Судове рішення #210002
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року жовтня 05 дня. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого Ященка В.А. суддів Матуса В.В., Прокопенка О.Б. з участю прокурора Ворфоломєєвої Н.П. засудженого ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Кролевецького районного суду Сумської області від 30 червня 2006 року,

яким   ОСОБА_2, зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимий,

засуджений за ст. 127 ч. 2 КК України до позбавлення волі строком на п'ять років, за ст.. 121 ч. 2 КК України до позбавлення волі строком на сім років.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, ОСОБА_2 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на вісім років.

ОСОБА_1, інвалід другої групи, мешканець ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимий,

засуджений за ст. 27 ч. 3, 127 ч. 2 КК України із застосуванням ст.. 69 КК України до позбавлення волі строком на три роки, за ст.. 27 ч. 3, 121 ч. 2 КК України із застосуванням ст.. 69 КК України до позбавлення волі строком на чотири роки.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років.

На підставі ст.. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком три роки.

Згідно ст.. 76 КК України на ОСОБА_1 покладено обов'язки не виїжджати за межі

України   на   постійне   проживання   без   дозволу   органу   кримінально-виконавчої   системи;

Справа № 11 -722 2006 р.                                                           Головуючий у 1 -й інстанції Школа М.Г.

Категорія ст.121 ч.2 КК України                                                 Доповідач Матус В.В.

 

повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Постановлено стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 10000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Постановлено стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 7350 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 15000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 20000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_1, в солідарному порядку, на користь ОСОБА_4 3958 грн. 03 коп. у відшкодування матеріальної шкоди.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно з вироком суду ОСОБА_1 і ОСОБА_2 визнані винними і засуджені за вчинення злочинів за наступних обставин.

24 листопада 2005 року близько 15 годин, ОСОБА_1, перебуваючи в ІНФОРМАЦІЯ_2, за попередньою змовою із ОСОБА_2 та особами, матеріали кримінальної справи відносно яких виділені в окреме провадження, шляхом обману вмовили ОСОБА_3 поїхати на автомобілі ГАЗ - 52, який належав ОСОБА_1, після чого вивезли ОСОБА_3 у лісосмугу за межі с. Обтове. Перебуваючи у лісосмузі, ОСОБА_2, діючи спільно та погоджено за вказівками ОСОБА_1 на протязі тривалого часу наносили ОСОБА_3 удари руками та ногами та металевим прутом по різним частинам тіла, підвішували мотузкою за шию до гілки дерева, із застосуванням паливно-мастильних матеріалів та полум'я обпалювали ОСОБА_3 ноги, вводили металевий прут в пряму кішку, вимагаючи від ОСОБА_3 зізнатися у крадіжці майна з господарства ОСОБА_1 у ІНФОРМАЦІЯ_2. В наслідок зазначених дій, потерпілому ОСОБА_3 були заподіяні легкі тілесні ушкодження. Після того, як ОСОБА_3, під тиском насильницьких дій, сказав, що він вчинив крадіжку майна у ОСОБА_1 разом із ОСОБА_5, за вказівкою ОСОБА_1, його залишили у лісосмузі, а ОСОБА_1, ОСОБА_2 та особи, матеріали кримінальної справи відносно яких виділені в окреме провадження, на автомобілі ГАЗ-52, під керуванням ОСОБА_1 повернулись в ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_1 розробив план, як вивезти ОСОБА_5 за межі с. Обтове, щоб не викликати у останнього підозри, з метою зізнання у вчиненні крадіжки майна ОСОБА_1 Реалізуючи план вивезення ОСОБА_5, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 прийшли в будинок ОСОБА_5 і шляхом обману запросили останнього проїхати в автомобілі ГАЗ-52. Після згоди ОСОБА_5, його на автомобілі під керуванням ОСОБА_1 вивезли за межі населеного пункту у лісосмугу, де близько 17 години, ОСОБА_1, з метою заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_5, керував діями ОСОБА_2, та осіб, матеріали кримінальної справи відносно яких виділені в окреме провадження, спрямовуючи їх дії до катування ОСОБА_5 ОСОБА_2, та особи, матеріали кримінальної справи відносно яких виділені в окреме провадження, діючи спільно та погоджено, катували ОСОБА_5 на протязі тривалого часу, із застосуванням мотузки підвішували на дереві за шию та за ногу, били руками та ногами по різним частинам тіла та голови. ОСОБА_2 металевою монтировкою бив ОСОБА_5 по лівій нозі та спині. ОСОБА_1 під час вчинення вказаних дій знаходився поруч і наглядав за діями ОСОБА_2 та осіб, матеріали кримінальної справи відносно яких виділені в окреме провадження. В наслідок катування ОСОБА_6 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, від яких він помер у лікарні ІНФОРМАЦІЯ_3.

В поданій апеляції та доповненню до неї засуджений ОСОБА_2 вказує, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки всі дії він вчиняв під впливом ОСОБА_1, побоюючись останнього. Не враховано повне визнання вини у вчиненому, дані

Справа №11-722 2006 р. Категорія ст.121 ч.2 КК України

Головуючий у 1-й інстанції Школа М.Г. Доповідач Матус В.В.

 

про його особу. Тому просить вирок суду змінити, пом'якшивши призначене судом покарання до чотирьох років позбавлення волі.

Заслухавши доповідь судді, прокурора про залишення вироку без зміни, а апеляції без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Висновки суду щодо доведеності винності ОСОБА_2 катування потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_5, та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_5, яки спричинили смерть потерпілого, вчинені способом, що мали характер особливого мучення, групою осіб, з метою залякування потерпілого за обставин, установлених судом, відповідають матеріалам кримінальної справи й підтверджені дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами.

Сам засуджений ОСОБА_2 у поданій апеляції, не заперечує факт вчинення дій, за які він засуджений.

Оцінивши зібрані докази в їх сукупності й взаємозв'язку, суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_2 за ст. 127 ч. 2, 121 ч. 2 КК України.

Покарання ОСОБА_2 призначено у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, даних про особу винного.

З урахуванням пом'якшуючих відповідальність обставин, суд призначив покарання, яке відповідає вимогам закону, тобто є необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2, та попередження вчинення ним нових злочинів, тому воно є обгрунтованим і справедливим.

За таких обставин колегія суддів не знаходить підстав до пом'якшення призначеного засудженому покарання і задоволення його апеляції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Кролевецького районного суду Сумської області від 30 червня 2006 року відносно ОСОБА_2 залишити без зміни, а його апеляцію - без задоволення.

Головуючий Судді

В.А.Ященко В.В.Матус О.Б.Прокопенко

 

Справа №11-722 2006 р. Категорія ст.121 ч.2 КК України

Головуючий у 1-й інстанції Школа М.Г. Доповідач Матус В.В.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація