Справа  № 2/542/9842/11

                         РІШЕННЯ

                                              ІМЕНЕМ УКРАЇНИ    

10.10.2011 року              Пролетарський районний суд м. Донецька в складі  :

головуючого судді                                  Семіряд І.В.

при секретарі                                  Ігнатової О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, СГІРФО Пролетарського РО ДМУ ГУМВС України в ДО  «Про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням », третя особа КП «ЖЕК № 7 Пролетарського району м. Донецьку », та по зустрічному позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, СГІРФО Пролетарського РО ДМУ ГУМВС України в ДО « Про усунення прешкод в користуванні жилим приміщення та вселенні в жиле приміщення », третя особа КП «ЖЕК № 7 Пролетарського району м. Донецьку »,  -

ВСТАНОВИВ :

13.05.2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_2, СГІРФО Пролетарського РО ДМУ ГУМВС України в ДО  «Про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням », в якому вказував про те, що спірним жилим приміщенням є  квартира АДРЕСА_2, яка є державною та знаходиться на балансі КП «ЖЕК № 7 Пролетарського району м. Донецька ». Основним наймачев спірного жилого приміщення був батько позивача –ОСОБА_3, який до своєї смерті, яка мала місце ІНФОРМАЦІЯ_2, постійно разом з родиною мешкав у вказанеому жилому приміщенні.

Крім того, з 1958 року позивач, разом зі своїми батьками, мешкав у спірній квартирі, маючи реєстрацію за вказаною адресою.

Після смерті батька позивач звернувся до КП «ЖЕК № 7 Пролетарського району м. Донецька »з приводу зняття з реєстрації за вказаною адресою померлого батька, та переоформлення особового рахунку щодо жилого приміщення на своє ім»я. Однак особовий рахунок на ім»я позивача переоформлений не був, так як співробітники житлового органу сповістили його про те, що в спірному жилому приміщенні з 13.12.2005 року зареєстрований племінник позивача – відповідач ОСОБА_2, про що позивачу до вказаного часу відомо не було.

Позивач на реєстрацію відповідача за вказаною адресою своєї зголи, яка наймач жилого приміщення не надавав.

При цьому, відповідач ОСОБА_2 в спірному жилому приміщенні ніколи не мешкав, особисті його речі в квартирі відсутні, обов»язки наймача жилого приміщення не виконував.

На теперішній час позивач за свої кошти вность квартирну плату та оплачує комунальні послуги, надані за вказаною адресою, відповідач участі в оплаті квартири та комунальних послуг не приймає.

Так як відповідач не мешкає в спірному жилому приміщенні більш ніж 6 місяців, в добровільному порядку знятися з реєстрації за вказаною адресою не бажає, позивач просить суд визнати відповідача таким, що втратив право на користування жилим приміщенням, зобов»язавши СГІРФО Пролетарського РО ДМУ ГУМВС України в ДО зняти його з реєстраційного обліку за спірною адресою.

          Відповідач ОСОБА_2 заперечуючи проти вказаних позовних вимог позивача, 06.06.2011 року звернувся до суду з зістрічним позовом до ОСОБА_1, СГІРФО Пролетарського РО ДМУ ГУМВС України в ДО «Про усунення прешкод в користуванні жилим приміщення та вселенні в жиле приміщення », який ухвалою суду від 06.06.2011 року  був об»єднаний в одне провадження з первісним позовом.

          В своєму зустрічному позові ОСОБА_2 зазначив про те, що на теперішній час він не має можливості мешкати в спірному жилому приміщенні, у зв»язку з тим, що ОСОБА_1 чинить йому перешкоди в користуванні спірною квартирою, в якої знаходиться його особисте майно. З приводу перешкод в користуванні спірною квартирою він звертався з заявою до Пролетарського РВ ДМУ ГУМВС України в ДО, так як ОСОБА_1 погрожував йому фізичною розправою в разі, якщо він відмовиться від добровільного зняття з реєстраціі за вказаною адресою. Однак у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1 було відмовлено.

          При таких обставинах, ОСОБА_2 просив суд зобов»язати ОСОБА_1 не чинити йому перешкод в користуванні спірним жилим приміщенням, вселивши його в квартиру.    

В судовому засіданні позивач за основним позовом ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі. Зустрічний позов ОСОБА_1 не визнан, та просив суд у задоволенні його відмовити. При цьому, позивач ОСОБА_1 пояснив про те, що спірна квартира є державною, вона розташована в одноповерховому будинку, з часковим благоустроєм та складається з трьох жилих кімнат. Вказане жиле приміщення було отримано його батьком на склад їх сім»ї. У спірній квартирі він мешкав з дитинства разом з батьками та братом. При  цьому, він на протязі тривалого часу має реєстрацію у вказаній квартирі, іншого житла у власності він не має. Десь до 1985 року в спірному жилому приміщенні разом з батьками мешкав відповідач ОСОБА_2 Однак після отримання батьками іншого жилого приміщення, відповідач ОСОБА_2 разом з батьками переїхав до нього на постійне місце мешкання. З вказаного часу та дотепер ОСОБА_2 в спірній квартирі не мешкає, квартплату та комульні послуги не сплачує, в належному стані житло не утримує, його майно в квартирі відсутне. Після укладення шлюбу він періодично мешкав як в житлі дружини так і з батьками в спірній квартирі. Після смерті батька з 2008 року він постійно мешкає в квартирі, обробляє город, утримує квартиру в належному стані, проводить ремонтні роботи, сплачує квартирну платню та комунальні послуги, квартирі знаходиться його та батьків майно. Про те що відповідач зареєстрований в спірному жилому приміщенні йому стало відомо в квітні 2011 року, після того як він намагався переоформити основний рахунок на квартиру з померлого батька на себе. В ЖЕК йому сказали про те, що крім нього в квартирі також зареєстрований відповідач, про що йому до цього відомо не було, так як своєї згоди як наймач жилого приміщення він на реєстрацію відповідача в квартирі не надавав. Відповідач йому не казав про те, що він з 2005 року зареєстрований у квартирі.  Відповідач не намагався вселитися в квартиру, передати йому ключі від квартири його не просив. До звернення його в суд з позовом з відповідачем були нормальні взаємовідносини. Лише після його звернення до суду, відповідач також звернувся з зустрічним позовом. Після того, як йому стало відомо про реєстрацію відповідача, останній почав звертатися до правоохорончих органів з приводу вказаного жилого приміщення. Відповідач забезпечений житлом, так як в приватної власності має частину квартири своїх батьків. Крім того, після укладення шлюбу, відповідач на протязу двох років мешкає в благоустроєній квартирі своєї дружини.

Відповідач за основаним позовом ОСОБА_2 в судовому засіданні основний позов не визнав, зустрічний позов підтримав в повному обсязі, просив його задовольнитит. При цьому відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4, який діє на підставі договору про надання правової допомоги ( а.с.а.с. 16-17 ), пояснили про те, що ОСОБА_2 є власником 1\4 частини трикімнатної благоустроєної квартири, розташованої в Будьонівському районі м. Донецька. Фактично з 2009 року по теперішній час, після укладення шлюбу, він мешкає в квартирі своєї дружини, однак реєстрації в квартирі дружини він не має, в квартирі вони мешкають вдвох з дружиною. До 1985 року він з батьками мешкав спірній квартирі, потім вони перейшли мешкати в інше жиле приміщення. З 2005 року він мешакав разом з батьком позивача, так як той хворів, потребував допомоги, та попросив його пожити разом з ним. У вказаний період він та дід сплачували квартплату по спірної квартирі. Позивач в спірної квартирі не мешкав, так як жив за іншою адресою. Позивач своєї згоди на його вселення в спірне жиле приміщення не надавав, він до позивача за отриманням його згоди на мешкання в квартирі не звертався. В квартирі він мешкав до смерті діда, яка настала в 2008 році. Під час мешкання з дідом у них був роздільний бюджет, речі в квартиру він не купував, привіз лише пічь та холодильник. Після смерті діда він періодично відвідував спірну квартиру, однак в неї не мешкав, так як мешкав за іншою адресою. Квартирну плату та комунальні послуги з вказаного часу він не сплачував, вказані платежі проводив позивач. В квартирі ніхто не мешкав. З квітня 2011 року він квартиру не відвідує, так як позивач поміняв двері та замки та не надає йому можливости відвідувати квартиру. Він у позивача не просив надати йому ключі від квартири. З приводу спору шо до квартири він до житлових органів не звертався. В спірне жиле приміщення він був зареєстрований за згодою діда, який написав відповідну заяву, яку вони разом подали до житлового органу, позивач разом з ними до житлового органу з приводу його реєстрації в квартирі не ходив. Вони вдвох з дідом, знаходячись в ЖЕК написали заяви про його реєстрацію в квартирі, позивач при цьому не був присутній. Йому було достовірно відомо про те, що на момент вирішення питання про його реєстрацію в квартире, в даному жилому приміщенні крім діда, також зареєстрований позивач. Однак він до позивача за отриманням згоди на його реєстрацію в жилому приміщенні не звертався. З 2010 року в квартирі знаходиться майно позивача, так як він займався господарством, оборобляв земельну ділянку, займаясь вирощуванням овочів, проводив ремонтні роботи на подвір»ї.  Він земельну ділянку не обробляв.

