УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-621 2006 р. Головуючий в суді 1 інстанції
Категорія ст. 124 САВЕНКО В.Г.
КК України Доповідач в апеляційній інстанції
ТАПАЛГ.К.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2006 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого ІЛЬЧЕНКА А.М.
судців ТАПАЛА Г.К., ОХРІМЕНКА І.К.
з участю прокурора ГРИШАНОВОЇ Н.Д..
розглянувши кримінальну справу за апеляцією помічника Золотоніського міжрайонного прокурора Стріховського В.О. на вирок Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 5 червня 2006 року, яким
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимий, -
засуджений за ст. 124 КК України на 2 роки обмеження волі та на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням іспитовим строком 2 роки. На засудженого покладено обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи та не змінювати свого місця проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за те, що він 14 лютого 2006 року, близько 2 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, у власному будинку по АДРЕСА_1, в ході сварки, що раптово виникла, захищаючись від неправомірних дій ОСОБА_2., яка погрожувала йому ножем, перевищивши межі необхідної оборони, умисно наніс удари рукою та ногою по лівій стороні голови ОСОБА_2., спричинивши їй тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми: забою головного мозку, крововиливів під оболонки головного мозку, крововиливів у м'які покрови черепа з внутрішнього боку в ділянці лівого тім'яного горба, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, які явно не відповідають небезпечності посягання та обстановці захисту, внаслідок чого остання померла в Золотоніський ЦРЛ 17 лютого 2006 року.
Прокурор, який приймав участь при розгляді справи в суді першої інстанції, подав апеляцію, просив вирок скасувати. Він вказує, що органом досудового слідства дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за ст. 121 ч. 2 КК України. Перекваліфікація дій засудженого на ст. 124 КК України судом належним чином не обґрунтована. Прокурор просив апеляційний суд постановити новий вирок, який визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч. 2 КК України та призначити йому покарання у вигляді 8 років позбавлення волі.
В наступному прокурор змінив свої апеляційні вимоги, просив вирок скасувати, а справу направити на додаткове розслідування. Апелянт посилається на те, що на досудовому слідстві і в суді ОСОБА_1. показував, що він наніс два удари по голові потерпілій ОСОБА_2.: один удар рукою і один удар ногою, але у потерпілої виявлені численні синці та садна на тілі. Проте слідчим не з'ясовані обставини їх виникнення та походження. Не перевірені шляхом додаткового відтворення обстановки та обставин події з участю судово-медичного експерта
2 змінені покази засудженого. Прокурор також вказує, що на порушення вимог ст. 218 КПК України матеріали кримінальної справи були пред'явлені не в повному обсязі, а саме: не пред'являлись матеріали відеозапису.
Засуджений на апеляцію подав заперечення, вважаючи вирок законним і обґрунтованим.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про задоволення апеляції в зміненій редакції, перевіривши справу, колегія суддів вважає, що вирок суду підлягає скасуванню з наступних підстав.
Згідно ст. 22, ст. 323 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи; вирок суду є обґрунтованим, якщо він постановлений на матеріалах всебічно і повно досліджених і правильно оцінених судом, а висновки суду про подію злочину, про винуватість або невинуватість підсудного у вчиненні злочину з достовірністю випливають з матеріалів справи.
Для визнання вироку обгрунтованим у ньому повинні бути проаналізовані і оцінені всі розглянуті в судовому засіданні докази, які підтверджують висновок суду, так і свідчать проти нього.
Проте, як орган досудового слідства так і суд не виконали цих вимог кримінально-процесуального закону.
Перекваліфіковуючи дії ОСОБА_1 зі ст. 121 ч. 2 на ст. 124 КК України, яка передбачає умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень у разі перевищення меж необхідної оборони, суд не навів у вироку переконливих мотивів такого рішення.
Да досудовому слідстві ОСОБА_1., будучи допитаним як підозрюваний 21.02.2006 року показав, що 13.02.2006 року ввечері вони з дружиною ОСОБА_2. вдома розпивали спиртні напої. Частина горілки залишилась недопитою. Близько 2 години ночі 14.02.2006 року він, проснувшись, зайшов на кухню і побачив, що дружина допиває горілку. Між ними виникла сварка. Він «зірвався» і вдарив дружину рукою в голову. ОСОБА_2. впала на підлогу, а так як він був дуже злий, то знову вдарив дружину ногою по голові. Так як вона не піднімалася, а лише стогнала, то він переніс її на ліжко(а. с. 20-21).
Такі ж покази ОСОБА_1. дав при відтворенні обстановки та обставин події(а. с. 23-24), при проведенні якої застосовувався відеозапис.
При допиті та відтворенні ОСОБА_1. нічого не вказував про ніж(згідно протоколів).
Суд ці покази не досліджував, відеозапис не переглядав.
Причини зміни показів суд не досліджував взагалі.
Слідчий, отримавши заяву обвинуваченого ОСОБА_1, що покази на початку слідства він давав під тиском працівників міліції, матеріали з цього приводу направив для перевірки прокурору.
Результати прокурорської перевірки в справі відсутні.
Слідчим до справи долучений акт судово-медичного дослідження трупа(а. с. 10-11). В розділі «зовнішнє дослідження» вказано, що це «труп чоловічої статі». Слідчий і суд на це протиріччя уваги не звернули. Чи був це труп дійсно ОСОБА_2, залишилося нез'ясованим.
На трупі виявлені численні синці на тулубі та кінцівках. Обставини, при яких вони були отримані, не з'ясовані.
Для перевірки показів обвинуваченого ОСОБА_1 про обставини нанесення ним тілесних ушкоджень потерпілій необхідно провести відтворення обстановки та обставин події обвинуваченим з участю судово-медичного експерта та провести по справі додаткову судово-медичну експертизу по обставинах утворення тілесних ушкоджень.
Відповідно до вимог ст. 218 КПК України слідчий зобов'язаний пред'явити обвинуваченому і його захиснику всі матеріали справи, в тому числі матеріали відеозапису.
Проте матеріали відеозапису: протоколи слідчих дій від 22.02.2006 року та 17.04.2006 року Гамі В.О. та його захиснику при виконанні ст. 218 КПК 19.04.2006 року не пред'являлись.
При додатковому розслідуванні необхідно повно і всебічно з'ясувати всі обставини справи, розслідування провести з дотриманням вимог КПК, а в разі надходження справи до суду провести її розгляд з дотриманням вимог закону.
Керуючись ст. ст. 362,366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію помічника Золотоніського міжрайонного прокурора Стріховського В.О. з
внесеними змінами задовільняти.
Вирок Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 5 червня 2006 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на додаткове розслідування Золотоніському міжрайонному прокурору Черкаської області.