Справа № 2-3743/11

Р І Ш Е Н Н Я  

Іменем України

20.12.2011 рокуНікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

          Головуючого –судді  Шестакової З.С.

          при секретарі –          Пометій Є.Т.

          за участю позивача –  ОСОБА_1

відповідача -                ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу. Свої вимоги мотивує тим, що між нею та ОСОБА_2 19.07.1996 р. було укладено шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 року у них народився син ОСОБА_5, а ІНФОРМАЦІЯ_2 р. –донька ОСОБА_4. Починаючи з 2007 року подружжя постійно сварилося у зв’язку з різними поглядами на сімейне життя. ОСОБА_2 зловживає алкогольними напоями і, знаходячись в нетверезому стані, вчиняв скандали, нецензурно ображав позивача, допускав рукоприкладство по відношенню до неї та їхнього сина. Кілька разів пара мала намір розірвати шлюб, проте відповідач обіцяв змінитися. Оскільки ОСОБА_2 свого слова не дотримався, позивач утратила до нього почуття поваги та кохання, з березня 2011 р. подружжя припинило спільне життя. Просить суд розірвати шлюб.

У судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримала. Відповідач проти задоволення позову не заперечував.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов на підставі ст. ст. 105, 110, 112 СК України  підлягає задоволенню.

Як встановлено судом, 19.07.1996 року між сторонами було укладено шлюб, зареєстрований у Харківському міському відділі реєстрації актів громадянського стану, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис № 696 (а.с.7).

Від шлюбу подружжя має двох дітей: сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8-9).

З 2007 року сторони постійно сваряться. Відповідач, знаходячись у нетверезому стані, ображає позивача, вчиняє скандали і бійки на очах у дітей, які стали боятися батька, допускає рукоприкладство у відношенні позивача та сина. Неодноразово ОСОБА_1 мала намір розірвати шлюб, однак відповідач обіцяв змінити своє відношення до сім’ї. Оскільки ОСОБА_2 свою обіцянку не виконав, з березня 2011 року подружжя припинило спільне життя. Позивач на примирення не згодна, вважає, що це суперечить її інтересам та інтересам їхніх дітей. Після розірвання шлюбу бажає залишити собі прізвище «ОСОБА_1».

Суд, розглянувши матеріали справи, вважає, що зберегти шлюб сторін неможливо.

Керуючись ст.ст. 105, 110, 112 СК України,  ст.ст.  213, 215, 226 ЦПК України,  суд

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1  про розірвання шлюбу  задовольнити.       

          Шлюб, зареєстрований 19.07.1996 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у Харківському міському відділі реєстрації актів громадянського стану, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис № 696 –розірвати.

          На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Нікопольський міськрайонний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:З. С. Шестакова