Справа № 1-27
В И Р О К
І М « Я М У К Р А Ї Н И
4 квітня 2008р. Турківський районний суд Львівської області в складі: головуючого - судді Спурза М.В. при секретарі - Яворській І. М. з участю прокурора Гошовського М. В. потерпілого ОСОБА_2. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Турка кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1р. н., уродженця та жителя с. Дністрик-Дубовий Турківського району Львівської області, українця, громадянина України, освіта вища, пенсіонера, одруженого, неповнолітніх дітей немає, не військовозобов'язаного, інвалідності немає, депутатом не являється, раніше не судимого,
по ст. 125 ч.1 КК України,
В С Т А Н О В И В :
18 серпня 2007 року приблизно о 14 годині 00 хвилин в с. Дністрик-Дубовий Турківського району Львівської області, знаходячись на сільській дорозі та перебуваючи в неприязних відносинах з ОСОБА_2, ОСОБА_1зайшов в рейсовий автобус Турка-Дністрик Дубовий і затіяв з ним конфлікт з приводу зникнення в нього господарських інструментів. Під час даного конфліктуОСОБА_1, демонструючи металеву пружину ОСОБА_2, запитав у нього, що це таке. ОСОБА_2 відповів, що це пружина і ОСОБА_1, з метою спричинення тілесних ушкоджень, умисно наніс один удар ОСОБА_2 металевою пружиною по плечу. Даний конфлікт в автобусі припинив водій автобуса ОСОБА_3. Після цього ОСОБА_1вийшовши на вулицю, почав звати до себе ОСОБА_2 ОСОБА_2вийшов на вулицю і в цей час ОСОБА_1, з метою спричинення тілесних ушкоджень наніс два удари металевою пружиною по голові та по спині, спричинивши ОСОБА_2 синець на верхній частині голови, синець в ділянці спини, тобто легкі тілесні ушкодження..
Свою вину у вчиненому підсудний не визнав та пояснив, що з потерпілим вони давно конфліктують з приводу спору за межі дороги (під'їзду до центральної дороги).
18 серпня 2007 року він знаходився в селі Дністрик Дубовий вдома. Приблизно о 14 годині він ішов зустріти дочку ОСОБА_4 і зятя ОСОБА_5 з автобуса Турка-Дністрик, які мали повернутися з м. Турка. Йдучи до зупинки він взяв пружину, яка належить йому і яку йому приніс син ОСОБА_6 Саме цю пружину в нього напередодні викрали. І він тільки з цією пружиною пішов назустріч зятю, і показав йому цю пружину, і сказав, що він вже знає хто її в них викрав. Зять забрав в нього цю пружину, а він підійшов до автобуса і хотів попросити ОСОБА_2щоб він пояснив йому чи я це пружина і звідкіля вона в нього
взялася. Він в автобус не заходив, а ОСОБА_2сидів у автобусі біля водія. ОСОБА_2відповів що цю пружину йому приніс ОСОБА_6. ОСОБА_2вийшов з автобуса і він його спитав, що йому ще приносили, на що останній відповів, що приносили щиток, електроди. Після цього вони зчепилися за руки і десь півхвилини шарпалися. Після цього їх роз'єднав ОСОБА_7. В цей день спиртних напоїв не вживав. Вину не визнає тому, що тілесних ушкоджень він ОСОБА_2 не спричиняв. 21.08.2007р. ОСОБА_2., керуючи автомобілем, «влетів» у скалу і від цього в нього могли бути синці.
Хоч підсудний своєї вини не визнав, його винність стверджується такими зібраними по справі та перевіреними в суді доказами:
-показами в суді потерпілого ОСОБА_2 про те, що з підсудним вони конфліктують з приводу спору за межі дороги (під'їзду до центральної дороги).
18.08.2007р. він знаходився в м. Турка по особистих справах. Приблизно о 14 годині він повертався рейсовим автобусом Турка-Дністрик додому. Приїхавши в село, всі люди вийшли з автобуса, а він залишився з водієм. В цей час в автобус буквально ввірвався ОСОБА_1з металічною пружиною в руках, продемонструвавши пружину запитав його: “Що це таке”. Він відповів, що це пружина. Після цього ОСОБА_1замахнувся пружиною і наніс йому один удар в спину, так як він не сподівався і тільки встиг відхилити голову. Всі пасажири на цей час вже вийшли з автобуса. Водій автобуса зробив йому зауваження і ОСОБА_1вийшов на вулицю і почав викликати його на вулицю. Він став говорити підсудному, щоб він відчепився, але ОСОБА_1не слухав його і коли він вже став безпосередньо сходити з автобуса ОСОБА_1ще раз наніс йому удар по голові та по спині. Після цього він став захищатися і зчепився з ним, він підсудного не бив, а тільки намагався його втихомирити. Після цього прибіг зять підсудного -ОСОБА_7 і розірвав їх та забрав ОСОБА_1 Після цього він стаціонарно в лікарні не лікувався, а пройшов судово-медичне освідування та судово-медичну експертизу. Крім спричинення йому тілесних ушкоджень підсудний спричинив йому ще і моральну шкоду, так як опозорив його в селі. Спричинену йому моральну шкоду він оцінює в розмірі 3000грн, яку просить стягнути з підсудного,
-показами в суді свідка ОСОБА_8. про те, що з підсудним у них постійні конфлікти. 18.08.2007р. вона з дочкою на полі копала картоплю. На поле у нетверезому стані вийшов підсудний і став до неї викрикувати, що її чоловік-потерпілий по справі живий додому уже не вийде та інші слова. Їй стало погано і вона пішла додому.Коли вона вийшла на дорогу, то з автобуса ішли люди і там був підсудний. Коли вона спитала підсудного чи бігав до автобуса, то останній відповів, що бігав і що її чоловік вже своє получив, - показами в суді свідка ОСОБА_9 про те, 18.08.2007р. вона ще жила в селі і приїхала рейсовим автобусом додому. Коли вона вийшла з автобуса і пройшла десь метрів 20-30, то почула шум, крики. Коли вона повернулась, то побачила, як підсудний ударив її брата, після чого вони зчепились. До них підійшов зять підсудного і їх розірвав,
-показами в суді свідка ОСОБА_3 про те, що 18.08.2007р. він перебував в якості водія рейсового автобуса Турка- Дністрик Дубовий і
приблизно о 14 годині, коли він прибув в с. Дністрик Турківського району в цей момент коли вже всі пасажири залишили автобус, в автобус забіг підсудний до потерпілого вияснити чия пружина та став нею намахувати, намагаючись вдарити потерпілого. Підсудний наніс потерпілому удар, але куди саме не знає, так як місце водія в автобусі відгороджене і тому йому не дуже було видно. Він вигнав їх на вулицю і що було дальше не пам»ятає, так як пройшов уже з того часу рік. Пояснення та покази, які він давав на досудовому слідстві та дільничому інспектору є правдиві і він їх підтверджує,
-протоколом очної ставки між обвинуваченим ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2 (а.с. 92-93), згідно якого потерпілий підтвердив свої покази , що саме підсудний побив його і спричинив йому тілесні ушкодження,
-протоколом огляду місця події, схемою та фототаблицею до нього (а.с. 96-97), згідно якого вказано місце в с. Дністрик Дубовий Турківського району де саме відбувався конфлікт 18 серпня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2,
-протоколом відтворення обстановки та обставин місця події, схемою та фототаблицею до нього (а. с. 96-97), згідно якого ОСОБА_2показав місце в с. Дністрик Дубовий Турківського району де саме 18 серпня 2007 року ОСОБА_1спричинив йому тілесні ушкодження,
-висновком судово-медичної експертизи № 14 від 16 січня 2008 року (а. с. 95), згідно якого у ОСОБА_2 малися синець на верхній частині голови, синець в ділянці спини, тобто легкі тілесні ушкодження,
-письмовою заявою ОСОБА_2 (ЖРЗПЗ № 1226 від 23 серпня 2007 року) та письмовою скаргою в порядку ст. 27 КПК України в Турківський районний суд від 8.10.2007р. (а. с. 2-8,13), згідно яких він просить прийняти міри до ОСОБА_1, який побив його і спричинив йому тілесні ушкодження,
-первинними поясненнями потерпілого та свідка ОСОБА_3 (а. с. 16, 18), згідно яких дані ними покази в суді та на досудовому слідстві співпадають та підтверджують вину підсудного,
-постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 25.08.2007р. згідно якої в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки злочину, передбаченого ст.. 125 ч. 1 КК України.
Наведені докази по суті співпадають, не суперечать один одному, а тому їх слід визнати достовірними та відповідаючими дійсності.
Ними вину підсудного суд вважає доведеною повністю. . Суд вважає вірною кваліфікацію дій підсудного по ст. 125 ч. 1 КК України, оскільки останній на грунті особистих неприязних відносин спричинив потерпілому легке тілесне ушкодження.
Суд не приймає до уваги покази підсудного про те, що він не наносив ударів потерпілому, оскільки вони спростовуються вищенаведеними обставинами та вважає їх спрямованими на уникнення ним від відповідальності.
Обираючи міру покарання підсудному суд враховує те, що вчинений ним злочин відноситься до злочинів невеликої тяжкості, злочин вчинено вперше.
Суд також враховує те, що підсудний позитивно характеризується за місцем проживання, злочин вчинено в нетверезому стані.
Враховуючи наведені обставини у їх сукупності, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому слід обрати покарання у межах санкції статті у вигляді штрафу.
В силу ст. 328 КПК України до часткового задоволення підлягає цивільний позов про стягнення моральної шкоди, оскільки потерпілий переніс біль, хвилювання та стид перед односельчанами, а тому суд оцінює розмір моральної шкоди в розмірі 1500грн.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд
З А С У Д И В :
ОСОБА_1 визнати винним та засудити по ст.125 ч. 1 КК України до штрафу розміром 850грн.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_21500грн моральної шкоди.
Міру запобіжного заходу засудженому залишити без змін - підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.
Вирок може бути оскарженим до Львівського апеляційного суду протягом 15 діб з моменту його проголошення.
ГОЛОВУЮЧА: