Судове рішення #210049
УХВАЛА

УХВАЛА

Іменем   України

2006 року вересня 28 дня колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Ященко В. А.

суддів - Рунова В.Ю., Крамаренко В.І.

з участю прокурора - Бондарчук Я.В.

засудженого - ОСОБА_1 розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 19 липня 2006 p., за яким

ОСОБА_1, мешканець ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимий :

1)   13.01.1986 р. Шосткинським районним судом Сумської області за ст.140

4.2   КК України  (1960 р.) до  позбавлення волі на строк 2 роки з

конфіскацією майна;

2)      30.06.1988 р.Шосткинським міським судом Сумської області за ст. 117 ч.З, 118 ч.2, 42 КК України (I960 р.) до позбавлення волі на строк 8 років;

3)             28.03.1997 р. Шосткинським районним судом Сумської області за ст.ст.102, 140 ч.2, 81 ч.З, 89 ч.І, 42, 14 КК України (1960 р.) до позбавлення волі на строк 4 роки з конфіскацією майна;

4)      09.08.2001 р. Шосткинським районним судом Сумської області за ст.ст.140 ч.З, 140 ч.2, 102, 42 КК України (1960р.) до позбавлення волі на строк 4 роки з конфіскацією майна. Постановою Роменського районного суду Сумської області від 18.12.2001 р. вважається засудженим за ст.185

4.3   КК України (2001 р.) до 4-х років позбавлення волі. Звільнений

02.04.2005 р. по відбуттю строку покарання

засуджений за ст.121 ч.2 КК України до позбавлення волі на строк вісім років шість місяців, -

За вироком ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що 21.11.2005 р. близько 00-00 години, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння в будинку АДРЕСА_1, наніс своїй сестрі ОСОБА_2 декілька ударів руками та ногами в область голови та тулубу.

Близько 03-00 години ночі 22.11.2005 р. ОСОБА_1, повертаючись до себе додому і проходячи ІНФОРМАЦІЯ_2, знову наніс декілька ударів руками в область голови ОСОБА_2, а коли вона впала на землю, наніс їй чисельні удари ногами в область голови та тулубу, внаслідок чого заподіяв потерпілій тяжкі тілесні ушкодження, які спричинили її смерть.

В поданій апеляції та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_1 просить скасувати вирок суду та направити справу на додаткове розслідування, оскільки він вимушено визнав на досудовому слідстві свою вину у вчиненні злочинів через тиск на нього працівників міліції, перевірка по його скарзі на неправомірні дії співробітників міліції була проведена прокуратурою поверхово, тілесних ушкоджень, які б спричинили смерть сестри, він не заподіював. Вважає, що

Справа № 11 - 732 / 2006 р.                                                                                                   Головуючий в 1 -й інстанції - Чернобай О.І.

Категорія ст. 121 ч.2 КК України                                                                                         Доповідач - Рунов В.Ю.

 

розгляд справи проходив однобічно та неповно і він був позбавлений можливості в повній мірі захищати себе та доводити свою невинуватість.

Вислухавши доповідь судді, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію та просив скасувати вирок суду, а матеріали справи направити на додаткове розслідування, думку прокурора Бондарчук Я.В. про залишення вироку без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи поданої апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_1 задоволенню не підлягає з таких підстав.

Висновки суду 1-ї інстанції про доведенність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, за обставин, викладених у вироку, відповідають матеріалам кримінальної справи та грунтуються на досліджених в судовому засіданні доказах.

Твердження засудженого ОСОБА_1 про те, що тілесних ушкоджень своїй сестрі, які б спричинили її смерть, він не наносив, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки обставини вчинення ним злочину були ретельно досліджені та проаналізовані судом 1 -ї інстанції, всім наявним у справі матеріалам була дана належна оцінка, що знайшло своє відображення у вироку з наведенням відповідних мотивів.

Так, будучи неодноразово допитаним в ході досудового слідства, засуджений ОСОБА_1 повністю визнавав себе винним у вчиненні інкримінованого йому злочину та давав з цього приводу послідовні пояснення (а.с.13, 62, 76-78).

Крім того, 23.11.2005 р. в ході досудового слідства під час відтворення обстановки та обставин події ОСОБА_1 детально розповів про обставини скоєння ним злочину та показав механізм нанесення ним ударів потерпілій ОСОБА_2 (а.с.30-34).

Вказані пояснення засудженого ОСОБА_1 об'єктивно узгоджуються з показами свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4, які підтвердили суду факт нанесення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_2; з висновком судово-медичної експертизи (а.с.39-41), з якої вбачається, що механізм утворення і локалізація тілесних ушкоджень виявлених на трупі ОСОБА_2 співпадають з механізмом нанесення ударів засудженим ОСОБА_1. Виявлені у ОСОБА_2 тілесні ушкодження знаходяться в прямому причинному зв'язку з її смертю; з висновком судово-медичної експертизи (а.с.46-49), згідно якої на кирзових черевиках вилучених у ОСОБА_1, в яких він був обутий в момент побиття ОСОБА_2, була виявлена кров потерпілої, а також з іншими доказами по справі викладеними у вироці.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції цілком обгрунтовано поклав в основу свого вироку зазначені вище докази та пояснення ОСОБА_1, які останній давав під час досудового слідства. При цьому суд навів у вироці мотиви, чому він не сприймає пояснення ОСОБА_1 в судовому засіданні та його заперечення проти пред'явленого обвинувачення.

З аналогічних підстав колегія суддів не може погодитись і з доводами засудженого ОСОБА_1 про те, що розгляд кримінальної справи в суді проходив однобічно та неповно і він був позбавлений можливості в повній мірі захищати себе та доводити свою невинуватість, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи.

Також є голослівними і доводи засудженого ОСОБА_1 щодо заподіяння потерпілій ОСОБА_2 тілесних ушкоджень іншими особам, оскільки вони протирічать зібраним та дослідженим по справі доказам.

З доводами апеляції ОСОБА_1 про те, що свою вину на досудовому слідстві у вчиненні злочину він визнав вимушено через тиск на нього працівників міліції, колегія суддів також погодитись не може, т.я. останній повідомив про це лише при судовому розгляді справи, не надавши будь-яких доказів на підтвердження своїх слів.

В той же час, за дорученням суду (а.с.136) Шосткинською міжрайонною прокуратурою була проведена ретельна перевірка заяви підсудного ОСОБА_1 щодо застосування до нього психічного  насильства  і  недозволених  методів  дізнання,  за  наслідками  якої   17.02.2005  р. ст.помічником прокурора була винесена постанова про відмову в порушенні кримінальної справи за відсутністю складу злочину в діях працівників міліції (а.с.144-149). Вказана постанова перевірялась як судом 1-ї інстанції, так і під час апеляційного розгляду цієї справи (а.с.174-175, 176).

З аналогічних підстав є необгрунтованими і доводи ОСОБА_1 про те, що перевірка по його скарзі на неправомірні дії співробітників міліції була проведена прокуратурою поверхово, т.я. вони не відповідають дійсності.

Покарання засудженому ОСОБА_1 призначене відповідно до вимог ст.65 КК України і, на думку колегії суддів, є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

На підставі викладеного, колегія суддів не знаходить будь-яких підстав для скасування чи зміни вироку суду та задоволення апеляції засудженого.

Керуючись ст.ст.362, 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 19 липня 2006 р. відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а його апеляцію - без задоволення.

Головуючий -

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація