Справа №22ас-282                                       Головуючий у 1 інст.Ковтунович М.І.

Доповідач - Собіна І.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 жовтня 2006 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого судді  Малько О.С.

Суддів   Оніпко О.В.,   Собіни І.М.

При секретарі судового засідання  Сеньків Т.Б.

З участю представника пенсійного Фонду України у м.

Кузнецовську, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне адміністративну справу за апеляційною скаргоюОСОБА_1 на постанову Кузнецовського міського суду від 12 травня 2006 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську про оскарження рішення щодо незарахування стажу роботи,

встановила:

Постановою Кузнецовського міського суду від 12 травня 2006 року ОСОБА_1в задоволенні позовних вимог відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджуючись із судовим рішенням вказує, що він подав відповідачу трудову книжку для призначення пенсії з усіма записами, зробленими послідовно і з дотриманням законодавства.

На вимоги управління Пенсійного фонду подати підтвердження його трудового стажу за окремі періоди роботи він не зміг надати такі довідки через те, що вони не збереглися.

Суд глибоко не проаналізував, як того вимагає ст. 2 КАС України рішення відповідача про відмову у задоволенні його заяви.

До того ж вважає безпідставним посилання суду на постанову Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 "Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажудля призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" тому, що вона є не чинною, оскільки не була оприлюднена в офіційних друкованих виданнях.

Просив оскаржувану постанову скасувати і ухвалити нову постанову по суті заявлених вимог.

Колегія суддів, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі і з'явились в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї прийшла до висновку, що вона до задоволення не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 вперше було призначено пенсію по віку з 25 березня 1996 року.

Розпорядженням управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську від 12 жовтня 2004 року позивачу зараховано до пенсійного стажу частину оспорюваних ним періодів роботи, а саме: з 15 липня 1952 року по 31 грудня 1954 року, 26 квітня 1955 року по 15 лютого 1956 року, 15 липня 1960 року по 31 грудня 1960 року. Зазначені періоди стосуються його роботи в Кам-Хутірському відділенні Ананьївського цукрового комбінату, навчання в Рівненському автоучкомбінаті та роботи шофером в колгоспі "Зоря Комунізму".

З довідки КСП "Мир" Здолбунівського району (без дати і номера) вбачається, що в 1961 році ОСОБА_1 трудової участі в колгоспі не брав (а.с.22).

Відмовляючи ОСОБА_1 у зарахуванню періоду роботи трактористом з 15 березня 1956 року по 8 грудня 1957 року, суд першої інстанції правомірно виходив з того, що запис в трудовій книжці позивача ( не містить дати та номера документа, на підставі якого він зроблений) внесено з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок.

Відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" при обчисленню стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Оскільки позивач не надав суду довідки про кількість відпрацьованих вихододнів на посаді заступника голови колгоспу ім.Калініна Здолбунівського району з 18 лютого 1977 року по 24 лютого   1979 рік,     суд дійшов  обгрунтованого  висновку  ггоо відсутність підстав для задоволення позовних вимог

матеп Ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його перегляду

Керуючись «.ст. 198,205,206 КАС України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити

Постанову Кузнецовського міського суду від 12 тоавня 2006

року залишити без зміни.                                                                                   

Ухвала набирає законної сили негайно.

Сторони мають право оскаржити ухвалу апеляційної інстанції і постанову місцевого суду до Вищого адміністративно  України протягом одного місяця починаючи з дня набрання законної сили цією ухвалою, з подачею касаційно суду безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.