Представник співвідповідача СГІРФО Пролетарського РО ДМУ ГУМВС України в ДО в судове заседання не прибув, про день, час та місце розгляду справи був провідомлений належним чином, надавши суду заяву про розгляд справи у його відсутності. ( а.с.а.с. 43-44 ).

Представник третьої особи –КП «ЖЕК № 7 Пролетарського району м. Донецьку »ОСОБА_5, яка працює в якості паспортистки, в судовому засіданні пояснила про те, що спірна квартира є державною, розташована на земельній ділянці в одноповерховому неблагоустроєному будинку, має три жилі кімнати. Наймачем квартири був батько позивача, крім нього в квартирі з 26.01.1979 року зареєстрований позивач ОСОБА_1, а з 13.12.2005 року зареєстрований відповідач ОСОБА_2 З приводу реєстрації відповідача в спірної квартирі будь –які документи відсутні, так як вони були знищенні у зв»язку з закінченням строку зберігання. Тому встановити була чи ні письмова згода позивача на реєстрацію в квартирі відповідача, на теперішній час не має можливості. Хто мешкав в квартирі її невідомо. Відповідач з приводу спору у відношенні жилого приміщення до житлового органу не звертався. В квітні 2010 року позивач звертався до ЖЕК з приводу перереєстрації на його ім»я особового рахунку по квартирі. Тоді йому стало відомо про наявність реєстрації відповідача за вказаною адресою, з приводу чого він звертався до ЖЕК з письмовою заявою, для роз»яснення підстав реєстрації відповідача. ( а.с.а.с. 7, 62 ).          

          Свідок ОСОБА_6, який є братом позивача та дядькою відповідача, в судовому засіданні пояснив про те, що позивач зареєстрований в спірній квартирі, в якої постійно мешкав, а після укладення шлюбу періодично мешкав, разом з батьками до їх смерті. Позивач регулярно допомагав батькам по господарству,  Відповідач десь з 1988 року, в квартирі не мешкав, іноді її відвідував так як спілкувався с членами своєї родини, з якими у нього були нормальні стосунки. Разом з дідом відповідач в квартирі не мешкав. Майна відповідача в квартирі не було. Після смерті батьків позивач в квартирі мешкає постійно, в квартирі знаходиться його майно, він сплачуе квартирну плату. За життя батько позивача не казав про те, що він зареєстрував в квартирі відповідача. Про реєстрацію відповідача йому стало відомо в 2011 році зі слів позивача, який казав йому про те, що відповідача зареєстрували в квартирі без його згоди. З приводу спору по квартирі він з відповідачем не спілкувався. Де мешкає відповідач йому невідомо. Позивач кожного дня знаходиться в квартирі, займається господарством, оборобкою города.

          Свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, які мешкають по сусідству зі спірними жилим приміщенням, в судовому засіданні що до обставин взаємовідносин між сторонами та обставин мешкання в спірному жилому приміщенні, дали показання, аналогічні показанням свідка ОСОБА_6, при цьому наголошували на тому, що відповідач лише відвідував своїх родичів, які мешкали в спірної квартирі, однак в спірному жилому приміщенні не мешкав. Позивач постійно мешкає в квартирі з 2008 року, в квартирі знаходиться його майно. Він ремонтує квартиру, утримуючи її в належному стані, перекривав дах на будинку, будував паркан, сплачує квартплату, обробляє город. Відповідач утриманням квартири не займається, після смерті діда її не відвідує. Раніше ставив за вказаною адресою свій автомобіль, однак це було не часто. За яких обставин він був зареєстрований в квартирі йому невідомо. Весною 2011 року позивачу стало відомо про реєстрацію в квартирі відповідача, згоди на яку він не давав, та про наявність регістації раніше не знав.

