Справа № 22-а-364 2006 p. Головуючий у 1 -й інстанції - Очиргораєва О.М.
Категорія 38 Суддя-доповідач - Данильченко Л.О.
УХВАЛА іменем України
2006 року жовтня 3 дня колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого Данильченко Л.О.
суддів Смирнової Т.В.
Ведмедь Н.І.
з участю секретаря
судового засідання Пархоменко А.П.
та осіб, які приймають участь у справі -ОСОБА_1, ОСОБА_2, його представник -ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 8 серпня 2006 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Роменської міської ради Сумської області в особі виконавчого комітету Роменської міської ради, до Роменського міського управління земельних ресурсів, 3-тя особа ОСОБА_1 про визнання рішення сесії Роменської міської ради та Державного акту про право власності на земельну ділянку частково нечинними.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Сумської області Данильченко Л.О., пояснення ОСОБА_1, підтримавшої доводи апеляційної скарги, заперечення на ці доводи ОСОБА_2 та його представника - ОСОБА_3, вивчивши матеріали справи, доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів, -
Встановила:
5 грудня 2005 р. до Роменського міськрайонного суду звернувся ОСОБА_2 з адміністративним позовом до Роменської міської ради Сумської області в особі виконавчого комітету Роменської міської ради, до Роменського міського управління земельних ресурсів, 3-тя особа ОСОБА_1, про визнання рішення сесії Роменської міської ради та Державного акту про право власності на земельну ділянку частково нечинними.
Постановою Роменського міськрайонного суду від 8 серпня 2006 р. адміністративний позов задоволено.
Визнано нечинним рішення 29-ї сесії 4-го скликання Роменської міської ради Сумської області від 30 серпня 2005 р. в частині затвердження технічної документації та уточнення площ при обмірі земельних ділянок для складання державних актів на право власності земельної ділянки - гр-ки ОСОБА_1 АДРЕСА_1 площею 433 кв.м., -для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (п. 1.45).
Визнано нечинним Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0433 га АДРЕСА_1, виданий 13.09.05 р. на ім'я ОСОБА_1 (НОМЕР_1).
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Роменського міськрайонного суду від 8 серпня 2006 p., оскільки задовольняючи позов, суд 1-ї інстанції, на думку апелянта, порушив її права. Суд 1-ї інстанції, зазначає апелянт, не враховує того, що позивач не давав робити ремонт належної частини її будинку АДРЕСА_1, що спонукало її звернутися до комісії по розгляду земельних спорів Роменського міськвиконкому і 23.03.05 р. комісією складено було акт, яким рекомендовано для забезпечення можливості ремонту частини її будівлі здійснити переконфігурацію земельних ділянок, надавши на обслуговування будівлі по 40 см вздовж стінок будівлі.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з слідуючого.
Згідно зі ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
При розгляді даної справи судом 1-ї інстанції було встановлено, що ОСОБА_2 є власником 1/2частини будинковолодіння АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 26.04.85 р.
По договору купівлі-продажу від 7.03.90 р. іншу 1/2частину цього будинковолодіння купив ОСОБА_4 - чоловік 3-ї особи по справі - ОСОБА_1.
Ухвалою Роменського міського суду від 12 грудня 1991 р. між позивачем та ОСОБА_4 була затверджена мирова угода (по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про встановлення порядку користування земельною ділянкою), згідно з якою ОСОБА_2 АДРЕСА_1 виділено земельну ділянку загальною площею 382 кв.м, в тому числі під будівлями - 82 кв.м, під двором - 147 кв.м, під садом - 153 кв.м.
ОСОБА_4 виділено частину земельної ділянки (біля цього ж будинковолодіння) загальною площею 430 м , в тому числі під будівлями -78 кв.м., під двором - 131 кв.м, під садом - 221 кв.м.
Подружжя ОСОБА_1 зобов'язується не перешкоджати ОСОБА_2 в вільному підході до його частини будинку довжиною 6,15 м для догляду, ремонту і підтримки в належному стані, а ОСОБА_2 зобов'язується не перешкоджати ОСОБА_1 в вільному підході до частини його будинку довжиною 7,83 м для догляду, ремонту і підтримки в належному стані.
Даною ухвалою провадження в справі закрито було і дана ухвала на даний час не змінена і не скасована.
Рішенням виконкому Роменської міської ради НОМЕР_1 ОСОБА_2 передана у приватну власність земельна ділянка АДРЕСА_1 площею 392 кв.м (а.с.8). Судом 1-ї інстанції встановлено, що позивач не отримував Державний акт на дану земельну ділянку.
Оскільки між позивачем та ОСОБА_1 виникли спори з приводу ремонту, обслуговування будинку, розташування погреба, належного позивачу, ОСОБА_1 зверталась до відповідних органів з заявою про надання дозволу на проведення капітального ремонту її частини будинковолодіня АДРЕСА_1.
