Справа № 2-а-3297/11

Провадження  2-а/414/134/2012

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

16 січня 2012 року  Суддя Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області  ЗАВІЗІОН Т.В.  розглянувши у порядку скороченого провадження у м. Жовті Води цивільну справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду в м. Жовті Води про визнання дій незаконними та зобов’язання до вчинення певних дій, -

                                                           ВСТАНОВИЛА:

Позивач 06.12.2011 року звернувся із зазначеним адміністративним позовом до суду та просить постановити судове рішення, яким визнати дії управління Пенсійного Фонду України в м. Жовті Води неправомірними та зобов'язати  його зробити перерахунок щомісячних пенсій за шкоду заподіяну здоров'ю, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи, як особі яка віднесена  до 2 категорії відповідно до вимог ч. 1 ст. 51 Закону України  “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи” виходячи із розміру 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком починаючи з 01.11.2003 року по 01.01.2008 року  та з 22.05.2008 року з урахуванням вимог ч. 1 ст. 51 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в чинній редакції та забезпечити їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум до внесення змін в законодавство.

Ухвалою Жовтоводського міського суду від 23.12.2011 року  позивачу відмовлено у поновленні строку звернення до суду за період часу з  01.11.2003 року по 05.06.2011 року.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що він є постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 2-ої категорії і відповідно до ст. 51  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має право на додаткову пенсію у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Фактично позивач отримує цю пенсію у розмірі значно меншому ніж передбачено в Законі. В зв’язку з невідповідністю призначеної  та виплаченої йому додаткової пенсій розмірам встановленої ст. 51 вищевказаного Закону позивач звернувся до відповідача з вимогою усунення зазначених порушень, але у цьому йому було відмовлено.

Відповідач у письмових запереченнях просив відмовити у  задоволені позову та, не спростовуючи тієї обставини, що позивач дійсно перебуває в нього на обліку, як особа, що постраждала  внаслідок Чорнобильської катастрофи 2-ої категорії. Розмір мінімальної пенсії за віком був затверджений постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету»№ 1 від 03.01.2002 року і складав 19 грн. 91 коп. Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання  соціального захисту окремих категорій громадян»№ 530 від 28.05 2008 року встановлено, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, які належать до 2 категорії, виплачується у розмірі 15 відсотків від прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Крім того ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, при цьому в ч. 3 цієї ж статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, визначений цією статтею, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, застосування цього розміру для визначення надбавок та підвищень до пенсій, мінімальних пенсій до інших законів Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»не передбачено.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач відноситься до другої категорії осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, що  підтверджується посвідченням.

Позивач 02.11.2011 року звернувся до відповідача з письмовою заявою про перерахунок додаткової пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», але відповідач листом від 16.11.2011 року відмовив йому у перерахунку зазначеної пенсії з огляду на відсутність підстав та правомірності здійснення такого перерахунку.

З 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-4, який відповідно до його преамбули визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Абзацом другим преамбули цього Закону передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначається виключно законами про пенсійне забезпечення.

Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг визначене статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 2 частини 1 статті 8 зазначеного Закону таке право закріплене за особами, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення»(крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення»- за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання з інших джерел).

Право вибору пенсійних виплат передбачене статтею 10 наведеного Закону, і означає, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії: за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника, призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один із видів довічної пенсії за її вибором.

Абзац перший пункту 13 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачає, у разі, якщо особа має право на отримання пенсії, у тому числі відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначених законодавчих актів, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціального захисту потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(надалі - спеціальний закон), оскільки відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Розділ 8 даного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії, б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка визначається після виникнення права на державну пенсію.

Приписами зазначеної статті встановлено, що з 01 січня 2007 року максимальний розмір пенсії або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги та пенсій за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством), призначених (перерахованих) у 2006 - 2007 роках відповідно до цього Закону не може перевищувати 12 мінімальних розмірів пенсії за віком, встановлених абзацом першим частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на місяць згідно із Законом № 489-5 від 19 грудня 2006 року. Такий самий граничний розмір визначений даною статтею для пенсій призначених у 2006 році відповідно до Закону № 3235-15 від 20 грудня 2005 року.