          Свідок ОСОБА_9, яка на протязі тривалого часу підтримує дружні стосунки з родиною відповідача, в судовому засіданні пояснила про те, що відповідач мешкав у спірному жилому приміщенні в період з 2005 року по 2007 рік, разом з дідом. За вказаний період вона в квартирі бувала періодично одни, два рази на місяць. На той час позивач в квартирі не мешкав. Хто був зареєстрований в квартирі її невідомо. Хто утримував квартиру її невідомо. Хто після 2007 року мешкав в квартирі вона не знає. Відповідач її не розповідав про наявність спору щодо квартири. За якою адресою відповідач має реєстрацію її невідомо. Після укладення шлюбу відповідач мешкає разом з дружиною в її квартирі.

          Свідок ОСОБА_10, яка на протязі тривалого часу підтримує дружні стосунки з родиною відповідача та раніше спілкувалася с позивачем, в судовому засіданні, в частині взаємовідносин, які склалися між родинами сторін, дала показання, аналогічні показанням свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, при цьому наголошувала на тому, що обставини реєстрації в спірної квартирі відповідача її невідомі. З приводу квартири конфліктів між сторонами не було. Відповідач жив в квартирі під час хвороби діда в 2007 році. Після того, як родина відповідача близько 22 років тому, отримала квартиру, в яку переїхала зі спірної, вона в  спірної квартирі була лише 2 рази, перед смертю діда. Після укладення шлюбу, відповідач близько 2 років мешкає в квартирі своєї дружини. Весь чей час відповідач спірну квартиру не відвідує, в неї не мешкає. Вказані обставини її відомі зі слів відповідача, його батьків та дружини. Хто мешкає на теперішній час с пірній квартирі вона не знає, так як її давно не відвідувала. В 2005 році дід казав про те, що він має намір зареєструвати відповідача в спірній квартирі.  

          Суд, заслухавши пояснення позивача, відповідача, представника відповідача, представника третьої особи, свідків та дослідивши  матеріали справи, вважає основний позов в частині визнання відповідача ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням, обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, позовні вимоги в частині зняття з реєстраційного обліку не обгрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню; зустрічний позов про вселення та усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням є необгрунтований і такий, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 58 ЖК України на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.

          Відповідно до ст. 61 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.

          Згідно ст. 63 ЖК України предметом договору найма жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з одної чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.

          Відповідно до ст. 64 ЖК України члени сім”ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов”язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім”ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов”язанням, що випливають із зазначеного договору. До членів сім”ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім”ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов”язки, як наймач і члені його сім”ї.

Згідно до ст. 65 ЖК України наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх  членів  сім»ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім»ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім»ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім»ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

          Відповідно  ст. 47 Конституції України ніхто не може бути позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.                    

            Згідно ст. 71 Житлового Кодексу України при тимчасової відсутності наймача або членів його сім'ї, за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім»ї понад шість місяців в випадку поміщення дитини ( дітей ) на виховання в дитячий заклад, до родичів, опікуна чи піклувальника –протягом усього часу їх перебування в цьому закладі, у родичів, опікуна чи піклувальника, якщо в будинку, квартирі ( їх частині ) залишилися проживати інші члени сім»ї.

          У відповідності з ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлених термінів провадиться в судовому порядку.

Відповідно до копії особового рахунку № 07740434 від 01.09.2011 року та довідки наданих КП «ЖЕК № 7 Пролетарського району м. Донецьку », квартира АДРЕСА_2 є державною, складається 3 кімнат. Основним наймачем квартири є ОСОБА_3, який був зареєстрований з 01.11.1962 року та був знятий з реєстрації 29.01.2008 року, у зв»язку зі смертю, яка мала місце ІНФОРМАЦІЯ_2. Крім того в квартирі зареєстровані : позивач ОСОБА_1 з 26.01.1979 року та відповідач ОСОБА_2 з 13.12.2005 року. ( а.с.а.с. 5, 78 ).

          З копій свідоцтва про народження позивача та свідоцтв про смерть батьків позивача вбачається те, що мати прзивача –ОСОБА_11 померла 10.05.2003 року,  батько позивача –ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2. ( а.с.а.с. 12, 13, 64 ).

