2
5
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 лютого 2012 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Васильковського В.М.
суддів: Девляшевського В.А., Ясеновенко Л.В.
секретаря Возняк В.Д.,
з участю апелянта ОСОБА_1,
представників ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, Тлумацької міської ради про визнання права власності на житловий будинок і господарські будівлі та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Тлумацької міської ради, ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок і господарські будівлі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тлумацького районного суду від 15 листопада 2011 року, -
ВСТАНОВИЛА:
в квітні 2010 року ОСОБА_4 звернулася з позовом до Тлумацької міської ради, мотивуючи його тим, що в АДРЕСА_1 проживала її двоюрідна сестра ОСОБА_5, якій на праві власності належав житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла. Після її смерті вона вступила в управління спадковим майном як єдина спадкоємиця померлої. Даний житловий будинок був побудований у 1908 році, однак правовстановлюючого документу на нього ОСОБА_5 своєчасно не отримала. Відсутність свідоцтва про право власності на житловий будинок та господарські будівлі і споруди не дає їй можливості належним чином оформити право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 Тому просила визнати за нею право власності на зазначений житловий будинок та господарські будівлі і споруди в порядку спадкування за законом.
________________________________________________________________________________
Справа № 2/0916/4/2011 Головуючий у І інстанції – Бондаренко Г.Ю.
Провадження № 22ц/0990/110/2012 Суддя-доповідач - Васильковський В.М.
Категорія 5
Ухвалою Тлумацького районного суду від 18.05.2010 року до участі в справі в якості співвідповідача було притягнуто ОСОБА_1
В червні 2010 року ОСОБА_1 звернулася з зустрічним позовом, мотивуючи його тим, що починаючи з 1987 року вона здійснювала догляд за ОСОБА_5, яка проживала одиноко. З 2001 році ОСОБА_5 проживала в її будинку до смерті ІНФОРМАЦІЯ_1. Посилаючись на те, що вона проживала з померлою однією сім’єю не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини, просила її зустрічний позов про визнання права власності на житловий будинок та господарські будівлі в АДРЕСА_1 задовольнити, в позові ОСОБА_4 відмовити.
Рішенням Тлумацького районного суду від 15 листопада 2011 року позов ОСОБА_4 до Тлумацької міської ради, ОСОБА_1 задоволено. Визнано за ОСОБА_4 право власності на житловий будинок, господарські будівлі та споруди по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлої двоюрідної сестри ОСОБА_5 В зустрічному позові ОСОБА_1 до Тлумацької міської ради, ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок та господарські будівлі відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи зазначає, що судом першої інстанції не було взято до уваги той факт, що рідні ОСОБА_5 не піклувались, не надавали їй жодної допомоги, відмовились її поховати. Суд не дав належної оцінки поясненням свідків про те, що ОСОБА_4 з покійною ОСОБА_5 відносини не підтримувала, хоронити її відмовилась. Суд безпідставно не взяв до уваги акти обстеження її матеріально-побутових умов та умов проживання ОСОБА_5 Просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_4 відмовити, задовольнити її зустрічний позов про визнання права власності на житловий будинок та господарські будівлі в АДРЕСА_1.
У засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримала, представники ОСОБА_4 доводи апеляційної скарги заперечили, Тлумацька міська рада подала заяву про розгляд справи за відсутності її представника.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши подані докази і доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Задовольняючи первісний позов суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що ОСОБА_4 є двоюрідною сестрою ОСОБА_5, якій на праві власності належав житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1, однак остання при житті не виготовила свідоцтво про право власності на зазначене будинковолодіння. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла. Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої ввійшло вказане майно. 05.10 2007 року ОСОБА_4 звернулась до Тлумацької районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_5 Тому суд дійшов висновку про визнання за нею права власності на житловий будинок, господарські будівлі та споруди по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлої двоюрідної сестри ОСОБА_5
Висновок суду першої інстанції відповідає вимогам закону та обставинам справи.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 1265 ЦК України в п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права на спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Рішенням Тлумацького районного суду від 16 березня 2010 року встановлено, що ОСОБА_5 є двоюрідною сестрою ОСОБА_4
Таким чином, ОСОБА_4 відповідно до черговості спадкування за законом, передбаченої ст. 1258 ЦК України, за відсутності спадкоємців попередньої черги має право на спадкування за законом після померлої ОСОБА_5
Належність на праві власності ОСОБА_5 житлового будинку, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 стверджується рішенням виконкому Тлумацької міської ради від 28.11.1953 року № 19/96, актом обстеження будинковолодіння від 27.11.1953 року та висновком про його реєстрацію, договором дарування від 20.03.1928 року, технічним паспортом і актом обстеження матеріально-побутових умов від 27.05.2010 року.
Доводи ОСОБА_4 підтверджені зібраними у справі доказами, яким суд дав належну оцінку, тому висновок суду першої інстанції про задоволення первісного позову є правильним.
Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 суд першої інстанції правильно керувався тим, що нею не доведено ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57 - 60 ЦПК України.
При вирішенні даного спору суд вірно виходив із того, що для визнання за ОСОБА_1 права на спадщину як особи, що проживала зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_1 спільно не проживала зі спадкодавцем ОСОБА_5 однією сім’єю постійно не менш як п’ять років до часу відкриття спадщини, вони не були пов'язані спільним побутом, не мали взаємних прав та обов'язків.
ОСОБА_5, як одинока перебувала на обслуговуванні у центрі соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян управління праці та соціального захисту населення Тлумацької райдержадміністрації з 26.01.2001 року і до дня смерті обслуговувалась соціальними робітниками ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 Також, ОСОБА_5 особисто отримувала призначену їй пенсію (т. 1 а. с. 80, 91, 209-212).
Показанням допитаних свідків та поданим ОСОБА_1 письмовим доказам суд першої інстанції дав належну оцінку, без порушення встановленого порядку їх дослідження.
Нових доказів ОСОБА_1 не подала, тому колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про безпідставне не взяття до уваги судом першої інстанції її посилань на пояснення допитаних свідків та поданих нею документів.
Крім того, згідно зі ст. 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту. Обравши способом захисту права на спадкування майна ОСОБА_5 пред'явлення позову про визнання права власності на спадкове майно як спадкоємця четвертої черги, ОСОБА_1 в силу ст. 10 ЦПК України зобов'язана довести правову та фактичну підставу своїх вимог.
Але, як вбачається із зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 просила визнати за нею право власності на спадкове майно – житловий будинок і господарські споруди по АДРЕСА_1, що належали ОСОБА_5 Інших позовних вимог, в тому числі про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім’єю, нею під час судового розгляду заявлено не було.
Статтею 11 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України та в межах заявлених ними вимог.
У зв'язку з цим, враховуючи обраний ОСОБА_1 спосіб захисту права, висновок суду про відмову у визнанні за нею права власності на спадкове майно як особою, яка не мала право на це майно, не суперечить указаним нормам матеріального та процесуального права.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновку суду першої інстанції. Порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, не встановлено.
За таких обставин судова колегія вважає, що висновок суду першої інстанції про задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову є законним, а наведені в апеляційній скарзі доводи не обґрунтованими.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
УХВАЛИЛА:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Тлумацького районного суду від 15 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, Тлумацької міської ради про визнання права власності на житловий будинок та господарські будівлі та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Тлумацької міської ради, ОСОБА_4 про визнання права власності на житловий будинок та господарські будівлі, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Касаційна скарга на ухвалу може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Васильковський В.М.
Судді: Девляшевський В.А.
Ясеновенко Л.В.