Галицький районний суд   Івано–Франківської області

77100, Івано–Франківська  область, м. Галич, вул. Караїмська, 10, тел. 2-30 –07, 2–13–71, e-mail: inbox@gl.if.court.gov.u

Справа №  2-635/11  

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

27 грудня 2011 року                                                                               м. Галич

Суддя Галицького районного суду Івано-Франківської області    Клюба В.В. Галицький районний суд   Івано –Франківської області в складі:

                  головуючого                                             судді  Клюби В. В.

                  секретаря                                                             Борисевич Н. В.

з участю:  позивача                                                               ОСОБА_1                             

                  представника позивача                                       ОСОБА_2

                  представника відповідача

                  (ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»)                      Чабана Ю. В.                              

                  представника відповідача

                  (кредитної спілки «Галицька»)                           Криси О. Т.

                  відповідача                                                            ОСОБА_6

                  особи, яка надає правову допомогу                    ОСОБА_7                                               

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Галичі справу за позовом  ОСОБА_1 до кредитної спілки «Галицька», публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_6 про визнання заповіту недійсним, визнання довіреності недійсною та стягнення коштів, -

установив:

    ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом і просить визнати заповіт, реєстраційний №35, складений 17 листопада 2009 року ОСОБА_1 і посвідчений в присутності голови правління кредитної спілки «Галицька»Криси О. Т. недійсним; визнати довіреність, укладену 04 червня 2010 року в приміщенні Галицького відділення  Івано –Франківської обласної дирекції публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», якою вона (ОСОБА_1) уповноважила ОСОБА_6 здійснювати усі операції по рахунках №НОМЕР_1 та №НОМЕР_2 в публічному акціонерному товаристві «Райфайзен Банк Аваль»недійсною; стягнути із ОСОБА_6 та публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»солідарно незаконно отриманих коштів в сумі 30 000 доларів США, що становить 239 400 гривень; стягнути з кредитної спілки «Галицька»та ОСОБА_6 на її користь солідарно незаконно отримані кошти в сумі 1 995 гривень, стягнути із ОСОБА_6, публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»та кредитної спілки «Галицька»солідарно 50 000 гривень моральної шкоди.

    В ході розгляду справи позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог і зокрема, крім вищевикладеного позивач просить розірвати договори №298Д та №299Д від 17 листопада 2010 року про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок, укладених між кредитною спілкою «Галицька»та ОСОБА_1 з 06 вересня 2011 року, стягнути з кредитної спілки «Галицька»на користь ОСОБА_1 внесок (вклад) в сумі 19 299 гривень 22 коп..

    Позивач посилається на ті обставини, що 17 листопада 2009 року нею було складено заповіт в присутності голови правління кредитної спілки «Галицька», яким вона (позивач) заповіла усі вклади і відсотки по них відповідачу ОСОБА_6. Проте заповіт складено і посвідчено з порушенням вимог ст. ст. 1248, 1251, 1252 Цивільного кодексу України, оскільки заповіт не міг посвідчуватися у такий спосіб. Згідно ст. 1257 ЦК України заповіт, складений з порушенням вимог закону щодо його посвідчення, є нікчемним, тобто таким, що не потребує додаткового визнання недійсним. Також відповідачем ОСОБА_6 було отримано за договорами вкладу у кредитній спілці «Галицька 1 995 гривень.

    Крім цього  у 2010 році нею було отримано в порядку спадкування із –за кордону кошти в сумі 30 000 доларів США, які були перераховані  на рахунок ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». Після цього з відповідачем ОСОБА_6 було укладено усну домовленість, про те що ОСОБА_6 буде здійснювати догляд за нею (позивачем). В подальшому відповідач ОСОБА_6 квапила її зі зняттям коштів з рахунку і вона під її тиском написала довіреність, якою уповноважила відповідача ОСОБА_6 здійснювати всі операції по вказаному рахунку у банку. Після укладення довіреності з рахунків неодноразово знімалися певні суми коштів  і в кінцевому результаті сума коштів склала 29 934 долара США , які за домовленістю повинні були бути використані на її (позивача) утримання. Проте відповідач ОСОБА_6 її годувала неякісними  продуктами харчування, давала препарат, який негативно впливав на її психічний стан. Укладення довіреності у приміщенні банку, суперечить Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій. Крім цього довіреність на право користування чи розпорядження чужим майном підлягає обов’язковій реєстрації у Єдиному реєстрі доручень.

    Також  нею 17 листопада 2009 року були укладені договори про залучення внесків на депозитні рахунки за №298Д та №299Д. Згідно умов договорів відповідач кредитна спілка «Галицька»зобов’язувалася нараховувати та виплачувати їй процентну ставку. У зв’язку із закінченням терміну дії договорів, 04 травня 2011 року вона звернулася до кредитної спілки «Галицька»про повернення коштів, проте відповіді так і не отримувала. Статтею 23 Закону України «Про кредитні спілки»передбачено, що кожен член кредитної спілки  має право одержати належні йому кошти в порядку і строки, які визначені укладеним договором. Відповідно до графіків розрахунків сума неповернутого вкладу та невиплачених процентів складає: за договором №298Д –18 204 гривні 44 коп.; за договором №299Д –1 094 гривні 78 коп..

    Вищевказаними неправомірними діями відповідачів їй заподіяно моральну шкоду, яку вона  оцінює у 50 000 гривень і вважає, що вказану суму слід стягнути з відповідачів солідарно.

    Відповідачі, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»та кредитна спілка «Галицька»подали заперечення на позовні вимоги ОСОБА_1.

   При цьому ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»на обґрунтування своїх заперечень посилається на ті обставини, що згідно ст. ст. 244, 245 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами і може бути складена як у простій письмовій формі та і у простій письмовій формі з нотаріальним посвідченням. При цьому форма довіреності повинна відповідати формі, у якій відповідно до закону має вчинятися правочин. Так як договори на відкриття банківських рахунків укладено у простій письмовій формі то і довіреність на управління цими рахунками повинна мати просту письмову форму і не підлягає обов’язковому нотаріальному посвідченню. Це відповідає і положенням  Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затвердженої Постановою правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року №492 та Інструкції про порядок відкриття та обслуговування  поточних рахунків фізичних осіб, затвердженої постановою правління АТ «Райффайзен Банк Аваль»№П –111/1 від 20 грудня 2005 року. Тому ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у відповідності до ст. 1167 ЦК України не може бути відповідальним за вимогами позивача про відшкодування моральної шкоди.

      Кредитна спілка «Галицька»у своїх запереченнях посилається на те, що грошові вклади позивача по договорах №298Д та №299Д від 17 листопада 2009 року знаходяться на її особових рахунках і позивач особисто отримувала відсотки по вкладах згідно видаткових касових ордерів. Крім цього кредитна спілка «Галицька»не вчиняла будь –яких неправомірних дій щодо позивача. Термін повернення коштів за вказаними договорами минув 17 листопада 2010 року, але позивач не зверталася до кредитної спілки про отримання вкладів. На підставі рішенням Спостережної ради від 28 жовтня 2010 року термін дії договору продовжено до 17 листопада 2011 року. Письмового повідомлення про розірвання вкладних договорів кредитна спілка не отримувала. Оскільки кредитна спілка «Галицька»не вчиняла неправомірних дій щодо позивача, відсутні і підстави відповідальності перед позивачем за моральну шкоду.          

    В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали з підстав та у обсязі, викладених у позовній заяві і пояснили, що позивач отримала із –за кордону у спадок грошові кошти у іноземній валюті (долари США), які були розміщені на вкладних рахунках ПАТ «Райффайзен банк Аваль». Також позивач домовилася із відповідачем ОСОБА_6, що вона буде доглядати за нею (позивачем): купувати медикаменти, забезпечувати продуктами харчування. При цьому відповідач ОСОБА_6 переконала її у необхідності видачі  доручення на право розпорядження її вкладами у банку. В подальшому позивач зняла 20 000 доларів США, а відповідач ОСОБА_6 шляхом обману заволоділа цими коштами і використала їх на свої потреби, а не на   її (позивача) утримання. Довіреність видана з порушенням вимог закону, щодо порядку її посвідчення. Також на підставі виданої довіреності, відповідач ОСОБА_6 отримувала кошти в банку. Крім цього відповідач ОСОБА_6 переконала її скласти на її ім’я заповіт, який і було складено в приміщенні кредитної спілки «Галицька». Проте заповіт не може посвідчуватися у такий спосіб, тому його слід визнати недійсним. В кредитній спілці «Галицька»на рахунках позивача розміщені кошти, проте кредитна спілка добровільно не бажає повернути суми вкладів, тому договори слід розірвати і стягнути суму вкладених коштів та відсотки за користування вкладами. При цьому сама ОСОБА_6 визнає факт отримання грошей у позивача. Вважають, що позивач внаслідок таких дій відповідачів, зазнала втрат немайнового характеру і їй заподіяно моральну шкоду, яка підлягає солідарному стягненню з відповідачів.

    Представник ПАТ «Раффайзен Банк Аваль»не визнав позовних вимог і пояснив, що довіреність видана позивачем на право відповідача розпоряджатися коштами на вкладних рахунках позивача і посвідчена уповноваженою особою банку. В даному випадку банк діяв в межах закону і повноважень, тому підстав для визнання довіреності недійсною немає. Кошти в сумі 20 100 доларів США позивач отримала особисто. Також банк не може бути відповідальним за вимогами позивача, про відшкодування моральної шкоди, оскільки жодних неправомірних дій щодо позивача не вчиняв. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

     Не визнала позовних вимог і представник кредитної спілки «Галицька», яка пояснила в судовому засіданні, що позивач внесла кошти у кредитній спілці, які знаходяться на вкладних рахунках №298Д та №299Д від 17 листопада 2009 року. Строк дії договорів закінчується 17 листопада 2011 року і позивач може отримати кошти в повному обсязі, звернувшись до кредитної спілки. При цьому їй направлялися відповідні повідомлення, проте позивач не з’явилася за вкладом. Крім цього позивач у приміщенні кредитної спілки «Галицька»склала заповіт на користь ОСОБА_6, але вона діяла з власної волі і ніхто її жодним чином не примушував до цього. На сьогоднішній день позивачем складено новий заповіт на користь свого сина ОСОБА_10, який посвідчено у Залукв’янській сільській раді. Тому попередній заповіт, який оспорюється позивачем, скасовано. Просить в задоволенні позову відмовити.      

     В судовому засіданні відповідач ОСОБА_6 не визнала позовних вимог і пояснила, що після смерті свого сина у 2008 році, позивач попросилася до неї жити і доглядати за нею, так як вона (позивач) не може проживати зі своїм другим сином. Вона доглядала за позивачем, годувала її, купувала необхідні ліки. В свою чергу ніхто з родичів нею (позивачем) не цікавився. У червні 2010 року позивачу прийшла спадщина із –за кордону і вказані кошти були розміщені на рахунках позивача, відкритих у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». На розпорядження цими коштами позивач добровільно без будь – яких пропозицій з її (відповідача ОСОБА_6) боку видала довіреність, яка була посвідчена працівником банку. За вказаною довіреністю вона двічі знімала кошти у вигляді процентів. Крім цього сама позивач зняла з рахунку близько 20 000 доларів, які віддала їй для проведення ремонту житла, в якому також проживала і позивач, виготовлення і встановлення пам’ятника на могилі сина позивача та на інші поточні витрати. Через деякий час позивач помирилася зі своїми родичами і перейшла жити до них. Вважає, що жодних зобов’язань перед позивачем у неї немає, оскільки вона витрачала кошти на придбання медикаментів та продуктів харчування для позивача, доглядала її і взагалі вони жили як сім’я. В зв’язку з цим вважає, що позовні вимоги до задоволення не підлягають.

    Вислухавши в судовому засіданні доводи сторін та представників сторін, показання свідків та дослідивши докази по справі, представлені сторонами на обґрунтування своїх доводів та заперечень, суд вважає, що позовні вимоги до задоволення не підлягають.

    Судом встановлено, що позивач 17 листопада 2009 року відкрила два вкладних рахунки у кредитній спілці «Галицька»за №298Д та №299Д. Цього ж дня позивач склала заповіт, яким вищевказані вклади та відсотки по них заповіла відповідачу ОСОБА_6 і вказаний заповіт було підписано також головою правління кредитної спілки «Галицька». При цьому позивач проживала з відповідачем ОСОБА_6 за взаємною згодою. Протягом дії вказаних договорів, зокрема: протягом січня –липня 2010 року позивач отримувала у кредитній спілці кошти у вигляді процентів за вкладами. Крім цього позивач отримала на рахунок у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»у спадок із –за кордону кошти в іноземній валюті в сумі 39 000 доларів США, які були розміщені на двох вкладних депозитних рахунках. 04 червня 2010 року позивачем видано довіреність, якою уповноважила відповідача ОСОБА_6 здійснювати всі операції по вкладному рахунку. На підставі вказаної довіреності ОСОБА_6 двічі отримувала відсотки за вказаним рахунком відповідно 79,86 долара США та 127,15 долара США. Також сама позивач отримала близько 20 000 доларів США.

    Наведені факти ствердили сторони по справі та представники сторін, а також вказані обставини підтверджуються: заповітом, складеним позивачем 17 листопада 2009 року в приміщенні кредитної спілки «Галицька»на користь відповідача ОСОБА_6; довіреністю №263091185525001, виданою позивачем, якою вона уповноважила відповідача ОСОБА_6 здійснювати всі операції по рахунку НОМЕР_1; виписками по рахунках ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»; видатковими касовими ордерами кредитною спілки «Галицька»від 04 січня, 30 березня, 05 травня, 20 липня 2010 року, згідно яких позивач отримувала відсотки за вкладними рахунками; графіком розрахунків за вкладними договорами №298Д та №299Д від 17 листопада 2009 року; протоколом №9 засідання спостережної ради кредитної спілки «Галицька»від 28 жовтня 2010 року, на підставі якого, а також у зв’язку з відсутністю звернення позивача було продовжено дію договорів вкладу.

    Згідно показань свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 позивач проживала сама, а відповідач ОСОБА_6 переконала перейти жити до неї. При цьому вона скористалася тим, що позивач є особою похилого віку і шляхом введення в оману та зловживання довір’ям заволоділа коштами позивача. В даний час позивач перейшла проживати до них, оскільки відповідач ОСОБА_6 не виконувала своїх обіцянок по утриманню позивача.

    Згідно показань свідка ОСОБА_12, вона є сестрою чоловіка ОСОБА_6 і часто буває у неї вдома. Позивач проживала з відповідачем ОСОБА_6, оскільки її родичі відмовилися доглядати за нею. При цьому вона проживала у відповідача ОСОБА_6 протягом тривалого часу і відповідач доглядала за нею

    Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокрема, правочин не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Також правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним.  Правочин, відповідно до ст. 204 ЦК України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

    Статтями 244, 245 ЦК України визначено поняття представництва за довіреністю, яким є письмовий документ, що видається  однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону повинен вчинятися сам правочин.  В даному випадку  позивач видала доручення на право відповідача ОСОБА_6 здійснювати усі операції за вкладним рахунком, чого не заперечувала і сама позивач. Дана довіреність була видана особисто позивачем, як власником рахунку, посвідчена уповноваженим представником банку, що підтверджується: довіреністю ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», виданою 11 травня 2010 року на право ОСОБА_13 представляти інтереси банку та вчиняти від імені банку відповідні правочини; наказам ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»від 21 вересня 2004 року №384 –К та від 01 квітня 2008 року №230 про прийом на роботу та переведення  ОСОБА_13. В даному випадку посвідчення такої довіреності повністю відповідає п. 7.1  Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах і є винятком із загальних правил посвідчення довіреностей.

    Відповідно до ст. 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі із зазначенням місця та часу його складення. Має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними ст. ст. 1251 –1252 ЦК України. Згідно ст. 1257 ЦК України заповіт складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення є нікчемним. Суд визнає заповіт недійсним за позовом заінтересованої особи, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. Крім цього ст. 1254  ЦК України встановлено право заповідача у будь –який момент скасувати заповіт. При цьому заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт. Відповідно до ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Тобто в даному випадку у позивача не було правових підстав для звернення до суду із вказаними позовними вимогами. Слід зазначити, що  30 березня 2011 року позивачем складено заповіт, який посвідчено уповноваженою особою виконавчого комітету Залукв’янської сільської ради Галицького району на користь ОСОБА_10.

    Як було встановлено в судовому засіданні 17 листопада 2009 року між кредитною спілкою «Галицька»та позивачем були укладені вкладні договори, за якими вона отримувала відсотки. Дію вказаних договорів було продовжено на рік (до 17 листопада  2011 року), оскільки позивач після закінчення строку договору не звернулася до  кредитної спілки «Галицька»про повернення коштів. При цьому кредитна спілка «Галицька»надсилала повідомлення позивачу про  можливість отримання нею коштів за вкладами після закінчення терміну дії договору. Такі повідомлення надсилалися, зокрема: 04 жовтня 2011 року за №171 та 21 листопада 2011 року за №210. Відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано за згодою сторін, а також за рішенням суду у випадку істотного порушення договору другою стороною. Проте позивач не послалася у своїй позовній заяви на передбачені ЦК України правові підстави розірвання вкладних договорів №298Д та №299Д від 17 листопада 2009 року і не навела умов договорів, які були істотно порушені кредитною спілкою «Галицька».

    Крім цього позивач просить стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_6 та кредитної спілки «Галицька»1 995 гривень незаконно знятих коштів, проте позивачем не доведено сам факт отримання відповідачем ОСОБА_6 від кредитної спілки «Галицька»коштів по вкладних рахунках поза волею позивача. Крім цього в судовому за сіданні  позивач підтвердила, що отримувала кошти згідно розхідних касових ордерів.

    Також в судовому засіданні не підтверджено наявність зобов’язань у відповідача ОСОБА_6 перед позивачем з приводу отримання коштів за депозитним рахунком у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», так  як 20 100 доларів США позивач  отримала особисто і розпорядилася ними на власний розсуд, а відсотки були отримані відповідачем ОСОБА_6 на підставі виданої позивачем довіреності.

    Суд також не враховує доводи сторони позивача в тій частині, що позивач є неписьменною і не має достатніх навиків письма з посиланням на висновки шкільної комісії Залукв’янської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів, так як в судовому засіданні встановлено, що позивач діяла з власної волі і до підписання документів її ніхто не примушував. Крім цього зміст та обсяг пред’явлених позовні вимоги на ґрунтується  на вищевикладених підставах.   

    Враховуючи встановлені судом обставини, факти та відповідні їм правовідносини, суд вважає, що з підстав, передбачених ст. ст. 23, 1167 ЦК України не підлягають до  задоволення і вимоги про відшкодування моральної шкоди.                     

    В зв'язку із викладеними обставинами, суд приходить до висновку , що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

     На підставі вищевикладеного, ст. ст. 23, 203, 204, 215, 244, 245, 651, 1233, 1247, 1254, 1257, 1167 ЦК України та керуючись ст. ст. 88, 209, 213 –215, 223 ЦПК України, суд, -

вирішив:

              В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до кредитної спілки «Галицька», публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»та ОСОБА_6 про: визнання заповіту, реєстраційний №35, складеного 17 листопада 2009 року ОСОБА_1 і посвідченого в присутності голови правління кредитної спілки «Галицька»Криси Орести Теодорівни недійсним; визнання довіреності, укладеної 04 червня 2010 року в приміщенні Галицького відділення  Івано –Франківської обласної дирекції публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», якою ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_6 здійснювати усі операції по рахунках №НОМЕР_1 та №НОМЕР_2 в публічному акціонерному товаристві «Райфайзен Банк Аваль»недійсною; стягнення із ОСОБА_6 та публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»солідарно незаконно отриманих коштів в сумі 30 000 доларів США, що становить 239 400 гривень; розірвання договорів №298Д та №299Д від 17 листопада 2010 року про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок, укладених між кредитною спілкою «Галицька»та ОСОБА_1 з 06 вересня 2011 року; стягнення з кредитної спілки «Галицька»на користь ОСОБА_1 внеску (вкладу) в сумі 19 299 гривень 22 коп.; стягнення із ОСОБА_6 та кредитної спілки «Галицька»солідарно незаконно отриманих коштів в сумі 1 995 гривень та стягнення із ОСОБА_6, публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»та кредитної спілки «Галицька»солідарно 50 000 гривень моральної шкоди –відмовити.

    Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Івано –Франківської області протягом десяти днів з часу проголошення рішення через Галицький районний суд.  

    Головуючий: