10.01.2012 < копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 грудня 2011 р. Справа № 2а/0470/10460/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіКонєвої С.О. < Текст >
при секретаріТроценко О.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Третьякова Т.В.
< Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальностю "Дніпровськпромбуд" про стягнення 7449, 69 грн.
ВСТАНОВИВ:
18.08.2011 року Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровськпромбуд» та, з урахуванням уточненої позовної заяви від 21.12.2011р., просить стягнути з останнього заборгованість по єдиним внескам на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за квітень, червень 2011р. в сумі 7449 грн.69 коп. із зарахуванням на розрахункові рахунки: № 37199005000406 – 36,80% в сумі 6801,01 грн.; № 37199083000406 – 3,6% в сумі 648,68 грн. до відділу Державного казначейства банку ГУДКУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, ОКПО 21910597 в Кіровському районі м. Дніпропетровська.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач є платником єдиного внеску у відповідності до ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. № 2464-УІ. Відповідачем було подано до управління звіти про нарахування заробітної плати та суми єдиного внеску за квітень 2011р. в сумі 3563,19 грн., за червень 2011р. в сумі 3716,50 грн., а також на підставі рішення позивача № 0356 від 12.07.2011р., яким до відповідача була застосована штрафна санкція у розмірі 170 грн. Однак відповідач не виконує покладених на нього законодавством обов’язків, у зв’язку з чим станом на 15.08.2011р. у відповідача утворилася недоїмка в сумі 7449,69 грн., яка, як зазначає позивач у позові, згідно ст. 25 вказаного Закону стягується у судовому порядку.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити посилаючись на те, що до Кіровського відділу Державної виконавчої служби передано вимогу від 01.09.2011р. № 67/8 про сплату боргу в сумі 33015,62 грн., куди увійшла і суми заборгованості по єдиному внеску за квітень, червень 2011р. та за рішенням позивача № 0356 від 12.07.2011р., які є предметом даного спору.
Відповідач в судове засідання не з’явилася, причину неявки не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи або розгляд справи за відсутності його представника не звернувся, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями від 08.09.2011р., від 04.10.2011р., від 19.10.2011р., від 23.11.2011р., від 10.12.2011р. (а.с.16, 22, 25, 37, 50).
Згідно до ч.4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повторного неприбуття відповідача, який не є суб’єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Враховуючи наведене, строки розгляду та вирішення справи, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, належне повідомлення відповідача про час і місце судового розгляду у відповідності до вимог ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності представника відповідача відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України за наявними у справі доказами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, який брав участь у судовому засіданні, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд не находить підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровськпромбуд» знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська як платник єдиного внеску за № 04060304742, що підтверджується копією повідомлення про взяття на облік юридичної особи від 08.11.2011р. № 850 (а.с.30).
Порядок сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування визначений Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 2464-УІ від 08.07.2010р., який набрав чинності з 01.01.2011р. та Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України № 21-5 від 27.09.2010р.,яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.10. 2010 року за № 994/18289.
Відповідно до зазначених нормативно-правових актів на відповідача покладено обов’язки по нарахуванню, обчисленню і сплаті в установлені строки та в повному обсязі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Статтею 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 2464-УІ від 08.07.2010р. та пунктом 4.3 наведеної вище Інструкції № 21-5 встановлено, що підприємства, установи й організації, інші юридичні особи утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання проводять щомісячне обчислення єдиного внеску на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок. Єдиний внесок нараховується на суми, що визначені базою для нарахування єдиного внеску, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати. Нараховані за відповідний базовий звітний період суми єдиного внеску сплачуються платником шляхом перерахування безготівкових коштів з його банківського рахунку не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок. Базовим звітним періодом є календарний місяць. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Пунктом 7 ст. 13 вказаного Закону встановлено, що Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.
Відповідно до п.4, 5 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» № 2464-УІ від 08.07.2010р. територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.
Вимога територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки виконується державною виконавчою службою в порядку, встановленому законом.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи документів, відповідач надав до Управління звіти про нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за квітень 2011р., червень 2011р. відповідно до яких у рядку 8 розділу І звітів самостійно обчислив суму єдиного внеску у розмірі 3563 грн. 19 коп. та у розмірі 3716,50 грн. відповідно (а.с.6-9).