Згідно акту обстеження житлово –побутових умов, складеного головою комітету району шахта № 6 «Червона Зірка »від 27.04.2011 року, відповідач по основному позову ОСОБА_2 в спірному жилому приміщенні –квартирі АДРЕСА_2 не мешкає з 2005 року день складення акту, його майно в квартирі відсутне. ( а.с. 6 ).

З копій платіжних доручень, наданих позивачем ОСОБА_1 вбачається те, що за період з 2009 року по 2011 рік позивач ОСОБА_1 здійснював оплату спірної квартири та наданих комунальних послуг. ( а.с.а.с. 36-40 ).

Вказана обставина сплати квартирної плати та комунальних послуг спірної квартири за сказаний період саме позивачем ОСОБА_1 не заперечувалася в судовому засіданні відповідачем ОСОБА_2, який наголошував на тому, що після смерті ОСОБА_3, вказані платежі здійснювалися позивачем, він же участі в цьому не приймав.

З копій платіжних доручень, наданих відповідачем ОСОБА_2 вбачається те, що за період з 2006 року по 2007 рік своєчасно здійснювалася оплата спірної квартири та наданих комунальних послуг. ( а.с.а.с. 72-77, 79 ).

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 пояснив про те, що вказані платежі були проведені за його та основного наймача жилого приміщення ОСОБА_3 кошти. При цьому, платіжні доручення зберігалися у нього.   

Суд не приймає до уваги вказані платіжні доручення так як вони заповнені на ім»я не відповідача ОСОБА_2, а наймача жилого приміщення ОСОБА_3

Відповідачем ОСОБА_2 суду не надані будь - які докази, які б з достовірністю свідчили про те, що при сплаті квартирної плати та комунальних платежів саме він надавав частину коштив на їх сплату.     

Відповідно до довідки, наданої КП «ЖЕК № 7 Пролетарського раону м. Донецьку »від 04.05.2011 року, позивачу ОСОБА_1 на його заяву була надана відповідь про те, що реєстрація відповідача ОСОБА_2 за адресою : АДРЕСА_2 була проведена 13.12.2005 року на підставі заяви основного наймача жилого приміщення ОСОБА_3, яка на теперішній час не зберіглася, так як була знищена у зв»язку зі сплином строку зберігання, термін якого становить 3 роки, що стверджується копіями актів про знищення заяв про реєстрацію та зняття з реєстрації, наданих КП «КК Пролетарського району м. Донецьку »( а.с.а.с. 49, 69-71 ).

Згідно до інформації наданої СГІРФО Пролетарського РВ ДМУ ГУМВС України в ДО заява на реєстрації від 28.06.2005 року відповідача ОСОБА_2 за адресою : АДРЕСА_2 була знищена у зв»язку зі сплином строку зберігання. ( а.с. 57 ).

З оглятого в судовому засіданні відмовного матеріалу № 1554, складеного Пролетарським РВ ДМУ ГУМВС України в ДО вбачається те, що 06.05.2011 року відповідач ОСОБА_2 звертався до Пролетарського РВ з заявою, в якої просив прийняти заходи реагування до позивача ОСОБА_1 у зв»язку з тим, що останній погрожував йому фізичною розправою в разі якщо він не знімиться з реєстрації за спірною адресою. 27.06.2011 року ДІМ Пролетарського РВ ДМУ ГУМВС України в ДО було прийнято остаточне рішення по даній заяві ОСОБА_2, постановою у порушенні кримінальної справі у відношенні позивача ОСОБА_1 було відмовлено на підставі п. 2 ст. 6 КПК України, у зв»язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу кримінально карного діяння.

З вказаного відмовного матеріалу вбачається те, що відповідач ОСОБА_2, у своєї заяві та поясненнях, адресою свого місця мешкання вказує : АДРЕСА_1, за якою йому були направлені повідомлення Пролетарського РВ про прийняті заходи по його заяві. Крім того, з письмових пояснень від 06.05.2011 року, наданих співробітнику ВВС відповідачем ОСОБА_2 вбачається те, що  ОСОБА_2 наголошував на тому, що з 2009 року він в спірної квартирі не мешкає, так как одружився та переїхав мешкати до квартири своєї дружини. ( а.с.а.с. 31, 32, 21, 22, 23,85, 86, 87 )

З наданої відповідачем ОСОБА_2 суду, заяви від 26.05.2011 року на ім»я прокурора Пролетарського району м. Донецька з приводу незгоди з прийнятим рішенням ВВС про відмову у порушенні кримінальної справи у відношенні позивача ОСОБА_1, вбачається те, що у вказаній заяві відповідач власноручно вказує місце свого мешкання за адресою :  АДРЕСА_1.

На думку суду, дослідженні в судовому засіданні вищевказані документи, переконливо свідчать про те, що відповідач ОСОБА_2 за спірною адресою не мешкає принаймні з 2009 року по теперішній час, про що він власноручно письмово засвідчив, вказуючи іншу адресу свого постійного місця мешкання.

З копії загальногромадянського паспорту відповідача ОСОБА_2 вбачається те, що він 16.05.2009 року уклав шлюб з ОСОБА_12 ( а.с.а.с. 34-35 ).      

Відповідно до копії особового рахунку НОМЕР_1 від 20.07.2011 року та акту обстеження житлово –побутових умов від 20.07.2011 року, наданих КП «ЖЕК № 9 Пролетарського району м. Донецьку », квартира АДРЕСА_1, відповідно до договору купівлі –продажу від 04.10.2006 року, належить на праві приватної власності дружині відповідача –ОСОБА_12, в якої остання реєстрації не має. В квартирі ОСОБА_12 мешкає разом з дочкою, відповідач мешкає в квартирі періодично. ( а.с.а.с. 65-67 ).

Суд не приймає до уваги вказаний акт обстеження житлово –побутових умов, в частині ствердження про періодичне мешкання за вказаною адресою відповідача ОСОБА_2 та вважає про те, що в цій частині він не відповідає дійсності з наступних підстав.

Так в судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 в своїх поясненнях посилався на те, що він в спірному жилому приміщенні не мешкає з 2009 року по теперішній час, так як після укладення шлюбу, яке мало місце 16.05.2009 року, він фактично  мешкає в квартирі своєї дружини, однак реєстрації в квартирі дружини він не має, в квартирі вони мешкають вдвох з дружиною.

Даний факт також знайшов своє ствердження в судовому засіданні в поясненнях свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, які в судовому засіданні наголошували на тому, що відповідач ОСОБА_2 після укладення шлюбу, то б то після 16.05.2009 року мешкає в квартирі своєї дружини.

При цьому, суд звертає увагу на те, що свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 були залучені по данній справі в якості свідків за клопотанням відповідача ОСОБА_2, як особи які повинні свідчити з боку відповідача.

При таких обставинах, у суда відсутні будь –які сумніви у об»єктивності та правдивості свідченнь вказаних свідків, тому суд їм довіряє.

Також показання вказаних свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в повній мірі співпадають с показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які були залучені по данній справі в якості свідків за клопотанням позивача ОСОБА_1, в частині того, що відповідач ОСОБА_2 не мешкає в спірної квартирі на протязі кількох років.  

Таким чином, суд вважає про те, що вказаний акт обстеження житлово –побутових умов від 20.07.2011 року, в частині періодичності мешкання відповідача ОСОБА_2 в квартирі дружини не відповідає дійсним обставинам данної справи, так як спростовується вищевказаними дослідженніми в судовому засіданні доказами.

Суд не приймає до уваги ствердження відповідача ОСОБА_2 з приводу того, що позивач ОСОБА_1 чинить йому перепони в користуванні спірним жилим приміщенням, так як вказані доводи відповідача, крім його пояснень, об»єктивними доказами не стверджуються, а навпаки спростовуються наступними доказами.

Так в судовому засіданні з показаннь відповідача ОСОБА_2 встановлено те, що він з приводу перешкод в користуванні спірною квартирою до відповідних житлових органів не звертався, вселитися в квартиру не намагався, з проханням надати йому ключі від квартири до позивача не звертався, до суду звернувся з зустрічним позовом з цього приводу, лише після звернення позивача жо суду з первісним позовом.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив про те, що відповідач ОСОБА_2 з приводу вселення та користування спірної квартирою до нього не звертався.

Представник третьою особи –КП «ЖЕК № 7 Пролетарського району м. Донецька » в судовому засіданні також наголошував на тому, що відповідач ОСОБА_2 з приводу перешкод в користуванні ним спірним жилим приміщенням до житлового органу не звертався.   

Свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в судовому засіданні посилалися на те, що їм невідомо по те, чинилися чи ні позивачем ОСОБА_1 відповідача ОСОБА_2 перешкоди в користуванні квартирою, так як відповідач ОСОБА_2 не повідомляв їх про вказані факти.

Крім того відповідач ОСОБА_2 в своїх пояснення посилався на те, що він має в приватної власності 1\4 частину трикімнатної благоустроєної квартири, яка була отримана його батька на склад їх родини, в тому числі і на його. У данному жилому приміщенні –квартирі АДРЕСА_3, відповідач ОСОБА_2 мешкав та був зареєстрований з 04.07.1997 року по 06.12.2005 року, про що свідчать відповідні відмітки, які маються в його загальногромадянському паспорті. ( а.с. 35 ).

Вказані обставини свідчать про те, що відповідач ОСОБА_2 на теперішній час забезпеченний благоустроєним житлом, тому визнання його втратившим право користування спірним жилим приміщенням, до якого він не має інтересу на протязі кількох років, не погіршить його житлово –побутові умови життя, та не є порушення його передбаченних Конституцією України житлових прав.     

Таким чином, сукупність наведених доказів дозволяє суду дійти висновку про те, що відповідач ОСОБА_2 не мешкає в спірному житловому приміщенні понад шість місяців без поважних причини, у зв'язку з чим він підлягає визнанню таким, що втратив право користування спірною квартирою.

Між тим, позовні вимоги позивача ОСОБА_1 з приводу покладення на СГІРФО Пролетарського РО ДМУ ГУМВС України в ДО зобов»язання зняти з реєстрації відповідача ОСОБА_2, за спірною адресою, задовленню не підлягають, так як питання зняття з реєстрації громадян за відповідними адресами, нормами ЖК України, на які посилається позивач в своєї позовної заяві, не передбачено, тому не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, так як вказані правовідносини, при наявності відповідних умов, регламентуються КАСУ и розглядаються у порядку адміністративного судочинства.             

Що стосується зустрічних позовних вимог ОСОБА_2, з приводу усунення перешкод в користуванні спірним жилим приміщення та вселенні його в спірне жиле приміщення, то суд вважає їх необгрунтованими та такими що задоволенню не підлягають, так як вони не грунтуються на діючому законодавству, та не відповідають фактичним обставинам справи.

Позивач ОСОБА_1 при зверненні до суду сплатив судові витрати в загальній сумі 45 гривень 50 копійок, які складаються зі сплаченого судового збору та витрат на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи, що стверджується відповідними платіжними дорученнями. ( а.с.а.с. 1-2 ).

Розподіляючи судові витрати між сторонами, у відповідності зі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне, стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 судові витрати в загальній сумі  45 гривень 50 копійок.

          На підставі викладеного, ст.ст. 71, 72 ЖК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 60, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

                                                  ВИРІШИВ :

          Позов  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, СГІРФО Пролетарського РО ДМУ ГУМВС України в ДО  «Про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням », третя особа КП «ЖЕК № 7 Пролетарського району м. Донецьку », - задовольнити частково.

          Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, народженого в м. Донецьку таким, що втратив право користування жилим приміщенням  - квартирою АДРЕСА_2.

          В задоволенні позову  ОСОБА_1 до ОСОБА_2, СГІРФО Пролетарського РО ДМУ ГУМВС України в ДО  «Про зобов»язання СГІРФО Пролетарського РО ДМУ ГУМВС України в ДО зняти ОСОБА_2 з реєстраційного обліку за адресою : м. Донецьк, вулиця Чигоріна 5\6, - відмовити.

          В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, СГІРФО Пролетарського РО ДМУ ГУМВС України в ДО «Про усунення прешкод в користуванні жилим приміщення та вселенні в жиле приміщення –квартиру АДРЕСА_2 », третя особа КП «ЖЕК № 7 Пролетарського району м. Донецьку », - відмовити.

Стягнути з  ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 8 гривень 50 копійок, витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 37 гривень, а всього в загальній сумі 45 гривень 50 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Пролетарський районний суд м. Донецька.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Рішення надруковано в нарадчої кімнаті в одному примірнику.

          Суддя:                                                                                                   І.В.Семіряд