Справа № 22- 882 - 2006 р. Головуючий у 1-й інст. - Рудика Л.Д.
Доповідач - Оніпко О.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 жовтня 2006 р. м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого судді - Малько О.С. Суддів - Оніпко О.В., Собіни І.М. При секретарі - Сеньків Т.Б.
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сарненського районного суду від 1U травня 2006 р. в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління МВС України в Рівненській області, Сарненського РВ УМВС в Рівненській області про стягнення коштів, невиплачених при звільненні.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з"явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів .-
встановила:
Рішенням Сарненського районного суду від 10 травня 2006 р. частково задоволено позов ОСОБА_1 та стягнуто на його користь 930 грн. 10 коп. надбавки за безперервну службу за 2004-2005 p.p., 2 694 грн. 94 коп. - компенсації за недонос речового майна, 21 268 грн. 72 коп. - вихідної допомоги.
В поданій на рішення апеляційній скарзі позивач вказує на його незаконність в частині стягнення вихідної допомоги в сумі 21 268 грн. 72 коп., оскільки вказана сума з врахуванням частково сплачених йому раніше 5 494 грн., становить 28 106 грн. Причиною невірно визначеної суми вважає те, що розмір його грошового забезпечення під час проходження служби становив 3200 грн. на місяць, а не 2548 грн. 83 коп., як зазначено у довідці, наданій відповідачем та з якої виходив суд. Таким чином йому ще належить до стягнення 6 837 грн. 28 коп. вихідної допомоги. Просив рішення скасувати в цій частині, ухвалити нове, яким стягнути на його користь всю належну суму.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що наказом начальника управління МВС України в Рівненській області від 30.06.2005 р. за № 117 о/с позивача було звільнено з органів МВС у відставку за п. 65 "а" ( за віком). Вислуга років на час звільнення складала 21 рік 08 місяців 24 дні ( а.с. 5 ).
Згідно довідки Сарненського РВ УМВС України у Рівненській області від 31.08.2005 р. ( а.с. 6) позивачу при звільненні було нараховано, однак не виплачено суми : надбавка за безперервну службу за 2004 p.- 873 грн. 70 коп. та за 2005 р. -1056 грн. 40п., компенсація за недонос речового майна - 2694 грн.; вихідна допомога при звільненні - 38 975 грн. 04 коп.При розгляді справи позивач зазначив, що в рахунок суми вихідної допомоги при звільненні, йому було сплачено відповідачем 5 494 грн., тобто, ця сума відповідно зменшилась до 33 481 грн.
Згідно довідки, наданої відповідачем в судовому засіданні від 17.04.2006 р. ( а.с. 27), заборгованість перед позивачем становить : 930 грн. 10 коп. - надбавка за безперервну службу за 2004-2005 p.p., 2694 грн. 94 коп. - компенсація за недонос обмундирування та 21 268 грн. 72 коп. - сума вихідної допомоги. Одночасно надано розрахунок ( а.с. 38, 47 ) такого нарахування, з якого вбачається, що грошове забезпечення позивача щомісячно становило 2 548 грн. 83 коп.
Вказана обставина стверджується і поясненнями свідка ОСОБА_2., бухгалтера Сарненського РВ УВМС, яка проводила дані нарахування та пояснила, що перша довідка щодо цих нарахувань не відповідає дійсності, оскільки нею була зроблена помилка при розрахунках.
Згідно вимог Закону України " Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ... ", пенсії особам які мають право на пенсію за цим Законом, обчислюються з розміру грошового забезпечення за оклади за посадою, військовим ( спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення ( надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством".
З матеріалів справи вбачається, що позивач був звільнений 30.06.2005 р. В період з 1 по 9 червня 2005 р. надбавка, що виплачувалась йому за особливі умови праці становила 20%, а з 10.06.2005 р. - 50% та встановлено премії в розмірі 33, З %. Зміна цієї надбавки та розміру премій була причиною помилкового визначення бухгалтером розміру місячного грошового забезпечення ОСОБА_1 в сторону збільшення, в той час, як останній протягом всього місяця, що передував звільненню, його в такому розмірі не отримував.
У зв"язку з наведеним, доводи позивача про те, що сума його грошового забезпечення становила 3200 грн. на місяць, з чого і повинен був виходити суд при визначенні розміру стягнення суми вихідної допомоги при звільненні, не заслуговують на увагу. Доказів, які б спростовували вказану обставину, ОСОБА_1. суду не надано.
Висновки суду відповідають вимогам закону та доказам, що є в матеріалах справи та перевірені в судовому засіданні. Доводи апеляційної скарги їх не спростовують, тому підстав для скасування рішення суду 1-ї інстанції колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Сарненського районного суду від 10 травня 2006 р. - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена
безпосередньо до Верховного Суду /протягом двох місяців з дня її
проголошення.