Рішенням виконкому Роменської міськради НОМЕР_2 було дозволено ОСОБА_1 (а.с.16) проведення капітального ремонту її частини жилого будинку АДРЕСА_1, дозвіл на проведення будівельних робіт, зазначалось в рішенні, слід отримати в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Роменського міськрайонного суду від 27.08.04 р. (а.с.63-66) розглянуто спір за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 і ї зустрічний позов про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та нерухомим майном, при цьому позовні вимоги кожного з них були задоволені частково. Дане рішення ОСОБА_2 оскаржив і рішенням колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області від 2.03.05 р. вищезазначене рішення місцевого суду частково скасовано і постановлено нове - відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог про усунення перешкод у виконанні будівельних робіт, пов'язаних з капітальним ремонтом будинку, а саме - будівництва стіни у півцеглини довжиною 7 м 83 см по укріпленню житлового будинку у зв'язку з їх необґрунтованістю. В іншій частині рішення місцевого суду було залишено без змін.
На підставі рішення колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області від 2.03.05 р. виконавчий комітет Роменської міської ради Сумської області 27.07.06 р. виніс рішення НОМЕР_3, яким відмінив п.п.10 і 10.1 свого рішення НОМЕР_2 про надання дозволу ОСОБА_1 на проведення капремонту в її частині жилого будинку АДРЕСА_1.
В той же час, маючи раніше наданий дозвіл виконкому на проведення капремонту, ОСОБА_1 розпочала його проведення, що привело до затоплення погреба ОСОБА_2 і звернення його та його дружини з позовом до ОСОБА_1 до суду про відшкодування моральної шкоди та матеріальної. Рішенням Роменського міськрайонного суду від 22.12.05 р. позовні вимоги були задоволені частково і стягнуто в відшкодування моральної шкоди на користь кожного позивача по 200 грн., в іншому відмовлено. Ухвалою колегії суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області від 28.03.06 р. вищезазначене рішення суду 1-ї інстанції залишено без зміни.
Доводи ОСОБА_1 про самовільне спорудження і збільшення позивачем погреба за межами його частини будинку і в зв'язку з цим примикання погреба до її частини будинку не найшли свого підтвердження, оскільки судом встановлено, а також це підтверджено поясненнями спеціаліста і матеріалами справи, що розміри погреба позивача станом на 1970 р і на час розгляду судами спорів - співпадають (а.с. 46).
Крім того, в суді 1-ї інстанції давала пояснення в.о. головного архітектора м.Ромни Моісеєнко В.В., яка визнала, що комплексний висновок про самовільно збудований позивачем ОСОБА_2 погріб - не є достовірним. З цих підстав і з врахуванням всіх наданих доказів, суд 1-ї інстанції обґрунтовано не взяв до уваги пояснення представника відповідача - Роменського міського управління земельних ресурсів про те, що погріб самовільно перебудований був позивачем, а тому при складанні земельного проекту він надав 40 см над цим погребом ОСОБА_1 у власність.
Таким чином, при розгляді справи судом 1-ї інстанції було встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був встановлений порядок землекористування мировою угодою, затвердженою ухвалою Роменського міського суду 12.12.91 р.
Оскільки ці обставини і вимоги діючого земельного законодавства (зокрема ст.ст.86, 89, 103, 155 ЗК України) суб'єктом владних повноважень не були враховані, колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції вірно визнав нечинним рішення 29-ї сесії 4-го скликання Роменської міської ради від 30.08.05 р. в частині затвердження технічної документації та уточнення площ при обмірі земельних ділянок для складання державних актів на право власності земельної ділянки (п.1.45) ОСОБА_1 АДРЕСА_1 площею 433 кв.м. - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Також колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції обгрунтовано визнав нечинним Державний акт на право власності на земельну ділянку (НОМЕР_1) від 13.09.05 p., виданий ОСОБА_1, який посвідчує її право власності на земельну ділянку площею 0,0433 га АДРЕСА_1.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду 1-ї інстанції.
Посилання апелянта на акт НОМЕР_4 (а.с.57) комісії по розгляду земельних спорів Роменського міськвиконкому безпідставні, оскільки в ньому комісія рекомендувала для забезпечення можливості ремонту частини будівлі ОСОБА_1 здійснити переконфігурацію земельних ділянок без зміни площ даних земельних ділянок, надавши на обслуговування будівлі 40 см.
На підставі зазначеного і керуючись ст.ст.198, 200 КАС України, колегія суддів, -
Ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а постанову Роменського міськрайонного суду від 8.08.2006 р. в даній справі залишити без зміни.
Ця ухвала та постанова місцевого суду набрали законної сили, але можуть бути оскаржені до Вищого Адміністративного суду України в 1-місячний термін з дня її проголошення.
Данильченко Л.О. Смирнова Т.В. Ведмедь Н.І.
Головуючий
Судді
Вірно: суддя апеляційного суду