УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-739 2006 р. Головуючий в суді 1 інстанції
Категорія ст. 149 ч. 2 МИШЕНКО В.В.
КК України Доповідач в апеляційній інстанції
ЩЕПОТКІНА В.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2006 року кОСОБА_14гія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого ЩЕПОТКІНОЇ В.В.
суддів КЕКУХА В.Ф., ШВИДКОГО Д.М.
з участю прокурора ч ГРИШАНОВОЇ Н.Д.
адвоката ОСОБА_1
розглянувши кримінальну справу за апеляційним поданням прокурора на вирок Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 липня 2006 року, яким
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
згідно вироку не судимий в силу ст. 89
КК України, -
засуджений за ч. 2 ст. 149 КК України і йому призначене покарання у вигляді 5 років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України засуджений звільнений від покарання з іспитовим строком на 2 роки.
На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_2. покладені обов'язки:
повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та роботи;
періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконачої системи.
Згідно вироку суду ОСОБА_2. засуджений за те, що він умисно, керуючись корисливим мотивом та переслідуючи мету одержати грошову винагороду від невстановлених в ході досудового слідства осіб, жителів м. Москва, з метою здійснення передачі цим особам громадянок України, пов'язаної із законним чи незаконним переміщенням за їх згоди чи без такої через державний кордон України на територію Російської Федерації для подальшої передачі іншим особам з метою сексуальної експлуатації в Російській Федерації, і реально маючи вказану можливість, на початку лютого 2003 року, в м. Золотоноша вступив в попередню змову з невстановленими слідством особами на ім'я «ОСОБА_3 та ОСОБА_4» - мешканцями м. Москва, які навмисно приїхали до м. Золотоноша, щоб саме ОСОБА_2. підшукав їм осіб жіночої статі з метою незаконного переміщення їх через державний кордон України та передачі вказаним сутенерам для втягнення в боргову кабалу та подальшої сексуальної експлуатації.
Так вік. 02.02.2003 року, прийнявши пропозицію «ОСОБА_3 та ОСОБА_4» - мешканців м. Москва, за обіцяну винагороду - 50 доларів США, 02.02.2003 року запропонував відпочити на квартирі його брата, ОСОБА_2., розташованої за адресою: АДРЕСА_1, неповнолітнім ОСОБА_6 та-ОСОБА_5., де
2 познайомив їх з вказати» мешканцями м. Москва. В присутності раніше вказаних «ОСОБА_3 та ОСОБА_4», ОСОБА_2. запропонував ОСОБА_5. та ОСОБА_6. поїхати працювати проститутками в м. Москва, пояснюючи при цьому, що у «ОСОБА_3 та ОСОБА_4» там налагоджений бізнес по наданню сексуальних послуг, повне забезпечення житлом і усім необхідним, а також хороший заробіток, що всі витрати на їх перевезення вони беруть на себе. В свою чергу «ОСОБА_3 таОСОБА_4» підтвердили слова ОСОБА_2.
Отримавши згоду ОСОБА_5. та ОСОБА_6. на зазначену пропозицію ОСОБА_2., «ОСОБА_3 та ОСОБА_4», з метою подальшого переміщення до м. Донецьк, вказані особи на таксі перевезли ОСОБА_5. та ОСОБА_6. до квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, звідки ОСОБА_2., будучи проінструктованим «ОСОБА_3. та ОСОБА_4.» та отримавши там від них грошові кошти на перевезення, харчування, інші витрати, що можуть виникнути в ході перевезення дівчат до місця призначення, за наказом згаданих раніше «ОСОБА_3 та ОСОБА_4», супроводжував ОСОБА_5. та ОСОБА_6. залізничним транспортом до м. Москва, Російської Федерації. Так він разом з ОСОБА_5. та ОСОБА_6, поїхав до ст. ім.. Шевченка, де придбав квитки на потяг до м. Донецьк для себе, ОСОБА_5. та ОСОБА_6. В Донецьку, виконуючи інструкції «ОСОБА_3 та ОСОБА_4», ОСОБА_2., зустрівшись з невстановленим в ході досудового слідства чоловіка на ім'я «ОСОБА_7", який привіз його з дівчатами на квартиру, де вони переночували, а наступного дня відвіз на інший залізничний вокзал, де ОСОБА_2., підійшов до одного з провідників поїзду, сполученням Донецьк-Москва, та за грошову винагороду з розрахунку три вартості квитка за одну перевезену особу, домовився про проїзд до м. Москва за себе, ОСОБА_5. та Денисенко та ОСОБА_6. Так, розрахувавшись з невстановленим в ході досудового слідства провідником грошима, які дали йому «ОСОБА_3 та ОСОБА_4», ОСОБА_2. незаконно переправив двох неповнолітніх осіб до м. Москва, Російської Федерації, де їх зустріли «ОСОБА_3 та ОСОБА_4» і автомобілем «ГАЗ-Соболь» перевезли до квартири, де вже мешкали проститутки. Таким чином, передавши ОСОБА_5. та ОСОБА_6. сутенерам, ОСОБА_2. отримавши квиток, придбаний «ОСОБА_3. чиОСОБА_4», з його слів, не отримавши обіцяної грошової винагороди, повернувся додому в м. Золотоношу.
З початку лютого до березня 2003 року, ОСОБА_6., відмовившись працювати проституткою була втягнеш в боргову кабалу, як пояснили їй сутенери, на її перевезення до Москви були витрачені кошти і вона повинна відпрацювати 10 000 російських карбованців. Психологічно пригнічена погрозами сутенерів, побиттям, обмеженістю в праві вибору місця проживання та роду заняття. ОСОБА_6. була вимушена примусово надавати сексуальні послуги особам чоловічої статі на Ярославському шосе під наглядом сутенерів, а ОСОБА_5., відпрацювавши 10 000 російських карбованців, добровільно займалась проституцією в різних районах м. Москва під наглядом зазначених осіб на протязі одного року.
Він же, повторна за попередньою змовою з «ОСОБА_3. таОСОБА_4», в період часу з 18 по 19 лютого 2003 року, зустрівся з ними в м. Золотоноша, переслідуючи ціль особистої наживи, за обіцяну винагороду - 50 доларів США, та оплату попереднього перевезення ОСОБА_5 та ОСОБА_6., прийняв другу пропозицію вказаних «ОСОБА_3 та ОСОБА_4» відшукати для них дівчат з метою подальшого незаконного переміщення через державний кордон Укрїни та передачі їм же, з метою втягнення в боргову кабалу та сексуальної експлуатації.
Так він, із застосуванням погроз фізичною розправою, на таксі, проти їх волі, привіз ОСОБА_8. та неповнолітню ОСОБА_9., до квартири свого брата, ОСОБА_2.., що розташована за адресою: АДРЕСА_1, де познайомив їх з вказаними мешканцями м. Москва. В присутності раніше вказаних «ОСОБА_3 та ОСОБА_4», ОСОБА_10. сказав ОСОБА_5 таОСОБА_6., що вони додому вже не повернуться і повинні їхати працювати проститутками в м. Москва, пояснюючи при цьому, що у «ОСОБА_3 та ОСОБА_4» та налагоджений бізнес по наданню сексуальних послуг, повне забезпечення житлом і усім необхідним, а також хороший заробіток, що всі витрати на їх перевезення вони беруть на себе. В свою чергу «ОСОБА_3 таОСОБА_4» підтвердили слова ОСОБА_2.
ОСОБА_13. аОСОБА_12. на зазначену пропозицію ОСОБА_2., «ОСОБА_3 та ОСОБА_4», відповіли категоричною відмовою та попросили відпустити додому, а ОСОБА_13.
з
попередила ОСОБА_2., що вона ще неповнолітня. Натомість, не зважаючи на вОСОБА_14виявлення ОСОБА_13 таОСОБА_12., ОСОБА_2. та вказані «ОСОБА_3 іОСОБА_4», з метою подальшого переміщення до м. Донецьк, на таксі перевезлиОСОБА_13. таОСОБА_12. до квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2, звідки через декілька днів, ОСОБА_2., будучи проінструктованим «ОСОБА_3. таОСОБА_4» супроводитиОСОБА_13. таОСОБА_12. тільки до м. Донецьк, посадити на потяг сполученням Донецьк-Москва, отримавши там від них грошові кошти на перевезення дівчат до Донецька, харчування і на білет для себе у зворотному напрямку до м. Золотоноша, інші витрати, що можуть виникнути в ході перевезення дівчат до місця призначення, за наказом згаданих раніше «ОСОБА_3 та ОСОБА_4», супроводжувавОСОБА_13. таОСОБА_12. залізничним транспортом до м. Донецьк. Так він, разом з ОСОБА_13. таОСОБА_12. поїхав до ст. ім.. Шевченка, де придбав квитки на потяг до м. Донецьк для себе та вказаних дівчат. В Донецьку, 23.02.2003 року, виконуючи інструкції «ОСОБА_3 та ОСОБА_4», ОСОБА_2., зустрівся з невстановленим в ході досудового слідства чоловіком на ім'я «ОСОБА_7», який і в першому випадку 03.02.2003 року зустрів його разом з ОСОБА_5. та ОСОБА_6. Вказаний чоловік перевіз ОСОБА_2. і дівчат на інший залізничний вокзал, де ОСОБА_2. підійшов до одного з провідників поїзду сполученням Донецьк-Москва, та за грошову винагороду, з розрахунку три вартості квитка за одну перевезену особу, домовився про проїзд до м. Москва за ОСОБА_13. таОСОБА_12. Розрахувавшись з невстановленим в ході досудового слідства провідником грошима, які дали йому «ОСОБА_3 та ОСОБА_4», ОСОБА_2., погрожуючи фізичною розправою та розправою над родичами ОСОБА_13 таОСОБА_12., якщо вони зійдуть з поїзда, залякуючи, що вони не зможуть нікуди без Документів подітися, що він спостерігатиме за ними, наказав їм підійти до провідника другого вагону поїзду сполученням Донецьк-Москва і сказати, що вони від нього, що останні і зробили. Таким чином ОСОБА_2. відправив неповнолітнюОСОБА_13. таОСОБА_12. до м. Москва, Російської Федерації, де на залізничному вокзалі їх зустрів «ОСОБА_4» на автомобілі «ГАЗ-Соболь» і перевіз до квартири, де вже мешкали проститутки.
Будучи втягнутими в боргову кабалу, як пояснилиОСОБА_12. та ОСОБА_13. проститутки, які працювали у «ОСОБА_4», в тому числі і ОСОБА_5., сутенером на їх перевезення до Москви були витрачені кошти - 10 000 російських карбованців, які вони повинні відпрацювати, якщо вони намагатимуться втекти, то «ОСОБА_14г» може їх знайти і побити, пояснили і умови праці, що вони повинні будуть надавати сексуальні послуги клієнтам, особам чоловічої статі і віддавати виручку сутенеру, а коли відпрацюють затрачені на їх перевезення гроші, то будуть заробляти і для себе по 50 відсотків від сплачених клієнтом грошей.
Будучи психологічно пригнічена погрозами та побиттям,ОСОБА_12., знаходячись в залежності і безправному становищі, обмежена в праві вибору місця проживання та роду занять, вона з кінця лютого до середини березня 2003 року, була вимушена примусово надавати сексуальні послуги особам чоловічої статі на Ярославському шосе під наглядом «ОСОБА_4», а неповнолітня ОСОБА_13., знаходячись в такому ж становищі від «ОСОБА_4», примусово надавала сексуальні послуги особам чоловічої статі під його наглядом з кінця лютого до 09 травня 2003 року.
В апеляції прокурор, який підтримував державне обвинувачення в суді, порушив питання про скасування вироку суду у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступені тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок його м'якості і просив постановити новий вирок без застосування ст. 75 КК України.
Засуджений ОСОБА_2. та його захисник ОСОБА_1 в своїх запереченнях просять вирок суду залишити без зміни, а апеляцію прокурора без задовОСОБА_14ння.
Аналогічні заперечення подала потерпіла ОСОБА_15 (до одруженняОСОБА_13).
На передодні апеляційного розгляду прокурор, який подав апеляцію, відкликав її.
Заслухавши думку прокурора про закриття апеляційного провадження по справі, захисника ОСОБА_15., який підтримав думку прокурора, кОСОБА_14 суддів вважає, що апеляційне провадження по справі ОСОБА_2. підлягає закриттю у зв'язку з відкликом апеляції прокурором та відсутністю апеляцій інших учасників процесу.
палати,
На підставі викладеного, керуючись ст. 364 КПК України, кОСОБА_14 судців судової
УХВАЛИЛА:
Апеляційне провадження по кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_14 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, закрити.