Справа №2-826/11  

                                  Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

                                                               І М Е Н Е М  У К Р АЇ Н И     

 30.11.2011  року  Рахівський районний суд Закарпатської області   у складі:

               головуючого - судді Тулик І.І.

               при секретарі - Шемота М.І.

з участю             представника позивача - ОСОБА_1

                           представників відповідачів - ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів цивільну  справу за позовом   ОСОБА_1 як представника за дорученням в інтересах ОСОБА_4     до ОСОБА_5, виконавчого комітету Кобилецько-Полянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області   про захист права власності на земельну ділянку та права користування земельною ділянкою

                                                                           В С Т А Н О В И В  :

     ОСОБА_1, діючий в інтересах ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_5, виконавчого комітету Кобилецько-Полянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області про захист права власності на земельну ділянку та права користування земельною ділянкою,   посилаючись на те, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, яке було надано ОСОБА_6 державною нотаріальною конторою вона являється власником спадкового майна, розташованого по АДРЕСА_1. Згідно чинного  законодавства та даного свідоцтва про право на спадщину їй належить відповідна земельна ділянка, що знаходилася  раніше в постійному користуванні спадкодавця ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1. Однак, з невідомих їй причин, відповідачка ОСОБА_5 незаконного користується частиною вказаної земельної  ділянки, не погоджується добровільно припинити незаконне користування даною частиною земельної ділянки, вчиняє спроби незаконно заволодіти даною частиною земельної, у зв"язку  з чим неодноразово зверталася із відповідними заявами до виконкому Кобилецько-Полянської селищної ради. Останні з приводу даного цивільного спору своє рішення не висловлює, видати їй відповідні  документи щодо подальшого звернення  для державної реєстрації даної земельної ділянки. Таким чином своїми діями відповідачі  грубо порушують вимоги чинного законодавства, яка чітко регламентує правові наслідки у зв"язку із спадкуванням спадкового майна щодо земельної ділянки, яка раніше знаходилась у користуванні спадкодавця та наносять шкоду її конституційним правам та цивільним інтересам. У зв"язку з чим, просить  визнати право власності на земельну ділянку, розташовану за місцем розміщення належного їй спадкового майна по АДРЕСА_1 і складає 0,26 га, в тому числі 0,14 га присадибна ділянка, 0,02 га рілля, 0,10 га сінокіс, зобов"язати виконавчий комітет Кобилецько-Полянської селищної ради невідкладно виконати належні дії щодо забезпечення з її боку порядку реєстрації  даної спірної земельної ділянки за ОСОБА_7 та видати їй відповідні документи органу місцевого самоврядування по суті судового рішення у даній цивільній справі, заборонити ОСОБА_5 незаконно користуватись частиною вказаної спірної земельної ділянки та стягнути з відповідачів судові витрати.

   Представник позивача, ОСОБА_1  в судовому засіданні  позовні вимоги підтримав з підстав наведених в позовній заяві, просить такі задовольнити.

        Представник відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_2  в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що  до матеріалів справи не надано жодних документів, якіб свідчили виділення ОСОБА_8 земельної ділянки в розмірі 0,26 га. З дня настання смерті ОСОБА_8 в 2001 році припинилося і право користування земельною ділянкою. В заповіті не зазначено земельну ділянку, її розмір та розташування. Крім того згідно чинного земельного законодавства питанням виділення громадянам у власність земельних ділянок займаються органи місцевого самоврядування, а по даній справі  не доведено факту звернення позивачки до Кобилецько-Полянської селищної ради з питання надання у власність земельної ділянки. Тому вважає позов безпідставним, необгрунтованим та таким, що грунтується на припущеннях, у зв"язку з чим просить в задоволенні позову відмовити.

   Представник відповідача- Кобилецько-Полянської селищної ради  Рахівського району Закарпатської області, ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнав, зазначив, що за позивачкою ОСОБА_4 зареєстровано 0,14 га по АДРЕСА_1. Питання про виділення землі є виключно компетенцією органу місцевого самоврядування. Нині померла громадянка ОСОБА_8 жодного разу не зверталася до сільської ради про розгляд земельного питання. Так само з приводу цього не зверталася ОСОБА_4 Просить в задоволенні  позову відмовити.

         Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні по суті спору пояснила, що вона працює діловодом у Кобилецько-Полянської селищної ради і вона підготувала довідки які є в матеріалах справи.

         Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні ствердила, що вона як секретар Кобилецько-Полянської селищної ради підписала довідку яка є в матеріалах справи.

         Суд, заслухавши сторін, з’ясувавши обставини справи та дослідивши наявні в справі докази, прийшов до наступного висновку.

У відповідності до положень ст.ст.10,11,58,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які брали участь у розгляді справи, а кожна сторона зобов'язана  довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень,  крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, а саме доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до положень частин 1-2 статті 59 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини  справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

   Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на    всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (стаття 212 ЦПК України).

        Звертаючись до суду, ОСОБА_4 вказувала на порушення свого, як землекористувача права, яке на її думку полягало у незаконній передачі у власність ОСОБА_5 земельної ділянки, 0,18 га., власником  частини якої вважає себе позивач.

        Однак жодних доказів, того що спірна частина земельної ділянки була передана у власність чи користування ОСОБА_4 у встановленому законом порядку суду не надано.

        Більше того, з свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 19 лютого 2003  року  вбачається, що після смерті ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 набула право власності тільки на житловий будинок, господарські будівлі та споруди по АДРЕСА_1

         Відповідно до матеріалів справи,  зокрема  довідки Кобилецько-Полянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області № 1655  за адресою по АДРЕСА_1  зареєстрована земельна ділянка площею 0,14 га як присадибна.  Дана обставина стверджена також, рішенням п"ятої сесії двадцять другого скликання Кобилецько-Полянської селищної ради іід 22 квітня 1996 року "Про відведення земельних ділянок під будівництво індивідуальних житлових будинків та господарських споруд", згідно якого ОСОБА_11, попередньому власнику будинку АДРЕСА_1 передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку для обслуговування індивідуального житлового будинку в розмірі 0,14 га.  

       Виходячи з змісту ст.120 ЗК України ( в редакції, що діяла станом на 2003 рік, коли ОСОБА_4 стала власником домоволодіння по АДРЕСА_2)  при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.

      Таким чином, набувши право власності на домоволодіння, ОСОБА_4 набула право користування земельною ділянкою площею 0,14 га, яка була призначена для обслуговування успадковуваного  житлового будинку.

        Встановлено, що сусіднім землекористувачем  являється ОСОБА_5, якій рішенням ІХ сесії ІУ скликання Кобилецько-Полянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області від 8 жовтня, із внесеними змінами на підставі рішення Х сесії ІУ скликання від 18 листопада 2003 року, передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,18 га для ведення особистого селянського господарства в смт. Кобилецька Поляна  між землекористувачами  ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_7 Рішенням 10 сесії 5 скликання від 28 січня 2008 року Кобилецько-Полянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області ОСОБА_5 надано дозвіл на розробку технічної документації щодо посвідчення права власності на земельну ділянку.

        Згідно  ст.125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки  виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

     Судом встановлено, за життя ні ОСОБА_11 ні ОСОБА_8,  правонаступником якої стала ОСОБА_4 жодних документів , які б посвідчували право власності чи право користування земельними ділянками не оформляли.    

     Згідно ст. 131 ЗК України, громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. Укладення таких угод здійснюється відповідно до Цивільного Кодексу України з урахуванням вимог цього Закону.

        Відповідно до п.10  Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 28 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вбачається, що  відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю, або іншим правовстановлюючим документом.

         Відповідно до ст.158 Земельного Кодексу України, земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів.  

      Виключно судами вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають  у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, районів та областей. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішеннями органів місцевого самоврядування, органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів спір вирішується судом.

          Також за змістом ст. 12 ЗК України, обсяг повноважень сільських рад щодо розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок у власність громадян та юридичних осіб, а також надання у користування відповідає правомочностям суб"єкта права власності на землю. Вони мають право  володіти, користуватися і розпоряджатися землями комунальної власності у повному обсязі, встановленому для суб"єктів права власності цим Кодексом, Цивільним кодексом України, законами "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про  основи містобудування". Як землевласник рада може передавати земельні ділянки із земель комунальної власності у власність громадян і юридичних осіб безоплатно, а аткож за плату в усіх інших випадках із покладенням на нових власників обов"язків використовувати земельні ділянки за цільовим призначенням.

        Однак, в матеріалах справи відсутні відомості того, що позивачці було відмовлено у відведенні земельної ділянки для обслуговування  спадкового житлового будинку, як і те, що з таким питанням вона зверталася до органу місцевого самоврядування.  

         В той же час, Кобилецько - Полянська селищна рада Рахівського району Закарпатської області, будучи власником  земель запасу, діючи на підставі Земельного кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вправі була розпорядитися частиною земельної ділянки,  передавши її у приватну власність ОСОБА_5 в межах норми, визначеної ст. 121 ЗК України.

          Таким чином, з огляду на норми законодавства суд не вправі  зобов"язувати орган місцевого самоврядування, в даному випадку  виконавчий комітет Кобилецько-Полянської селищної ради виконати належні дії щодо забезпечення з її боку порядку реєстрації даної спірної земельної ділянки за позивачкою ОСОБА_7 та видати їй відповідні документи органу місцевого самоврядуваннян, оскільки таким чином замінить орган місцевого самоврядування.

       Позовні вимоги щодо визнання за ОСОБА_4 права власності на спірну земельну ділянку задоволенню не підлягають, оскільки відсутній  документ, що посвідчує право власності позивачки на спірну земельну ділянку.

         За таких обставин, судом не встановлено порушення прав позивачки як землекористувача, а відтак і не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині заборони відповідачці ОСОБА_5 використовувати спірну земельну ділянку.

       Враховуючи викладене позовні вимоги задоволенню не підлягають.

       Відповідно до ст.88 ЦПК України через відмову в задоволенні  позову судові витрати, понесені позивачкою при зверненні з позовом до суду, їй не відшкодовуються.

           Керуючись ст.ст. 3, 5, 6, 10, 11,  58, 60, 88, 209, 212–215, 223 ЦПК України, суд,

                                                                          В И Р І Ш И В :

      У задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4 до ОСОБА_5, виконавчого комітету Кобилецько-Полянської селищної ради про захист права вланості на земельну дідянку та права користування земельною ділянкою - відмовити в цілому.       

    Рішення може бути оскаржено у судову палату з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеоляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.                          

                      Суддя: Тулик І.І.

З оригіналом вірно,

Суддя Рахівського районного суду:                                                                Тулик І.І.