Справа № 2 - 50 /2012р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

         9 лютого 2012 року.                

Алчевський міський суд Луганської області в складі :

головуючого - судді Карпенка С.Ф.

     при секретарі       Тутовій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Алчевську Луганської області  справу за позовом ПАТ комерційний банк „ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,  за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ПАТ комерційний банк „ПриватБанк” про розірвання  кредитного договору,

В С Т А Н О В И В:

   ПАТ комерційний банк „ПриватБанк” звернувся з первісним позовом до  ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитни м договором, посилаючись на

слідуючи обставини.

Відповідачка  ОСОБА_1 уклала з позивачем Кредитний договір № б/н від 13 серпня 2008 року та отримала від позивача кредит у розмірі 1400.00 євро у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 21.60 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

   Відповідно до умов укладеного договору, договір складається з заяви позичальника, умов надання банківських послуг та правил користування платіжною карткою.

Однак, відповідачка зобов’язання за вказаним кредитним договором в повному обсязі не виконує та станом на 30 квітня 2011 року   шення заборгованосты,а взятия под стражую и объявить на него розыск.ит необходимым ранее избраную иску о невыезд заборгованість склала суму 2117.83 євро, яка складається з наступного:

- 1396.58 євро - заборгованість за кредитом;

- 482.35 євро  - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 97.04 євро - заборгованість по комісії за користуванням кредитом;

а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг:

- 43.07 євро – штраф (фіксована частина).

- 98.80 євро - штраф (процентна складова).

У зв’язку з невиконанням зобов’язань відповідачем  за вказаним кредитним договором, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 2117.83 євро, що відповідно до службового розпорядження НБУ від 21 квітня 2011 року складає 24588 грн. 06 коп., а також понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 245 грн. 88 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу в розмірі 120 грн. 00 коп.

ОСОБА_1 звернулася до ПАТ комерційний банк „ПриватБанк” із зустрічним позовом про розірвання вказаного кредитного договору, посилаючись на наступне.  Після укладення спірного кредитного договору вона отримала загалом 5670 грн., що є еквівалентом 785,91 євро, Протягом 30 жовтня 2008 року з її рахунку без її згоди було знято 5000 грн. Про ці операції своєчасно вона не була повідомлена. Окрім того, з жовтня 2008 року кредитна картка була заблокована, тому вона не змогла погашати кредит. В рахунок погашення кредиту вона змогла внести трьома платежами  частину заборгованості протягом листопада-грудня 2009 року.  Протягом вказаного року, окрім невідомо куди перерахованих 5000 грн., банк нарахував проценти та штрафи на значну суму. Позивачка вважає, що подібна одностороння відмова банку від виконання кредитного договору протягом року  є неприпустимою, вона не передбачена ні умовами кредиту, ні діючим законодавством. Тому просила розірвати спірний кредитний договір.

У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом підтримав свої позовні вимоги, не визнаючи зустрічний позов.

Відповідачка ОСОБА_1 разом із своїм представником  у судовому засіданні первісний позов не визнали, підтримали  позовні вимоги за зустрічним позовом.

Суд, вислухав у судовому засіданні сторони, перевіривши матеріали справи,  вважає, що первісний позов є обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі, в задоволенні зустрічного позову повинно відмовити, виходячи з наступного.

Факт укладання кредитного договору № б/н від 13 серпня 2008 року між позивачем та відповідачем підтверджується відповідною заявою, умовами та правилами надання банківських послуг (а.с. 6-8).

У відповідності до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.  

             Сторони  уклали вказаний  кредитний договір, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит  у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

          При укладенні договору було дотримано всі передбачені законом істотні умови договору, котрі були обумовлені згодою сторін, які узгоджені сторонами та  прийняті ними. На момент укладення вказаного договору обидві сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їхній внутрішній волі, що підтверджено власноручним підписами. Правочин був спрямований на отримання кредиту та на його погашення, згідно умов даного договору.

          Договори про надання кредиту укладаються на власний розсуд кредитора і позичальника та з урахуванням вимог цивільного, банківського законодавства та правил.

           Позивач ПАТ «ПриватБанк»потреби відповідача  задовольнив та надав кредитні кошти.

           Зазначені умови кредитного договору є суттєвими і оговорені в самому договорі, а його форма та зміст відповідають положенням ст. 203 ЦК України.

          Згідно ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

          Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Цивільне законодавство базується на принципі обов'язкового виконання сторонами зобов'язань за договором. Позивач свої зобов'язання виконав у повному обсязі.

В той же час, як видно з матеріалів кредитної справи, що оглянута у судовому процесі, копії розрахунку заборгованості (а.с. 3-4)  станом на 30 квітня 2011  року заборгованість склала  2117.83 євро, яка складається з наступного:

- 1396.58 євро - заборгованість за кредитом;

- 482.35 євро  - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 97.04 євро - заборгованість по комісії за користуванням кредитом;

а також штрафи відповідно до пункту 8.6 Умов та правил надання банківських послуг:

- 43.07 євро – штраф (фіксована частина).

- 98.80 євро - штраф (процентна складова).

           Заперечення відповідачки проти розміру заборгованості, яку вона вважає завищеною, суд не приймає до уваги, оскільки вони є необгрунтованими, базуються на її суб’єктивній думці, з посиланням на пояснення особи, яка є знайомою відповідачки,  що раніше працювала у банківській установі, яку відповідачка не називає.

           В той же час, розрахунок, наданий позивачем, є аргументованим, підтверджений матеріалами кредитної справи, в тому числі рухом по рахунку.

            Згідно ч. 1 ст. 651 ЦК України,  зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не передбачено договором або законом. На розірвання спірного банком не надано згоди, це є право сторони, а не обов'язок.

          Статтею 652 ЦК України передбачено можливість зміни чи припинення договору за згодою сторін у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладанні договору. Із зустрічної позовної заяви видно такого не вбачається.

           Звернення до суду ПАТ КБ «ПриватБанк»з первісним позовом не є підставою для розірвання договору, а є правом для стягнення заборгованості.

Відповідачка своєчасно не сплачувала банку відповідні суми боргу, порушила умови кредитного договору, а відповідно до Кредитного договору, банк має право вимагати повернення кредитних ресурсів, сплати нарахованих процентів по них, неустойки, як що позичальник порушував будь-які умови цього договору, а так як відповідачкою умови цього договору були порушені, відповідачка свої зобов’язання належним чином, згідно до вимог ст.526 ЦК України не виконує, а тому суд знаходить за потрібне стягнути з відповідачки суму заборгованості перед банком в сумі 2117.83 євро, що відповідно до службового розпорядження НБУ від 21 квітня 2011 року складає 24588 грн. 06 коп., а також понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 245 грн. 88 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу в розмірі 120 грн. 00 коп.

Її посилання на те, що вона не знімала з картки 5000 грн., а здійснено це було без її згоди та відома, нічим не підтверджено. Вона, як держатель платіжної картки повинна здійснювати її зберігання, не передавати іншим особам, тощо. Відповідно до п.п. 6.1, 6.2, 6.6, 6.7 «Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використання, затверджених Постановою НБ України № 223 від 30 квітня 2010 року «Про здійснення операцій з використанням спеціальних платіжних операцій та управління ризиками, зокрема регламентовано обов’язок користувачів карток щодо контролю руху коштів за своїм рахунком та повідомлення банку про операції, які не виконувалися користувачем та порядок визнання чи відхилення спірних операцій, виконаних за допомогою картки.     

Згідно довідки ПАТ «ПриватБанк»(а.с.94) банкомат CALU3396, з якого здійснено таке  зняття коштів ОСОБА_1, фактично знаходився в м. Алчевську а не в м. Луганську.

На її звернення до правоохоронних органів було відмовлено в порушенні кримінальної справи на підставі ст. 6 п.2 КПК України ( а.с.115-117).

Ст. 60 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Безпідставні заперечення відповідачки стосовно того, що при укладанні кредитного договору вона була введена банком в оману, оскільки отримала гроші не в ерво, а в гривнях, в меншому обсязі. Отримання кредиту було здійснено належним чином,  з особловостями процедури отримання дозволу на здійснення операцій з використанням платіжної картки, де підпис на отримання конкретної суми не використовується. В даному випадку кошти не видаються через касу або нарочно, це кошти, що знаходяться на кредитній картці,  банк  нараховує кошти на картку згідно анкети-заяви клієнта.

Банк дійсно здійснив блокування картки, у зв’язку з порушенням відповідачкою умов кредитного договору.

           Вказаний кредитний договір відповідає вимогам законодавства України та в даному випадку  закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Підстав для розірвання кредитного договору не існує.

Керуючись ст.10-11,60, 79-81, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 203, 205, 215,    526-527, 530,536,546-548, 1050,1054 ЦК України,  суд, –

                                                               В И Р І Ш И В:

Позов  ПАТ комерційний банк „ПриватБанк”  до  ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,  на користь ПАТ комерційний банк „ПриватБанк” код ЄДРПОУ 14360570, р/р № 29092829003111, МФО 305299, заборгованість за кредитним договором №  б/н від 13 серпня 2008 року в сумі 2117,83 ЄВРО в національній валюті,  що за курсом Національного Банку України складає 24588 грн. 06 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ комерційний банк „ПриватБанк” код ЄДРПОУ 14360570, р/р № 64993919400001, МФО 305299 судові витрати за оплату  судового збору- 245 грн. 88 коп., за оплату інформаційно-технічного розгляду справи  120 грн., всього стягнути 365 грн. 88 коп.

          В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ комерційний банк «ПриватБанк»про розірвання кредитного договору  відмовити,  у зв’язку з необґрунтованістю.

           Рішення в повному обсязі буде складено 13 лютого 2012 року.

 Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Алчевський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

                                            Суддя:                                          Карпенко С.Ф.