12.01.2012 < копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 грудня 2011 р. Справа № 2а/0470/12893/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіКонєвої С.О. < Текст >
при секретаріТроценко О.О.
за участю представників сторін:
від відповідача: Дубов Д.О. < Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ИНТЕРСАТ»до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними дій відповідача та зобов’язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
12.10.2011р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ИНТЕРСАТ» звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська та просить:
- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, які полягають у неприйнятті реєстраційної заяви платника податку на додану вартість від 11 липня 2011року щодо реєстрації в якості платника податку на додану вартість ТОВ «ИНТЕРСАТ»;
-зобов’язати Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська провести реєстрацію ТОВ «ИНТЕРСАТ» як платника податку на додану вартість та видати свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 11.07.2011р. позивач звернувся до відповідача із реєстраційною заявою про реєстрацію його як платника податку на додану вартість. 21.07.2011р. відповідач направив на адресу позивача лист № 23677/10/15-216 про неприйняття реєстраційної заяви позивача від 11.07.2011р. В якості підстави для відмови відповідачем було зазначено пункт 10 розділу ІІІ Положення про реєстрацію платників податків на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 978, а саме: не заповнено розділ 13 реєстраційної заяви щодо переліку юридичних осіб, у заснуванні та управлінні якими бере участь платник податку та/або відповідальні особи, засновника платника податку – юридичної особи. Позивач вважає вказані вище дії податкової інспекції протиправними та такими, що вчинені відповідачем за відсутності підстав передбачених Податковим кодексом України та зазначеного вище Положення № 978, а також поза межами повноважень наданих відповідачу Конституцією та законами України, оскільки при поданні реєстраційної заяви позивачем було заповнено всі розділи і додатково надано відповідачу повний пакет документів та відомості з Єдиного державного реєстру з яких вбачається, що платник податку та відповідальні особи, засновника платника податку – ТОВ «ИНТЕРСАТ» не беруть участі у заснуванні або управлінні будь-якими іншими юридичними особами у зв’язку з чим позивачем в повному обсязі було дотримано порядок подання реєстраційної заяви. Крім того, позивач вказує і на те, що у відповідності до п.9 Положення № 978 податковий орган з метою перевірки достовірності даних про заявника може звернутися до державного реєстратора за отриманням витягу з Єдиного державного реєстру. За таких обставин, позивач зазначає, що дії відповідача щодо неприйняття реєстраційної заяви позивача були вчинені з перевищенням наданих податковим органом повноважень та порушенням принципу законності, встановленого Конституцією України, а тому є протиправними.
Представник позивача, який приймав участь в судовому засіданні 07.12.2011р., вищезазначені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечує, у письмових запереченнях просить відмовити в задоволенні позовних вимог позивачу в повному обсязі посилаючись на те, що реєстрація платників ПДВ здійснюється згідно Податкового кодексу України та Положення про реєстрацію платників податків на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 978. Відповідно до п. 9 розділу ІІІ зазначеного Положення № 978 дані реєстраційної заяви мають бути достовірними та відповідати відомостям Єдиного державного реєстру. Так, 11.07.2011р. до ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська надійшла від позивача заява за формою 1-ПДВ за № 19888/10, яка розглянута податковим органом відповідно до Кодексу та у встановлений законодавством термін. При співставленні даних, вказаних платником у заявці з даними, що містяться у базах ДПС та з відомостей Єдиного державного реєстру встановлено факт надання платником недостовірних або неповних даних (не заповнено р.13 реєстраційної заяви). У зв’язку з цим, на підставі п.10 розділу ІІІ Положення державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська вручено ТОВ «ИНТЕРСАТ» лист № 23677/10/15-216 від 21.07.2011р. відповідно до якого підприємству запропоновано надати нову заяву за формою 1-ПДВ. На теперішній час нова заява про реєстрацію платником податку на додану вартість від позивача до податкової інспекції не надходила.
У судовому засіданні оголошувалася перерва до 16.12.2011р. у зв’язку з необхідністю надання сторонами додаткових документів.
Судом було зобов’язано представника позивача надати додаткові докази того, що гр. ОСОБА_1.(яка є засновником позивача) станом на 11.07.2011р. не була засновником таких підприємств як ТОВ «Метпромальянс», ТОВ «Троицкий», ТОВ «ВБК», а також зобовязано надати докази неприйняття податковим органом реєстраційної заяви.
Представник позивача в судове засідання 16.12.2011р. не з’явився, витребуваних судом документів не надав, причину неявки не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звернувся, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка представника позивача (а.с. 58).
У відповідності до ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Враховуючи наведене, належне повідомлення позивача про час і місце розгляду справи, строки розгляду і вирішення справи, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності представника позивача відповідно до вимог ч.6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України за наявними у справі доказами.
У ході судового розгляду справи судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ИНТЕРСАТ» зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 05.07.2010р. за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Чкалова, буд. 21 та перебуває на податковому обліку у ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська з 06.07.2010р. за № 15320, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 05.07.2010р. серії А01 № 060206, а також копією довідки про взяття на облік платника податків від 13.10.2010р. № 15320 (а.с.8,50).
11.07.2011р. ТОВ «ИНТЕРСАТ» звернулося до Державної податкової інспекції у м.Дніпропетровську із реєстраційною заявою про реєстрацію ТОВ «ИНТЕРСАТ» як платника податку на додану вартість (а.с.21-29).
21.07.2011р. Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська листом №23677/10/15-216 повідомила позивача про те, що ним у реєстраційній заяві за формою 1-ПДВ не заповнено р.13 та запропоновано надати нову заяву про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно до вимог п.10 розділу ІІІ Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 978(а.с.30).
Позивач не погоджується з діями відповідача щодо неприйняття реєстраційної заяви ТОВ «ИНТЕРСАТ», оскільки вважає, що позивачем було заповнено всі розділи, і додатково надано відповідачу повний пакет документів та відомості з Єдиного державного реєстру, які свідчать про те, що платник податку та відповідальні особи засновника платника податку ТОВ «ИНТЕРСАТ» не беруть участі у заснуванні або управлінні будь-якими іншими юридичними особами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Згідно зі ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.
У відповідності до вимог ст. 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов’язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Пунктами 183.1, 183.2, 183.14 Податкового кодексу України визначено, що будь-яка особа, що підлягає обов’язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.
У разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.
Форма реєстраційної заяви, а також положення про реєстрацію платників податку затверджуються центральним органом державної податкової служби.
Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 978 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.12.2010р. за № 1400/18695. Зазначений наказ набрав чинності з 14.01.2011р. та діяв до 16.12.2011р., тобто на момент виникнення спірних правовідносин.
Таким чином порядок реєстрації платників податку на додану вартість здійснюється згідно до вимог Податкового кодексу України та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 978 (чинного на момент виникнення правовідносин).
У відповідності до п.7.2 вищевказаного Положення встановлено, що реєстраційну заяву обов’язково має бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. Усі розділи реєстраційної заяви підлягають заповненню.
Згідно п.2.11 наказу Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 «Про затвердження записів у бухгалтерському обліку», вільні рядки в первинних документах підлягають обов’язковому прокресленню.
Так, як вбачається із наданих суду документів, позивач 11.07.2011р. звернувся до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська з реєстраційною заявою про реєстрацію ТОВ «ИНТЕРСАТ» як платника податку на додану вартість форми № 1-ПДВ.
Зі змісту зазначеної заяви видно, що ТОВ «ИНТЕРСАТ» не заповнено розділ 13 зазначеної заяви та не здійснено прокреслювання даного розділу щодо переліку осіб, у заснуванні та управлінні якими бере участь платник податку, та/або відповідальні особи, засновники платника податку – юридичної особи (а.с.24).
Відповідно до п. 9 розділу ІІІ вказаного Положення передбачено, що при реєстрації платника ПДВ обов’язково проводиться перевірка його реєстраційних даних з Єдиного банку даних про платників податку – юридичних осіб або Реєстру само зайнятих осіб. Дані реєстраційної заяви мають бути достовірними та відповідати відомостям Єдиного державного реєстру. З метою перевірки достовірності даних про заявника податковий орган може звернутись до державного реєстратора за отриманням витягу з Єдиного державного реєстру.
Податковою інспекцією під час розгляду реєстраційної заяви позивача у відповідності до вимог п.п.9 Положення № 978 було встановлено, що гр. ОСОБА_1., яка є засновником позивача – ТОВ «ИНТЕРСАТ»,є також засновником і інших підприємств, а саме: ТОВ «Метпромальянс», ТОВ «Троицкий», ТОВ «ВБК», що підтверджується витягом з бази ДПС (а.с.53)
Пунктом 10 розділу ІІІ зазначеного вище Положення також передбачено, що, якщо в заяві про реєстрацію не зазначені обов’язкові реквізити, надані недостовірні або неповні дані, її не скріплено печаткою заявника, не підписано заявником (для фізичних осіб), відповідальною особою заявника (для юридичних осіб) чи особою, яка має документально підтверджене повноваження щодо підпису реєстраційної заяви від особи, яка реєструється платником ПДВ, то протягом 10 робочих днів від дня отримання заяви податковий орган звертається до особи з письмовою пропозицією надати нову заяву про реєстрацію (із зазначенням підстав неприйняття попередньої).
З урахуванням того, що позивачем в реєстраційній заяві були вказані недостовірні та неповні дані, 21.07.2011р. ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська листом від 21.07.2011р. №23677/10/15-216 повідомила позивача про те, що ним у реєстраційній заяві за формою 1-ПДВ не заповнено р.13 та запропоновано надати нову заяву про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно до вимог п.10 розділу ІІІ Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 978(а.с.30).
Отже, вказана реєстраційна заява позивача від 11.07.2011р. була розглянута податковою інспекцією у встановлений законодавством термін та при співставленні даних, зазначених платником податку у реєстраційній заяві з даними, що містяться у базах ДПС, а також з відомостями Єдиного державного реєстру було встановлено факт надання позивачем недостовірних або неповних даних щодо переліку юридичних осіб, у заснуванні та управлінні якими бере участь платник податку, та/або відповідальні особи, засновники платника податку – юридичної особи, а саме: не заповнено розділ 13 реєстраційної заяви та встановлено факт того, що посадова особа позивача – гр. ОСОБА_1. є засновником інших підприємств (а.с.24, 53).
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно п.п. 16.1.7 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов’язаний, зокрема, подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.
Позивач у ході судового розгляду справи не надав суду доказів заповнення позивачем розділу 13 реєстраційної заяви, а також не надав доказів і подання нової реєстраційної заяви до податкової інспекції з заповненням розділу 13 реєстраційної заяви. Також не було спростовано представником позивача та не надано належних доказів того, що гр. ОСОБА_1. станом на 11.07.2011р. не була засновником інших підприємств - ТОВ «Метпромальянс», ТОВ «Троицкий», ТОВ «ВБК». Крім того, не надано і доказів неприйняття відповідачем реєстраційної заяви позивача від 11.07.2011р., а також доказів надання позивачем відповідачеві повного пакету документів та відомостей з Єдиного державного реєстру.
Не можуть бути прийняті до уваги і посилання представника позивача на те, що податкова інспекція з метою перевірки достовірності даних про заявника повинна була звернутися до державного реєстратора за отриманням витягу з Єдиного державного реєстру згідно п.9 розділу ІІІ Положення № 978, оскільки зазначений пункт містить право податкового органу звернутися до державного реєстратора, а не його обов’язок, тоді як зазначений пункт покладає обов’язок на заявника вказати в реєстраційній заяві дані достовірні та такі, що відповідають відомостям Єдиного державного реєстру.
Не є належними доказами того, що гр. ОСОБА_1. не являється засновником ТОВ «ВБК» дані реєстраційної картки ТОВ «ВБК», оскільки у графі «склад засновників юридичної особи» міститься посилання на те, що гр. ОСОБА_1. є засновником ТОВ «ВБК»(а.с.46-49).
Проаналізувавши дії відповідача при розгляді реєстраційної заяви позивача у відповідності до вимог ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України та нормативними актами України, а саме: у відповідності до норм Податкового кодексу України та Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 978 (чинного на момент виникнення правовідносин).
А виходячи з того, що судом дії відповідача під час розгляду реєстраційної заяви позивача не визнані протиправними, не підлягають задоволенню і позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача провести реєстрацію позивача як платника податку на додану вартість з видачею свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.
За таких обставин позовні вимоги позивача щодо визнання дій відповідача протиправними, які полягають у неприйнятті реєстраційної заяви позивача від 11.07.2011р. та зобов’язання вчинити дії щодо проведення реєстрації позивача як платника податку з видачею свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість є безпідставними та такими, що спростовуються вищенаведеними доказами, у зв’язку з чим не підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71,86, 94, 122, 160, 161, 162, 163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ИНТЕРСАТ» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними дій відповідача та зобов’язання вчинити дії – відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 21.12.2011р.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >С.О. Конєва
< Текст >