2

4

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2012 року м. Івано-Франківськ


Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Васильковського В.М.
суддів: Девляшевського В.А., Матківського Р.Й.
секретаря Кіндрата В.П.,
з участю відповідача ОСОБА_1
представника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини у зв’язку з навчанням за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського міського суду від 22 листопада 2011 року, -
в с т а н о в и л а:
у травні 2010 року ОСОБА_3 звернулась до суду із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що з 01.09.2009 року син ОСОБА_4 навчається в Прикарпатського юридичному інституті Львівського державного університету внутрішніх справ. Вона не працює та неспроможна оплачувати вартість навчання. Просила стягувати аліменти з відповідача в її користь на утримання повнолітнього сина у зв’язку з навчанням в розмірі 380 грн. щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, стягнути з відповідача аліменти за минулий час 1/2 вартості витрат на навчання в сумі 4 489 грн.
В лютому 2011 року ОСОБА_3 збільшила позовні вимоги, просила стягнути з відповідача аліменти за минулий час 1/2 вартості витрат на навчання в розмірі 8 978 грн.
_______________________________________________________________________________
Справа № 22-ц-72/2012 р. Головуючий у І інстанції: Островський Л.Є.
Категорія 48 Суддя-доповідач: Васильковський В.М.
В жовтні 2011 року позивачка уточнила позовні вимоги, зазначивши початок терміну стягнення аліментів з ОСОБА_1 з 1 липня 2011 року у зв’язку з переводом сина в юридичний інститут Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 22 листопада 2011 року позов ОСОБА_3 задоволено частково. Постановлено стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітної плати щомісячно на час навчання в юридичному інституті Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника, починаючи з 01.09.2011 року до 01.07.2013 року. Вирішено питання судових витрат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, зазначає, що суд не врахував всі обставини, його матеріальний стан та спроможність сплачувати аліменти в присудженому розмірі. Суд залишив поза увагою доводи про розмір його фактичного доходу, зокрема, що він орендує житло, за яке сплачує 600 грн. та комунальні послуги, в нього на утриманні знаходиться його мати ОСОБА_6, він продовжує сплачувати аліменти на утримання молодшого сина ОСОБА_4. Суд не взяв до уваги можливість надання ним утримання. Сплата аліментів у розмірі 1/3 частини від усіх видів доходів щомісячно поставить його з сім’єю у скрутне матеріальне становище. Позивачці на праві власності належить квартира в м. Івано-Франківську і вона також повинна приймати участь в утриманні повнолітньої дитини. Тому просив оскаржуване рішення в частині визначення розміру аліментів змінити та зменшити присуджений розмір аліментів, стягувати з нього аліменти на утримання сина ОСОБА_4 в розмірі 300 грн. щомісячно у зв’язку з його навчанням до досягнення ним 23-х років.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, представник ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги заперечив.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши подані докази і доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив зі того, що ОСОБА_1 може надавати матеріальну допомогу повнолітньому сину ОСОБА_4, який навчається в юридичному інституті Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги. При цьому суд відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 у стягненні з відповідача аліментів за минулий час 1/2 вартості витрат на навчання в розмірі 8 978 грн.
Висновок суду першої інстанції в цій частині відповідає вимогам закону та обставинам справи.
Згідно квитанцій від 04.08.2009 року та від 12.09.2011 року оплата за навчання проведена сином відповідача ОСОБА_4 Рішення суду про відмову в позові в цій частині не оскаржується.
Разом з тим, визначаючи розмір стягуваних аліментів з відповідача на користь позивачки по 1/3 частині від усіх видів заробітної плати щомісячно, суд не в повному обсязі врахував положення ст. 200 СК України про те, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Обгрунтовано встановивши наявність у ОСОБА_4 потреби у матеріальній допомозі у зв'язку із навчанням в університеті та вказавши на обов'язок позивача його утримувати, суд першої інстанції належним чином не мотивував свій висновок про визначення розміру аліментів по 1/3 частині від усіх видів заробітної плати ОСОБА_1
За змістом ст. 199 СК України обов'язок утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчання, покладено на обох батьків. Суд при постановленні рішення цих вимог закону не врахував.
Згідно з довідкою ТОВ "Євролісходинг" від 08.12.2011 року відповідач звільнився з роботи у зв’язку з тим, що заборгованість по заробітній платі становить 5 місяців.
На утриманні відповідача знаходиться мати ОСОБА_6, що стверджується довідкою ОССБ «Гражда». ОСОБА_6 згідно епікризу № 4236/11 Івано-Франківської ЦМКЛ хворіє.
Таким чином, при визначенні розміру стягуваних аліментів суд першої інстанції недостатньо врахував матеріальний стан відповідача, а також те, що він продовжує сплачувати аліменти на утримання молодшого сина ОСОБА_4 і має на утриманні хвору мати.
За таких обставин рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру стягуваних з ОСОБА_1 аліментів слід змінити, зменшивши розмір стягуваних аліментів на час навчання сина ОСОБА_4 із 1/3 частини до 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача, а в решті рішення залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
в и р і ш и л а:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 22 листопада 2011 року в частині визначення розміру стягуваних аліментів змінити. Стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_4 на час навчання у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу).
В решті рішення Івано-Франківського міського суду від 22 листопада 2011 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення. Касаційна скарга на рішення може бути подана до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Васильковський В.М.
Судді: Девляшевський В.А.
Матківський Р.Й.