЕР_1.

Як встановлено судом 1-ї інстанції, подаючи рапорт про звільнення, позивач не звертався з заявою про надання йому відпустки, тому при звільненні отримав нараховану матеріальну компенсацію за невикористану відпустку.

В зв'язку з зазначеним суд 1-ї інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що права позивача при звільненні не були порушені, моральна шкода не причинена, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

На підставі зазначеного і керуючись ст.ст.198, 200 КАС України, колегія суддів, -

Ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а постанову Ковпаківського районного суду м.Суми від 25.07.06 р. в даній справі залишити без зміни.

Ця ухвала та постанова місцевого суду набрали законної сили, але можуть бути оскаржені до Вищого адміністративного суду в 1-місячний термін після проголошення.

Головуючий                          Данильченко Л.О.

Судді                                      Криворотенко В.І.,Ведмедь Н.І.

Вірно: суддя апеляційного суду ок