18.01.2012                                                                                                    < копія >

                                                             ПОСТАНОВА

                                                       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2012 р. Справа № 2а/0470/17668/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Кучми К.С.

     при секретарі – Василенко Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради про визнання неправомірними дій та зобов’язання вчинити певні дії, -

                                                            ВСТАНОВИВ:

У грудні 2011 року позивач звернулася до адміністративного суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування заявлених вимог послалася на те, що рішенням Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 14 жовтня 2009 року за нею визнано право власності на гараж (літера Д, загальною площею 51, 8 кв.м.), що знаходиться у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1. Втім у подальшому у реєстрації права власності на підставі рішення їй було відмовлено відповідачем КП «ДМБТІ», що вона вважає неправомірним, у зв’язку з чим вимушена була звернутися до суду з даним позовом.

Так, Жовтневим районним судом м.Дніпропетровська при вирішенні справи було встановлено, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 29.03.2006 року, посвідченого державним нотаріусом  Першої ДДНК ОСОБА_2, за реєстром №9-1082, та зареєстрованого в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 17.04.2006 р., про що КП «ДМБТІ» надало витяг за № 10418487, позивач є власником домоволодіння, яке складається з житлового будинку діт.А-1, дерев’яномазаного, з господарчими побудовами та спорудами : сараї - літ.Б, В, самані; сарай - літ.Г, металевий, сараї - літ.Е, Ж, дерев’яномазані; уборна - літ.З, дощата; душ - літ И, дощатий; огорожі, споруди - № 1-5; що розташовані на земельній ділянці площею 401 кв.м., за їлоесою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об’єкта в електронному реєстрі прав власності - 14172310.

Також Жовтневим районним судом м.Дніпропетровська при вирішенні справи було встановлено, що відповідно до державного акту серії ЯГ №565967 про власності на земельну ділянку, виданого на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 29.03.2009 р. №9-1083, позивач є власником земельної ділянки площею 0,0401 га в межах згідно з планом, для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, розташованих на території Жовтневого району АДРЕСА_1. Будівельні конструкції (вироби, вузли, матеріали), з яких виконано господарське приміщення, гараж (літ.Д), що за адресою: АДРЕСА_1, в цілому - знаходяться у задовільному стані, що допускає подальшу безаварійну експлуатацію, що підтверджується технічним висновком про придатність господарської споруди (гаражу) до експлуатації за 2009 рік. При розгляді справи Жовтневим районним судом м.Дніпропетровська представник третьої особи, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровської області на заперечував у задоволенні позовних вимог позивача.

За таких обставин, позивач просила суд: визнати дії КП «ДМБТІ» Дніпропетровської обласної ради щодо відмови в реєстрації права власності на будівлю гаражу літ.Д в домоволодінні, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 у м.Дніпропетровську, за нею незаконними та зобов’язати відповідача зареєструвати за нею право власності на зазначену будівлю гаражу.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд позов задовольнити з викладених у ньому підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні пред’явлені позовні вимоги не визнав, заперечував проти задоволення позову, посилаючись на висновки, які були зроблені реєстратором в його рішенні про відмову в державній реєстрації прав від 18 жовтня 2011 року.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи вважає, що адміністративний позов слід задовольнити з таких підстав.

Судом встановлено, що 14 жовтня 2009 року Жовтневим районним судом м.Дніпропетровська по справі № 2-2533/2009 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Жовтневої районної у м.Дніпропетровську ради, треті особи – Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» , Головне архітектурно-планувальне управління м.Дніпропетровська, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю про визнання права власності на самочинне будівництво було винесено заочне рішення, яким визнано за позивачем (АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1) право власності на гараж (літера Д, загальною площею 51, 8 кв.м.), що знаходиться у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1. /а.с.9, 10/.

Згідно Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року за № 7/5, на даний момент державна реєстрація права власності та права користування (сервітут) на об’єкти нерухомого майна, розташовані па земельних ділянках, проводиться бюро технічної інвентаризації в особі його співробітників - реєстраторів бюро технічної інвентаризації.

Вищезгаданим Тимчасовим положенням про державну реєстрацію прав на нерухоме майно вказано, що для проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно власник (власники), інший правонабувач (правонабувачі) або уповноважена ним (ними) особа подає реєстратору БТІ заяву про державну реєстрацію прав за визначеною формою (п.2.1.).

12 вересня 2011 року, керуючись вищевказаними положеннями законодавства, позивач звернулася до КП «ДМБТІ» Дніпропетровської обласної ради із заявою про реєстрацію права власності на підставі рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 14 жовтня 2009 року. Однак, 18 жовтня 2011 року реєстратором КП «ДМБТІ» База Д.А. за результатами розгляду заяви було винесено рішення про відмову у державній реєстрації прав власності. При постановленні такого рішення реєстратор КП «ДМБТІ» посилався на невідповідність поданих документів вимогам, встановленим Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно та іншими нормативно-правовими актами, неможливість встановити за даними документами відповідність заявлених прав та поданих документів вимогам законодавства. /а.с.13-15/.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись та розпоряджатись своєю власністю. Право приватної власності набувається у порядку, визначеному законом. Статтею 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності чи обмежена в його здійсненні у випадках та в порядку, встановлених законом.

Статтею 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Правовстановлюючі документи, на підставі яких здійснюється реєстрація права власності визначені у Переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація права власності на об’єкти нерухомого майна, що є додатком до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно. Пункт 10 цього Переліку встановлює, що рішення суду про визнання права власності є правовстановлюваним документом і підлягає реєстрації в Комунальному підприємстві «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради. Подання до реєстрації будь-яких інших документів в доповнення до судового рішення не передбачено.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного суду України у Постанові від 18.12.2009 року № 14, судові рішення, що набрали законної сили, обов’язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 14 ЦПК України).

Також відповідно до ст.11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України. Обов’язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом. Оскарження судового рішення можливе лише у визначених законодавством випадках, зокрема у передбаченому ст.ст.291, 292, 323, 324, 325 ЦПК України порядку апеляційного чи касаційного провадження, та інших випадках, прямо встановлених цивільним законодавством.

При   постановленні   рішення   про   відмову   у   реєстрації   права   власності реєстратором КП «ДМБТІ» Дніпропетровської обласної ради фактично було висловлено незгоду із змістом судового рішення та дано самовільне трактування його змісту, що є неприпустимим з точки зору остаточності судового рішення, що вступило в силу, та не було оскаржено особами, що мали на те право, в установленому порядку.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності з п.1 ч.2 ст.162 КАС України, суд в порядку адміністративного судочинства може визнати протиправними рішення суб’єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

При вирішенні спору, суд вважає за можливе застосувати ст.11 КАС України та з метою повного захисту інтересів позивача вийти за межі позовних вимог, визнавши протиправними дії КП «ДМБТІ» Дніпропетровської обласної ради щодо відмови ОСОБА_1 в реєстрації права власності на підставі рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 14 жовтня 2009 року, скасувати рішення суб’єкта владних повноважень від 18 жовтня 2011 року про відмову позивачу у реєстрації права власності на підставі рішення суду від 14 жовтня 2009 року та зобов’язати відповідача зареєструвати за позивачем право власності на гараж (літера Д, загальною площею 51, 8 кв.м.), що знаходиться у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 на підставі даного рішення суду.          

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалена постанова.

За таких обставин, суд вважає за можливе стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 28 грн. 23 коп., що становить 0,03 % розміру мінімальної заробітної плати, відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. №3674-VІ, а не в сумі 30 грн. 12 коп., як було сплачено позивачем при зверненні до суду з даним позовом, оскільки кошти були внесені в більшому розмірі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 – 163, 167 КАС України, суд, -

          ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради щодо відмови ОСОБА_1 в реєстрації права власності на підставі рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 14 жовтня 2009 року.

       Скасувати рішення Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради від 18 жовтня 2011 року про відмову ОСОБА_1 у реєстрації права власності на підставі рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 14 жовтня 2009 року.

       Зобов’язати Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради зареєструвати за ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1) право власності на гараж (літера Д, загальною площею 51, 8 кв.м.), що знаходиться у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 14 жовтня 2009 року.          

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 28 грн. 23 коп. /двадцять вісім грн. двадцять три коп./.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.   

          Повний текст постанови складено  16 січня 2012 року

Суддя                  < (підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >К.С. Кучма

< Текст >