Справа №  2-273/11

  Р І Ш Е Н Н Я

   ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

01.11.2011  р.                              Тернівський районий суд м. Кривого Рогу

в складі: головуючого - судді  Лиходєдова А.В.

                        при секретарі  Поліян І.В.

за участі позивачів: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, відповідача –ОСОБА_4 та її представника –ОСОБА_5,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому  Розі цивільну справу за позовом  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування жилою площею та зняття з реєстрації разом з неповнолітньою дитиною; треті особи: виконавчий комітет Тернівської районної в м. Кривому Розі ради; відділ у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Тернівського РВ КМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області,

                                                              ВСТАНОВИВ:

        У серпні 2008 р. ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 звернулися до суду із позовом до ОСОБА_4 та неповнолітньої ОСОБА_7 про визнання втратившими право користування жилою площею та зобов’язання відділу у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Тернівського РВ КМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області зняти їх з реєстрації. Уточнивши в листопаді 2010 р. позовні вимоги просили визнати відповідача ОСОБА_4  такою, що втратила право користування жилою площею квартири АДРЕСА_1 та зняти з реєстраційного обліку разом із неповнолітньою дитиною.

        Свої вимоги мотивували тим, що відповідач по справі перебувала у шлюбі з ОСОБА_6 з 15.03.2003 р. по 17.04.2007 р.. Від цього шлюбу є неповнолітня дочка ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після вступу в шлюб вони всі дали згоду на реєстрацію відповідача  в квартирі АДРЕСА_2, де вони  на той час мешкали, але відповідач з її чоловіком –ОСОБА_9 стали після шлюбу мешкати у найманій квартирі, тобто окремо. ОСОБА_1 стояв у черзі за місцем роботи  як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС  на отримання житла  з 1982 року.  01.06.2005 року, згідно ордера виконкому Тернівської районної у м. Кривому Розі ради їхня сім’я, в тому числі відповідач і неповнолітня дитина   отримала 4-х кімнатну квартиру АДРЕСА_1. Спірна квартира АДРЕСА_1  потребувала добудови та закінчення ремонту, тому до квартири вселилися  ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, та почали робити ремонт, а відповідач і ОСОБА_9 з їхньою дочкою ОСОБА_7 продовжували мешкати у найманій квартирі. Відповідач не вселялася і ніколи не мешкала взагалі в спірній квартирі, а тільки була зареєстрована в ній.   Речей відповідача та дитини в спірній квартирі ніколи не було. В кінці   червня 2006   року, відповідач  заявила, що вона йде від ОСОБА_6 і  припиняє  сімейні стосунки з ним. Після цього ОСОБА_4 з дитиною стала мешкати окремо від позивача ОСОБА_6.  Відповідач з  часу реєстрації в квартирі АДРЕСА_1  не претендувала на проживання в спірній квартирі, про що свідчить те, що ніяких спроб та звернень з цього приводу не робила, до суду з позовом про вселення не зверталася.  Тоб-то вони ніяких перешкод їй та дитині не чинили. Відповідач з того часу стала мешкати в  3-х кімнатній квартирі своєї матері, де вона до шлюбу і була зареєстрована та мешкала. Вона адресу матері зазначала в позові про стягнення аліментів на утримання дитини, коли зверталася до суду, тобто вона має місце мешкання і ніщо їй не заважає там зареєструватися. Крім того, вони сплачують за відповідача та дитину комунальні послуги і квартплату за весь цей час. У квітні 2008 року вони зверталися до відповідача з проханням знятися добровільно з реєстрації, на що вона спочатку погодилася, але потім сказала, що передумала. Відповідач відсутня в жилому приміщенні більш ніж 6 місяців без поважних причин, так як  з часу реєстрації в спірній квартирі до неї  не вселялася та не проживала, тому вони вважають, що її потрібно визнати такою, що втратила право користування жилою площею в спірній квартирі АДРЕСА_1 та зняти її з реєстрації разом з дочкою ОСОБА_7,ІНФОРМАЦІЯ_1.

      Позивачі у судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі.  

      Відповідач та її представник позов не визнали, зазначивши, що відповідач не мешкає в квартирі з поважних причин, хоча до суду, або правоохоронних органів з приводу перешкод у проживанні в спірній квартирі з позовом або заявами, скаргами не зверталася до подачі позову до неї.

       Зустрічний позов ОСОБА_4 про вселення судом 12.05.2010 р. визнано неподаним.

       Третя особа - Сектор у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Тернівського РВ КМУ УМВС України Дніпропетровської області, надав суду заяву про те, що проти позову не заперечуює  і просить справу розглядати у відсутність його представника.

        Представник третьої особи –органу опіки та піклування –виконкому Тернівської районної у м. Кривому Розі ради –вирішення позовної вимоги відносно відповідача ОСОБА_4 залишила на розсуд суду, а відносно зняття її неповнолітньої дитини з реєстрації –заперечувала з метою захисту житлових та майнових прав дитини.

         Вислухавши учасників процесу, свідка, дослідивши матеріалами  справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

        Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

        Судом установлено, що спірна квартира АДРЕСА_1 була надана позивачу ОСОБА_1 на сім’ю  з шести осіб у складі: позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, дружину останнього –відповідача ОСОБА_4 та їх спільну дитину –неповнолітню ОСОБА_7, що підтверджується копією ордеру від 01.06.2005 р. № 156 на житлове приміщення спірної квартири (а.с. 25).

        Актами від 15.05.2008 р. та 29.10.2010 р. підтверджується, що відповідач та неповнолітня дитина –ОСОБА_7  не мешкають та не мешкали взагалі  в квартирі АДРЕСА_1, але є зареєстрованими в ній, що слідує із довідки № 8 від 12.05.2008 р. (а.с. 23, 24, 123).

