13.01.2012 < копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2011 р. Справа № 2а/0470/10274/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Конєвої С.О.
при секретарі судового засідання: Троценко О.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Третьякова О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго»про стягнення 546 456, 36 грн., -
ВСТАНОВИВ:
15.08.2011р. Західно-Донбаська об’єднана державна податкова інспекція у Дніпропетровській області звернулася з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» та, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 12.09.2011р., просить стягнути кошти з рахунків відповідача у обслуговуючих банках на користь державного бюджету у розмірі податкового боргу з податку на додану вартість в суму 461 400,52 грн. та з податку на прибуток підприємства, що належить до комунальної власності в сумі 85055,84 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач зареєстрований Виконавчим комітетом Павлоградської міської ради як суб’єкт підприємницької діяльності – юридична особа, знаходиться на обліку в Західно-Донбаської ОДПІ як платник податків та має податковий борг перед бюджетом в розмірі 546 456,36 грн., в т.ч. з податку на додану вартість – 461 400,52 грн. та з податку на прибуток підприємства, що належить до комунальної власності – 85 055,84 грн. 20.06.2011р. за актом перевірки № 247/15-227-03342250 відповідачеві донараховано штрафні санкції в сумі 30 327,52 грн. на підставі податкового повідомлення – рішення № 0002591542 від 20.06.2011р., яке було вручене представнику відповідача 20.06.2011р. У зв’язку з тим, що податковий борг у відповідача виник ще у 2003 році, тому першу податкову вимогу № 1/630 на суму 610354,52 грн. було сформовано 27.05.2003р., яку представник відповідача отримав 02.06.2003р.; другу податкову вимогу № 2/824 на суму 832994,42 грн. було сформовано 03.07.2003 р., отримано представником відповідача – 03.07.2003р. Однак, станом на 11.08.2011р. відповідачем не було сплачено податкового боргу, який позивач і просить стягнути в судовому порядку, посилаючись на ст.ст. 14, 49, 57, 113, 129, 203 Податкового кодексу України.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання 09.09.2011р., 05.10.2011р., 02.11.2011р., 25.11.2011р. та 19.12.2011р. не з’явився, причину неявки не повідомив, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується поштовими повідомленнями від 01.09.2011р., 27.09.2011р., 13.10.2011р., 09.11.2011р. та 06.12.2011р. (а.с. 44, 58, 63, 69, 73).
Відповідач процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, з клопотанням про відкладення розгляду справи або розгляд справи за його відсутності до суду не звернувся.
Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повторного неприбуття відповідача, який не є суб’єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Враховуючи наведене, належне повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, строки вирішення і розгляду справи, встановлені ст. 122 КАС України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відповідача за наявними у ній доказами у відповідності до вимог ч. 4 ст. 128 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, який приймав участь у судовому засіданні, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб’єктом владних повноважень – є орган державної влади орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб’єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Частиною 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.
Відповідно до п. 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010р. органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Тобто, позивач – орган державної податкової служби є суб’єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовними вимогами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.
Пунктом 16.1.3 та п. 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим законодавством, декларації, звітності та інші документи, пов’язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори в строки та у розмірі, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Аналогічний обов’язок визначений і п. 36.1, 36.2 ст. 36 Податкового кодексу України згідно якого податковим обов’язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов’язок виникає у платника за кожним податком та збором.
Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, визначені Податковим кодексом України. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою.
У відповідності до п. 203.1, п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Судом встановлено, що Комунальне підприємство «Павлоградтеплоенерго» зареєстроване 07.02.2003р. Виконавчим комітетом Павлоградської міської ради за № 04052229Ю0021797 та з 28.02.1993р. знаходиться на податковому обліку в Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції за № 2351, що підтверджується копіями Свідоцтва про державну реєстрацію та довідкою про взяття на облік платника податків від 14.03.2003р. № 62 (а.с. 19, 19 зворот).
Із доданих до позову документів вбачається, що відповідач подав до податкової інспекції наступні податкові декларації з податку на додану вартість:
- № 9004245193 від 20.06.2011р., у якій самостійно в рядку 25 визначив суму грошового зобов’язання в сумі 101688 грн. (а.с. 23-24);
- № 9005191571 від 21.07.2011р., у якій самостійно в рядку 25 визначив суму грошового зобов’язання в сумі 20383 грн. (а.с. 28-29);
- уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9005538338 від 29.07.2011р. у якому самостійно в рядках 25-26 визначив суму грошового зобов’язання у розмірі 309000 грн. (а.с. 25-27).
Відповідач за вказаними деклараціями у встановлені ст. 203 ПК України строки суми грошового зобов’язання не сплатив, що підтверджується даними облікової картки платника податків станом на 10.08.2011р. (а.с. 40-42).
Таким чином, у відповідача виник податковий борг з податку на додану вартість по деклараціях від 20.06.2011р. за травень 2011р. – 01.07.2011р.; по декларації від 21.07.2011р. за червень 2011р. – 31.07.2011р.; по уточнюючому розрахунку від 29.07.2011р. – 30.07.2011р. на загальну суму 431073 грн.
Також, 20.06.2011р. Західно-Донбаською об’єднаною державною податковою інспекцією у Дніпропетровській області було проведено невиїзну документальну перевірку своєчасності та несплати узгодженої суми податкових зобов’язань по податку на додану вартість за результатами якої складено акт № 247/15-227-03342250 від 20.06.2011р. (а.с. 30-31).
Перевіркою було встановлено, що в порушення пункту 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI платником податку на додану вартість КП «Павлоградтеплоенерго» несвоєчасно сплачено та не сплачено податок на додану вартість:
- за декларацією за січень 2008 року № 3987 від 19.02.2008р., граничний термін сплати – 03.03.2008р., податкове зобов’язання у розмірі 340908 грн. було сплачено з затримкою;
- за декларацією за березень 2011р. № 9002367871 від 20.04.2011р., граничний термін сплати – 30.04.2011р., податкове зобов’язання у розмірі 177868 грн. не сплачено;
- за декларацією за квітень 2011р. № 9003628632 від 20.05.2011р., граничний термін сплати – 30.05.2011р., податкове зобов’язання у розмірі 100219 грн. не сплачено;
- за уточнюючим розрахунком за лютий 2010 р. № 9003746446, граничний термін сплати – 31.05.2011р., податкове зобов’язання у розмірі 415192 грн. не сплачено;
- за уточнюючим розрахунком за квітень 2010р. № 9003746445, граничний термін сплати – 31.05.2011р., податкове зобов’язання у розмірі 182000 грн. не сплачено;
- за уточнюючим розрахунком за травень 2010р. № 9003746449, граничний термін сплати – 31.05.2011р., податкове зобов’язання у розмірі 47905 грн. не сплачено.
На підставі вищезазначеного акту перевірки № 247/15-227-03342250 від 20.06.2011р. за вищевказане порушення податковим органом було прийнято податкове повідомлення – рішення форми Ш № 0002591542 від 20.06.2011р. на суму 30327,52 грн., яке вручене головному бухгалтеру КП «Павлоградтеплоенерго» під підпис 20.06.2011р., що підтверджується копією корінця податкового повідомлення – рішення від 20.06.2011р. (а.с. 32).
Згідно п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п. 54.3.1 – 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Отже, за вказаним вище податковим повідомленням – рішенням у відповідача виник податковий борг у сумі 30327,52 грн. з 01.07.2011р.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. (чинного до 01.01.2011р.), з метою погашення податкового боргу відповідача податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Так, Західно-Донбаською об’єднаною державною податковою інспекцією у Дніпропетровській області, з метою вжиття заходів щодо погашення податкового боргу було направлено на адресу відповідача податкові вимоги:
- перша податкова вимога № 1/630 від 27.05.2003 р. на суму 610354,52 грн., яка була вручена головному бухгалтеру КП «Павлоградтеплоенерго» під підпис 02.06.2003 р. (а. с. 33);
- друга податкова вимога № 2/824 від 03.07.2003 р. на суму 832994,42 грн., яка була вручена бухгалтеру з податків КП «Павлоградтеплоенерго» під підпис 03.07.2003 р. (а. с. 33).
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно наданого позивачем розрахунку суми позову з податку на додану вартість загальна сума податкового боргу становить 461400,52 грн. (а.с. 10).
Відповідач в судове засідання не з’явився – 09.09.2011р., 05.10.2011р., 02.11.2011р., 25.11.2011р. та 19.12.2011р., доказів сплати податкового боргу у встановлені законодавством строки суду не надав. Не надано суду також і доказів оскарження податкового повідомлення – рішення у встановленому законодавством порядку.
За викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 461 400, 52 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також, позивач у позові просить стягнути пеню по податку на прибуток у сумі 85055,84 грн., розраховану на підставі ст. 129 Податкового кодексу України.
Зазначені позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Нарахування пені розпочинається:
а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов’язання платником податків – від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного цим Кодексом;
б) при нарахуванні суми грошового зобов’язання контролюючими органами – від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного у податковому повідомленні – рішенні згідно з цим Кодексом.
Пп. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 Податкового кодексу України передбачено, що нарахування пені закінчується, зокрема, у день зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов’язань.
Позивачем не надано суду доказів на підтвердження правомірності нарахування пені відповідачу з 22.05.2007р. на підставі ст. 129 ПКУ, не вказані суми з яких нараховувалася пеня, представник позивача також у судовому засіданні не зміг пояснити з якої суми боргу нараховувалася пеня з 22.05.2007р., у зв’язку з чим суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 85055,84 грн.
Отже, суд приходить до висновку про безпідставність та неправомірність нарахування пені в сумі 85055,84 грн. на підставі ст. 129 ПКУ з 22.05.2007р., оскільки Податковий кодекс України набрав чинності лише з 01.01.2011р. та його положення можуть бути застосовані до правовідносин, які виникли з 01.01.2011р.
Статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин суд находить позовні вимоги обґрунтованими лише в частині стягнення 461400,52 грн., а в частині стягнення пені в сумі 85055,84 грн. позовні вимоги є недоведеними, не підтвердженими належними та допустимими доказами, а тому не підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163, 167, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Західно-Донбаської об’єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області до Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» про стягнення 546 456, 36 грн. – задовольнити частково.
Стягнути кошти з рахунків Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» (51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Промислова, 13-А, ЄДРПОУ 03342250, р/р 26002010023007 Дніпропетровська філія АТ «Індекс-Банк» в м. Дніпропетровськ, МФО 307015) у обслуговуючих банках на користь державного бюджету (р/р 31113029700032, код платежу 14010100, банк одержувача УДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, код отримувача 24237540) податковий борг з податку на додану вартість в сумі 461 400, 52 грн. (чотириста шістдесят одна тисяча чотириста гривень 52 коп.).
В частині позовних вимог про стягнення податкового боргу з податку на прибуток підприємства в сумі 85 055,84 грн. – відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 26.12.2011р.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >С.О. Конєва
< Текст >