13.01.2012 < копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2011 р. Справа № 2а/0470/15835/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіКонєвої С.О.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Август 2006»про стягнення 1867,31 грн., -
ВСТАНОВИВ:
25.11.2011р. Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська звернулося з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Август 2006» та просить стягнути з відповідача заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в сумі 1867,31 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська. Відповідач надав позивачу самостійно обчислену суму страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2008 року та січень, лютий 2009 року, яка складає 1697,31 грн. На підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за несвоєчасне подання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, передбачених законодавством позивачем було прийнято рішення № 1500 від 14.07.2010р. про застосування до відповідача фінансових санкцій у розмірі 170 грн. Станом на 06.10.2011р. відповідачем не сплачено вказані суми страхових внесків та фінансової санкції, заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове пенсійне страхування (недоїмка), з урахуванням фінансових санкцій становить 1867,31 грн., у зв’язку з чим позивач і просить стягнути дану заборгованість з відповідача в судовому порядку.
Позивач в судове засідання не з’явився, причину неявки не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності до суду не звернувся, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка (а.с. 31).
Відповідач в судове засідання не з’явився, причину неявки не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності до суду не звернувся, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення від 08.12.2011р. (а.с. 34).
Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи вищенаведене, те, що позивач та відповідач були повідомлені про розгляд справи у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, строки розгляду і вирішення справи, визначені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності представників сторін за наявними у справі доказами та у письмовому провадженні відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв’язку з неявкою в судове засідання представників сторін.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України та законодавства, яке діяло на момент виникнення правовідносин, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Август 2006» зареєстроване як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, що підтверджується даними, що містяться у звітах за 2008 рік та січень, лютий 2009 р. (а.с. 15-28).
На момент виникнення правовідносин щодо сплати страхових внесків у 2008-2009рр. було встановлено Порядок сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року та Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.01.2004 року за № 64/8663, відповідно до яких на відповідача покладався обов'язок по нарахуванню, обчисленню і сплати в установлені строки та в повному обсязі внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Частиною 2 статті 17 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003р. (в редакції, чинній до 01.01.2011р.) визначено, що страхувальники зобов’язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Частиною 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше, ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників є календарний місяць.
Згідно до п. 5.1 Розділу 5 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» № 21-1 (чинної в редакції на момент виникнення правовідносин) нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суму яких нараховуються страхові внески.
Як вбачається із наданих суду документів, відповідач надав до ПФУ звіти про нарахування страхових внесків за січень – грудень 2008 р. та січень, лютий 2009 р., в яких самостійно нарахував страхові внески за зазначені періоди у розмірі 1697,31 грн., що підтверджується копіями звітів за січень – грудень 2008 р., січень, лютий 2009 р. (а.с. 15-28).
14.07.2010р. позивачем було прийняте рішення № 1500 на підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яким застосовано фінансову санкцію до відповідача у розмірі 170 грн. за несвоєчасне подання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, передбаченого законодавством, яке було отримане відповідачем 20.07.2010р., що підтверджується копіями рішення від 14.07.2010р. та поштового повідомлення з відміткою про вручення від 20.07.2010р. (а.с. 9-10).
Згідно довідки – розрахунку наданої позивачем, у відповідача виникла перед Управлінням ПФУ в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська заборгованість по сплаті страхових внесків, яка становить 1867,31 грн. за січень, грудень 2008 р. та січень, лютий 2009 р. (а.с. 7).
Відповідно до ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003р. (чинної в редакції до 01.01.2011р.) суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у визначені строки, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
При цьому ч. 12 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Статтею 23 Закону передбачено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.
Відповідно до ч. 15 ст. 106 вищезазначеного Закону строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
З 01.01.2011р. набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 2464-VІ від 08.07.2010р.
Відповідно до ч. 7 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011р. не настав, здійснюється фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.
Таким чином, до заборгованості по сплаті страхових внесків за 2008-2009р. на загальну суму 1867,31 грн., слід застосовувати законодавство, яке діяло на момент виникнення такої заборгованості, тобто норми Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003р. (в редакції, чинній на момент виикнення правовідносин).
Відповідач в судове засідання не з’явився, жодних доказів правомірності не сплати заборгованості по страхових внесках за січень – грудень 2008р., січень, лютий 2009р. суду не надав. Також не надано і доказів оскарження відповідачем у встановленому законодавством порядку рішення позивача від 14.07.2010р. № 1500 про застосування фінансової санкції.
Відповідно до ст.ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.
Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про те, що факт порушення відповідачем вимог законодавства доведений, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальністю «Август 2006» про стягнення 1867,31 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Август 2006» (49033, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 122, р/р 2062630179182, МФО 305534, код ЄДРПОУ 34520956) на користь Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м. Дніпропетровська (49033, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 116-А, р/р 25601303123176, Державний ощадний банк України, МФО 305482, код ЄДРПОУ 21908844) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за січень – грудень 2008 р. та січень, лютий 2009 р. в сумі 1867, 31 грн. (одна тисяча вісімсот шістдесят сім гривень 31 коп.).
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 21.12.2011р.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >С.О. Конєва
< Текст >