     Батьками неповнолітньої ОСОБА_7 є позивач ОСОБА_6 та відповідач ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 26).

      У червні 2006 р. сім’я позивача  ОСОБА_6 і ОСОБА_4, що не вселилися до спірної квартири, а мешкали в квартирі, що вони спільно наймали, розпалася і вони стали проживати окремо один від одного, а потім 17 квітня 2007 р. розірвали шлюб, як слідує з копії свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с. 27).

       Вказані факти та обставини визнаються сторонами по справі та ними не оспорюються.

       Згідно   ч.ч. 1, 2 ст. 71, ст. 72 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім’ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено  наймодавцем, а в разі спору - судом.

Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку.

       Відповідно до абзацу 1 п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 р. № 2 ( із змінами внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України № 15 від 25.05.1998 р. та № 7 від 30.05.2008 р.) «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України»у справах про визнання наймача або члена його сім’ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК), необхідно з’ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. Суд може продовжити пропущений строк у разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім’ї тощо).

       Таким чином при вирішенні питання про втрату членом сім’ї наймача права на користування жилим приміщенням з’ясуванню підлягає як термін його відсутності, так і поважність причин такої відсутності, а також чи чинилися перешкоди в його вселенні.

       Виходячи з аналізу змісту ст. ст. 1, 6, 9, 61 ЖК України в поєднанні з нормами ст. 29 ЦК України, місцем постійного проживання особи є жиле приміщення, в якому особа постійно проживає, має передбачені ст. 64 ЖК України права користування цим приміщенням і на яке за особою зберігається це право при тимчасовій відсутності (у випадках передбачених ст. 71 ЖК України). Місцем проживання дитини до десяти років є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає (ч. 4 ст. 29 ЦК України).  

       У зв’язку з реєстрацією відповідача та неповнолітньої дитини в спірній квартирі у них виникло право на користування цим жилим приміщенням.

       Судом встановлено, що відповідач разом із неповнолітньою дитиною більше 6 місяців із дати реєстрації в спірній квартирі, не проживає в ній, що підтверджується відповідними актами, показами свідка ОСОБА_10  та визнано сторонами.

      У відповідності до ч. 3 ст. 10 та до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі, і щодо яких у сторін виник спір. Згідно ч. 4 ст. 60  ЦПК України, доказування не може  ґрунтуватися на припущеннях.

      Відповідачем будь-яких доказів, які б свідчили про користування нею, або ж використання нею спірної квартири в інтересах неповнолітньої дитини, суду не надано, як й не надано доказів поважності не проживання відповідача та неповнолітньої дитини в спірній квартирі. Відповідач не намагалася вселитися у спірну квартиру та не зверталася до житлових органів, міліції чи до суду з відповідними заявами про порушення її та неповнолітньої дитини житлових прав, що свідчить про відсутність бажання проживати в спірній квартирі.

      Відповідно до вимог ч. 4 ст. 29 ЦК України  місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків.

     Системний аналіз указаної норми та ч. 1 ст. 160 СК України, якою передбачено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків, дає підстави вважати, що постійним місцем проживання неповнолітньої дитини –ОСОБА_7, до розлучення батьків не була спірна квартира, а після їх розлучення є місце проживання відповідача, а не місце проживання батька дитини –позивача ОСОБА_6, оскільки після припинення шлюбних стосунків і розірвання шлюбу, тобто початку окремого проживання подружжя, неповнолітня дитина  проживала саме  з матір’ю, а позивачем ОСОБА_6 будь-яких вимог про  проживання дитини з ним до відповідача не заявлялося, тобто батьками дитини фактично за обопільною  згодою було  вирішено питання про місце проживання дитини, що не заперечується відповідачем.  

      Таким чином факт реєстрації неповнолітньої дитини в спірній квартирі, виникнення у неї в зв’язку з цим права на користування жилою площею квартири, та вимоги ч. 8 ст. 7 СК України, про те, що регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, самі по собі не дають підстав для висновку, що суду заборонено задовільняти позовну вимогу позивачів про визнання неповнолітньої дитини такою, що теж втратила право користування спірною жилою площею та зняття її з реєстрації, при тому, що на цьому наполягає батько цієї дитини, яка не проживає в спірній квартирі  більше 6 місяців, із часу реєстрації в ній, тобто, що реалізація права неповнолітньої дитини на користування спірною квартирою може бути проведена шляхом заборони позивачам використати своє право на визнання неповнолітньої  особи такою, що втратила таке право, та зняття її з реєстрації, при наявності законних підстав для цього, передбачених діючим законодавством, тобто ст. ст. 71, 72 ЖК України, що поширюються також і на неповнолітніх осіб.       

          Керуючись ст. 29 ЦК України, ст. ст. 1, 6, 9, 61, 64, 71, 72 ЖК України, ст. ст. 8, 160   СК України ст. ст. 10, 11, 60, 169, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

          Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування жилою площею та зняття з реєстрації разом з неповнолітньою дитиною; треті особи: виконавчий комітет Тернівської районної в м. Кривому Розі ради; відділ у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Тернівського РВ КМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області - задовольнити.  

        Визнати ОСОБА_4 такою, що втратила право користування жилим приміщенням квартири АДРЕСА_1, знявши її та її малолітню дочку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 з реєстрації за вказаною адресою.

        Рішення  може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області, через Тернівський районний суд м. Кривого Рогу,  шляхом подачі апеляційної скарги в 10-и денний строк з дня його проголошення.  Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.  

                         Суддя: