Справа № 22-ас-283 Головуючий у 1 інстанції: Ковтунович M.I.
Доповідач - Собіна І.М.
УХВАЛА
04 жовтня 2006 року м.Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого - Малько О.С. Суддів: Оніпко О.В., Собіни І.М. при секретарі судового засідання Сеньків Т.Б. розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Рівному адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного : фонду України в м.Кузнецовську на постанову Кузнецовського міського суду від 26 квітня 2006 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську про перерахунок пенсії.
перевіривши суддів, -
Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача,
матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія
встановила:
Постановою Кузнецовського міського суду від 26 квітня 2006 року задоволено позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську про перерахунок пенсії.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську провести з 01.04.2005 року перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1, обчислюючи із заробітку з 01.11.1986 року по 30.11.1986 року за документами наявними в пенсійній справі.
На вказану постанову управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську подало апеляційну скаргу, покликаючись в ній на неправильне застосування судом норм матеріального права.
Відповідно до ст..57 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».
При цьому за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний заробіток для обчислення пенсії може братися за будь-які 12 місяців роботи підряд на територіях радіоактивного
забруднення,
При перерахуванні позивачу пенсії 01.01.2004 року
управлінням невірно взято заробіток за один місяць.
По цій причині 01.04.2005 року було проведено у відповідність до законодавства, і нарахування пенсії було проведено із заробітку за 01.06.1986 року по 31.05.1987 року.
По наведених підставах відповідач просить про скасування постанови.
В судовому засіданні представник відповідача підтримала апеляційну скаргу в повному обсязі.
Позивач апеляційну скаргу не визнав, вважає постанову суду
першої інстанції законною та обґрунтованою, просив залишити її без ,
змін, а апеляційну скаргу відхилити.
Заслухавши суддю- доповідача, дослідивши матеріали справи щ та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Як видно з матеріалів справи, позивачці 06.01.1992 року була призначена пенсія за віком. 01.01.2004 року позивачці за поданою заявою про перерахунок розміру її пенсії, їй було зроблено перерахунок і визначено у розмірі 581, 78 грн. А, 01.04.2005 року відповідачем знову було проведено перерахунок пенсії позивачці з визначенням її розміру в сумі 421, 20 грн.
Відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок і « пенсій за віком..., призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про |'|; вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Для перерахунку пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом, враховується заробітна плата (дохід), з якої раніше обчислено пенсію, за документами, наявними в пенсійній справі, або за вибором пенсіонера - заробітна плата (дохід) за період, передбачений абзацом першим частини першої статті 40 цього Закону.
Проте, в порушення зазначених вимог Закону з 01 квітня 2005 і І року відповідачем без погодження з позивачкою для перерахунку пенсії взято заробітну плату за 12 місяців (01.06.1986 року - ' • 31.05.1987 року).
З матеріалів справи не вбачається, що позивачка погоджувалася на отримання пенсії в меншому, ніж раніше визначеному відповідачем розмірі.
Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
При задоволенні позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з положень ст..57 Закону України «Про захист і соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції на час звернення позивачки за перерахунком, відповідно до якого середньомісячний заробіток визначається шляхом поділу загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на кількість цих місяців і за період за бажанням того, хто звернувся за перерахунком.
Доводи апеляційної скарги про неможливість здійснення перерахунку за один лише спірний місяць не заслуговують на увагу, оскільки включення до стажу за спірний період ще 11 місяців роботи позивачки на Кузнецовській АЕС не ґрунтуються на вимогах Закону, так як Кузнецовськ на спірний період в 1986 році не являвся територією радіоактивного забруднення. А, застосування пізніше прийнятого Закону про це, буде погіршувати становище позивачки, оскільки при нарахуванні пенсії з врахуванням заробітної плати за один місяць (як просить позивач) розмір пенсії буде значно більшим, чим при такому ж нарахуванні з врахуванням ще додатково 11 місяців.
Виходячи з наведеного, суд дійшов обґрунтованого висновку про підставність позовних вимог, поклавши на відповідача обов'язок по перерахунку пенсії, виходячи із раніше визначеного вищого заробітку за період з 01 листопада по ЗО листопада 1986 року.
Враховуючи, що постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права і доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст. 198, 200, 205-206 КАС України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську на постанову Кузнецовського міського суду від 26 квітня 2006 року відхилити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Сторони мають право оскаржити ухвалу апеляційної інстанції і постанову місцевого суду до Вищого адміністративного суду протягом одного місяця починаючи з дня набрання законної сили цією ухвалою, з подачею касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.