АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

20 вересня 2006 року                                                                   м.Чернівці

Колегія судців судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого: Сулятицької М.М.,

суддів: Міцнея В.Ф., Винту Ю.М.

секретаря: Єфтеньєва О.Г.

за участю: позивачки ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від З липня 2006 року,-

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину. В позові посилається на те, що вона перебувала у шлюбі з відповідачем, від якого мають доньку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження. З квітня 2006 року відповідач ухиляється від утримання дитини, матеріальної допомоги не надає. Відповідач займається підприємницькою діяльністю і його фактичний місячний дохід становить 2000-4000 грн. Просила суд присудити їй кошти на утримання дитини в розмірі 500 грн щомісячно.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 3 липня 2006 року позов задоволено частково.

З відповідача на користь позивачки стягнуто аліменти на неповнолітню дитину в розмірі 325 грн, але не менше ЗО відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 2 червня 2006 року до її повноліття.

справа 22ц-720/06                                                                           Головуючий у 1-й інстанції

категорія 34/36                                                                                           Мамчин П.І.

Доповідач: Міцней В.Ф.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2просить змінити рішення суду, поклавши на нього виплату аліментів на неповнолітню доньку в розмірі 1/3 частини мінімальної заробітної плати, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Вважає, що суд при ухваленні рішення невірно застосував правила ст. 182 СК України, оскільки не було прийнято до уваги те, що він не працює, доглядає за матір'ю, яка часто хворіє. Висновок суду про те, що дитина потребує додаткових витрат на лікування, не відповідає обставинам справи. Окрім того, він постійно надає дитині матеріальну допомогу.

В судовому засіданні відповідач підтримав вимоги апеляційної скарги. Позивачка апеляційну скаргу не визнала, вважає, що рішення суду є законним і обгрунтованим.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевірівши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга піддягає відхиленню, а рішення суду - залшенню без змін з насупних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача аліментів у твердій грошовій сумі, суд першої інстанції вірно виходив з того, що відповідач має мінливий дохід.

Згідно довідки державної податкової інспекції у місті Чернівці від 16 травня 2006 року відповідач як суб'єкт підприємницької діяльності подав декларації про неотримання ним доходів за 2005 рік та перший квартал 2006 року (а.с.8).

Однак, як видно з протоколу судового засідання, відповідач пояснив суду, що він тимчасово займається реалізацією автомобілів і в змозі сплачувати аліменти в розмірі 150 грн щомісячно (а.с.21).

Відповідно до ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, а також за наявності інших обставин, що мають значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Розмір аліментів визначено судом з урахуванням стану здоров'я, матеріального становища дитини і відповідача, відсутності у відповідача інших неповнолітніх дітей.

Безпідставними є доводи апелянта про те, що судом при визначенні розміру аліментів не враховано його матеріальне становище, що дійсний стан здоров'я дитини не є підставою для збільшення розміру аліментів.

З ксерокопії довідки Чернівецької міської дитячої клінічної лікарні видно, що неповнолітня ОСОБА_3 перебуває на диспансерному обліку з приводу гострого обструктивного бронхіту і потребує санаторно-курортного лікування (а.с.17).

З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст.307, 308, 314 України , колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 3 липня 2006 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Гол овуючий :/підпис/

Судці :/підписи/