Справа №2-853/11  

                                  Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

                                                               І М Е Н Е М  У К Р АЇ Н И     

 13.12.2011  року  Рахівський районний суд Закарпатської області  у складі:

               головуючого - судді Тулик І.І.

               при секретарі - Шемота М.І.

з участю             представника позивача - Чешков С.О.

                           представників відповідачів - Бочкора М.М., Ангер А.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів цивільну  справу за позовом   Державного територіально-галузевого об"єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Івано-Франківська дистанція колії"   до Рахівської міської ради, ОСОБА_4   про визнання нечинним рішення № 297 20 сесії 4 демократичного скликання Рахівської міської ради та визнання недійсним державного акту

                                                                           В С Т А Н О В И В  :

   Позивач, Державне  територіально-галузеве об"єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Івано-Франківська дистанція колії" звернулося в суд з позовом до Рахівської міської ради, ОСОБА_4 про визнання нечинним рішення Рахівської міської ради та визнання недійсним державного акту, посилаючись на те, що в березні 2011 року при проведенні інвентаризації земель смуги відведення Державного територіально-галузевого об"єднання "Львівська залізниця" по відокремленому підрозділу "Івано-Франківська дистанція колії" ДТГО "Львівська залізниця" підрядною землевпорядною організацією виявлено, що у межах Рахівського району Рахівської міської ради Закарпатської області у смузі відведення земель залізничного транспорту є виданий та оформлений державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, яка відноситься до земель залізничного транспорту, що підтверджується актом обстеження від 09.03.2011 року. Рахівською міською радою 11 січня 2005 року було прийнято рішення №297, яким передано у власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,0435 га, для обслуговування будинку, господарських споруд і будівель. На підставі  даного рішення Рахівською міською  радою  видано державний акт на право власності на земельну ділянку ЗК №058619. Вважають дане рішення Рахівської міської ради  таким, що суперечить чинному законодавству, порушує право залізниці на користування  наданою їй відповідно до норм чинного законодавства земельною ділянкою та загрожує безпеці руху залізничного транспорту, оскільки дана земельна знаходиться на кривій, де повинна бути забезпечена нормальна видимість  обслуговуючої ділянки. Дана  земельна ділянка знаходиться у смузі відведення земель залізничного транспорту та перебуває у користуванні ДТГО "Львівська залізниця". Згідно плану  меж смуги відводу, яка і є  технічною документацією, ширина смуги відведення у даному місці становить від 65 м до 90 м від осі головної колії, яка визначена при будівництві згідно з будівельними нормами і правилами. В той же час земельна ділянка ОСОБА_4 знаходиться на відстані від 30,5 м до 49,5 м від осі і головної колії. В подальшому між Львівською залізницею та Рахівською міською радою було проведено інвентаризацію землі смуги відведення від 07.12.1993 року Рахівською міською радою було винесено рішення №70 про затвердження акту Інвентаризації земельних ділянок на відведеній смузі Львівської залізниці і вилучення земельної ділянки з держлісфонду Рахівського лісокомбінату. Як вбачається з даного акту та схематичного плану смуги відведення на час проведення інвентаризації земель в користуванні Львівської залізниці знаходилось 26,75 га, а після передачі земель, які використовувались залізницею не за цільовим призначенням в користуванні залізниці залишилось 21,4 га земель. Даний акт погоджено Рахівською міською радою, отже останній було відомо  про  межі смуги  відведення Львівської  залізниці. На даній земельній ділянці смуги відведення залізницею жодних вилучень не проводилося, а тому підстав для передачі ОСОБА_4 у міської ради не могло бути. Проте  всупереч вищезазначеному, земельна ділянка під облаштуванням смуги відведення була передана у власність громадянину ОСОБА_4, в той час, коли  залізниця як користувач  не погоджувала ні проект відведення земельних ділянок, ні акт встановлення і узгодження зовнішніх меж землекористування в натурі та у жодному випадку не надавала  погодження на вилучення  земельних ділянок. Крім того, залізниця, як належний землекористувач утримує вищезгадану земельну ділянку та сплачує земельний податок відповідно до норм чинного законодавства. Вважають,  що Рахівською міською радою при винесенні оскаржуваного рішення порушено норми ЗК України, який визначає, що до земель державної власності, які можуть передаватись у приватну власність, належать зокрема, землі під державними залізницями. Державне територіально-галузеве об"єднання "Львівська залізниця" засноване на державній власності і входить до сфери управління Міністерства транспорут та зв"язку України, майно залізниці є державною власністю і закріплене за не ю на праві повного господарського відання, отже рада не мала правових підстав вносити згадане рішення. На підставі наведеного просили визнати нечинним рішення Рахівської міської ради №297 від 11.01.2005 року в частині передачі у власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,0435 га, що знаходиться по АДРЕСА_1 Закарпатської області, визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю ЗК №058619 та зобов"язати ОСОБА_4 усунути перешкоди в користування ДТГО "Львівська залізниця" земельною ділянкою в смузі відведення шляхом знесення будинку, господарських споруд і будівель.

  Ухвалою суду від 10 листопада 2011 року до участі у спрві залучено співвідповідача Міськрайонне управління Держкомзему в м. Рахів і Рахівському районі

   Представник позивача, Чешков С.О.  в судовому засіданні  позовні вимоги підтримав з підстав наведених в позовній заяві, просить такі задовольнити.

       Представник відповідача Бочкор М.М.  в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Пояснив, що міська рада діяла в межах повноважень, не порушуючи права залізниці, поскільки у позивача відсутні будь-які правовстановлюючі документи, щодо права користування чи розпорядження, даною земельною ділянкою. В позоваі просить відмовити.

          Представник відповідача - Рахівської міської ради, в судове засідання не з"явився. Міський голова Думин Я.В. надав заяву  про розгляд справи без представника міської ради, позовні вимоги не визнають.

     Представник відповідача - міськрайонного управління Держкомзему в місті Рахів і Рахівському районі, Ангер А.Т. в судовому засіданні позов не визнала, просить відмовити в його задоволенні.

          Суд, заслухавши сторін, з’ясувавши обставини справи та дослідивши наявні в справі докази, прийшов до наступного висновку.

 У відповідності до положень ст.ст.10,11,58,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які брали участь у розгляді справи, а кожна сторона зобов'язана  довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень,  крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, а саме доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до положень частин 1-2 статті 59 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини  справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

   Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на  всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (стаття 212 ЦПК України).

          Частиною 1 ст. 6 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлено, що землі, які надаються в користування для потреб залізничного транспорту, визначаються відповідно до Земельного кодексу України та Закону України "Про транспорт".

     В ст. 68 ЗК України, яка визначає землі залізничного транспорту, передбачено, що до таких земель належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв"язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.

     Відповідно до ст. 23 ЗУ "Про транспорт, до земель залізничного транспорту належать землі, надані в користування підприємствам і організаціям залізничного транспорту відповідно до чинного  законодавства України.

   Позивач звертаючись з позовом до суду вказує на порушення права залізниці на користування наданою їй відповідно до норм чинного законодавства земельною ділянкою, оскільки у смузі відведення земель залізничного транспорту   є виданий та оформлений державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, яка відноситься до земель залізничного транспорту.

     Судом встановлено, що відповідно до рішення Рахівсько міської ради народних депутатів від 7 грудня 1993 року №70 "Про затвердження акту інвентаризації земельних ділянок на відведеній смузі Ів.Франківському відділенню Львівської залізниці в межах території м. Рахова і вилучення земельної ділянки з держлісфонду Рахівського ласокомбінату", затверджено акт інвентаризації земельних ділянок на відведену смугу Ів. Франківському відділенню Львівської залізниці в межах території м. Рахова, де зокрема встановлено, що територія залізниці, яка використовується становить 21,4 га.

      Державного акту на право власності чи право користування на спірну земельну ділянку позивачем не виготовлялося.

        Згідно ст. 19 ч.2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування (яким є Рахівська міська рада), їх посадові особи зобов’язані діяти в межах повноважень та у спосіб, що передбачений  Конституцією та законами України.

           Згідно ст. 122 та п.12 Перехідних положень ЗК України до розмежування земель державної та комунальної власності щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів відповідні органи виконавчої влади.

          Норма ст.26 ч.1 п.34 ЗУ „Про місцеве самоврядування в Україні” встановлює виключну компетенцію сільських, селищних, міських рад, однією із яких є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

          Також ст. 116 ЗК України передбачено підстави набуття права на землю, а саме: громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.   

         Встановлено, що  рішенням  Рахівської міської ради 20 сесії 4 скликання від 11 січня 2005 року № 297 затверджено проект відведення земельної ділянки та передано її безоплатно у власність ОСОБА_4 для обслуговування житлового будинку, господарських споруд і будівель площею 0,0435 га по АДРЕСА_1.

           На підставі даного рішення відповідачем ОСОБА_4 виготовлено державний акт  на право власності на земельну ділянку  серії ЗК №058619.

       Таким чином,  спірне рішення Рахівською міською радою було прийнято в межах безпосередньої компетенції органу місцевого самоврядування, з дотриманням вимог чинного земельного законодавства, а тому підстав для його скасування чи визнання незаконним немає.   

         У відповідності до ст.118 ЗК України визначено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, згідно якого проект відведення земельної ділянки у власність (або матеріали технічної інвентаризації земель) розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

       За змістом ст. 79 ЗК України, земельна ділянка може існувати в юридичному розумінні тільки за умови визначення щодо неї прав.

         Відповідно до ст. 78 ЗК України, змістом права власності на землю є право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

          Відповідно до вимог ст.ст. 125, 126 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

         Відповідно до ст. 152 ч.2 Земельного кодексу України власник земельної делянки або землекористувач може вимагати усунення буд-який порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов,язані з позбавленням права володіння земельною делянкою, і відшкодування завданих збитків.

              Однак, позивач, вимагаючи усунення порушеного права, не набув при цьому належним чином права на спірну земельну ділянку, в порушення вимог ст.ст. 125, 126 ЗК України, тобто відсутній документ, що посвідчує право на неї - Державний акт на право власності на земельну ділянку або право постійного користування.

             Таким чином,  суд приходить до переконання в тому, що позивач право власності або право користування спірною земельною ділянкою належним чином не набув, а отже безпідставно та передчасно вимагає усунення порушеного права, якого сам не набув відповідно до вимог вищезазначеного закону.

         За таких обставин в задоволенні позову слід відмовити, за недоведеністю та безпідставністю позовних вимог.

      Керуючись ст.ст. 3, 5, 6, 10, 11,  58, 60, 88, 209, 212–215, 223 ЦПК України, суд,

                                                                          В И Р І Ш И В :

      В задоволенні позову Державного територіально-галузевого об"єднання "Львівська залізниця" в особі відокремленого підрозділу "Івано-Франківська дистанція колії" до Рахівської міської ради, ОСОБА_4, міськрайонного управління Держкомзему у місті Рахів і Рахівському районі про визнання нечинним рішення Рахівської міської ради та визнання недійсним державного акту відмовити в цілому.

    Рішення може бути оскаржено у судову палату з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеоляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.                          

                           Суддя: Тулик І.І.

З оригіналом вірно,

Суддя Рахівського районного суду:                                                            Тулик І.І.