Також, на підставі п.4 ч.11 ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» рішенням позивача № 0356 від 12.07.2011р. до відповідача були застосовані штрафні санкції у розмірі 170 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання, не за встановленою формою звітності (а.с.10).
Відповідач у встановлені законом строки (до 20.05.2011р., до 20.07.2011р.відповідно) вищезазначену суму єдиного внеску не сплатив, у зв’язку з чим у нього виникла заборгованість станом на 15.08.2011р. у розмірі 7449 грн. 69 коп., що підтверджується розрахунком (а.с.3).
Як встановлено матеріалами справи та підтверджено представником позивача, у відповідності до вимог ст. 25 вказаного Закону, Управлінням Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська вживалися заходи щодо примусового стягнення вищевказаної суми заборгованості та 01.08.2011р. на адресу відповідача була направлена вимога про сплату боргу № 67/7 на суму 29379,86 грн., в т.ч. 170 грн. штрафної санкції, яка була отримана відповідачем 25.08.2011р., що підтверджується копією вимоги та копією поштового повідомлення про вручення (а.с.44).
При цьому, представником позивача надано суду лист, в якому зазначено про те, що 01.11.2011р. Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м.Дніпропетровська до Кіровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції передано вимогу від 01.09.2011р. № 67/8 про сплату боргу в сумі 33015,62 грн. ТОВ «Дніпровськпромбуд» для стягнення суми в примусовому порядку(а.с.45).
Представник позивача у судовому засіданні підтвердила той факт, що сума боргу, яка є предметом даного спору, а саме: заборгованість по єдиному внеску за квітень та червень 2011р., а також за рішенням № 0356 від 12.07.2011р. ввійшла до вимоги про сплату боргу №67/8 від 01.09.2011р.
Отже, виходячи з того, що вимога про сплату боргу є виконавчим документом та позивачем реалізовано своє право на стягнення з відповідача зазначеної суми боргу у розмірі 7449,69 грн. у примусовому порядку шляхом пред’явлення вищевказаної вимоги про сплату боргу до органу державної виконавчої служби, то позовні вимоги про стягнення зазначеної суми боргу ще й у судовому порядку не підлягають задоволенню.
Тобто, станом на 21.12.2011р. право позивача на стягнення заборгованості в сумі 7449,69 грн. не порушено та реалізовано ним у спосіб, передбачений ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» шляхом пред’явлення до державної виконавчої служби вимоги про сплату боргу.
Крім того, з аналізу ст. 25 вказаного Закону вбачається , що державною виконавчою службою виконується вимога територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки або рішення суду щодо стягнення суми недоїмки.
Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що не може бути стягнуто у примусового порядку з відповідача двічі одна й та ж сума заборгованості, а саме: на підставі вимоги ПФУ про сплату боргу, яка є виконавчим документом та пред’явлена до примусового виконання (а.с.45)та на підставі рішення суду.
Також є безпідставними позовні вимоги позивача щодо зарахування судом відповідних сум на відповідні розрахункові рахунки, оскільки захист права у такий спосіб суперечить змісту прав та обов’язків позивача, якими наділені територіальні органи ПФУ у відповідності до п.7 ст. 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» яким визначено право органів ПФУ лише щодо стягнення з платників несплачених сум єдиного внеску.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту права щодо зарахування судом та розподілу сум єдиного внеску на відповідні розрахункові рахунки не може бути реалізований у судовому порядку, оскільки такий розподіл входить до повноважень органів ПФУ у відповідності до норм Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та позивач не позбавлений права розподілу єдиного внеску самостійно після надходження відповідних сум до позивача.
Згідно ст.ст. 8, 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб,
передбачені Конституцією.
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог позивача, пред’явлення позовних вимог з порушенням вимог ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та Конституції України, а тому вони не підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12,71,86,94, 122, 128, 157,160, 161, 162, 163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Дніпропетровська до Товариства з обмеженою відповідальностю "Дніпровськпромбуд" про стягнення 7449, 69 грн. - відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено 26 грудня 2011 року
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >С.О. Конєва
< Текст >