Проаналізувавши норми даної статті, суд зазначає, що ними визначений загальний граничний (максимальний) розмір пенсій, призначених (перерахованих) за нормами спеціального закону у 2006-2007 роках, а також граничний розмір пенсій призначених за спеціальним законом у 2006 році,

Частина 3 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(із змінами, внесеними згідно із Законом № 3108-4 від 17 листопада 2005 року) визначає,  що обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання (у спірних відносинах має місце захворювання) внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження проводиться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»(надалі - загальний закон), у якому призначення пенсій по інвалідності визначено розділом 4 (статті 30-35 Закону).

Частиною 1 статті 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»визначені розміри пенсії по інвалідності залежно від групи інвалідності. Частина друга вищенаведеної статті визначає, що за наявності у непрацюючих інвалідів 2 і 3 груп - у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу - за їх вибором пенсія по інвалідності призначається у розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.

Зазначене посвідчує, що після внесення змін у частину третю статті 54 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(17 листопада 2005 року), обчислення і призначення пенсії по інвалідності здійснюється за правилами загального закону, внаслідок чого розмір пенсії по інвалідності поставлений в залежність від розміру пенсії за віком, обчисленої за нормами загального закону.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком, за наявності у чоловіків - 25 років, а у жінок - 20 років страхового стажу, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Суд не приймає посилання відповідача на те, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, з огляду на те, що зазначена стаття частиною 3 доповнена Законом України № 2505 від 25 березня 2005 року (набрав чинності з 3 березня 2005 року), тоді як частина 3 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»змінена Законом України від 17 листопада 2005 року № 3108-15 (набрав чинності з 13 грудня 2005 року).

Не врахування відповідачем зазначених змін стало однією з причин хибного висновку щодо неможливості застосування стосовно позивача норм статті 28 загального закону в частині визначення мінімального розміру пенсії за віком на рівні прожиткового мінімуму,

Дійсно, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року №  І07-УІ (надалі - Закон 107) були внесені зміни, в тому числі й до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(пункт 28 розділу II).

Частина З статті 54 та стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які і постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(в редакції Закону № 107) встановлюють нижчі розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, а також розміри щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у процентному співвідношенні до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані неконституційними, серед іншого, і положення пункту 28 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими з 1 січня 2008 року були внесені зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема, і до статей 50, 54.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

У пункті 6 рішення КСУ, зазначено, що рішення у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку із правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.

Враховуючи вищевикладене, суд при розгляді і вирішенні даного спору застосовує норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в редакції, які були чинними до внесення змін Законом № 107.

Стаття 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачає, що особам, віднесеним до 2 категорії  призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум»від 15 липня І999 року № 966-14, а також Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі -  мінімального   розміру   пенсії   за   віком,   який   відповідно   до   статті   28   Закону   України   «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Таким чином, для позивача, як особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи  2 категорії, нижній розмір додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із розмірів, встановлених Законом України «Про Державний бюджет»на відповідний рік.

Позиція Управління ґрунтується виключно на постановах Кабінету Міністрів України, огляд  яких не підтверджує доводи відповідача стосовно того, що будь-яким із них визначений мінімальний розмір пенсії за віком для встановлення нижнього рівня пенсії, у тому числі інвалідам, внаслідок захворювання від аварії на ЧАЕС.

Суд не приймає доводи відповідача, як з огляду на недоведеність приписів зазначених постанов до спірних відносин, так і з огляду на положення принципу законності, визначених пунктами 2-4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.

Обґрунтування  відповідачем своєї позиції посиланням на постанови Кабінету Міністрів України спростовується також приписами пункту 1 та 6 статті 92 Конституції України, статті 71 спеціального Закону, відповідно до якого дія його положень не може призупинятися іншими законами, крім законів по внесення змін до цього Закону, а також абзацом 2 преамбули, частиною 3 статті 4, пунктом 2 частини 1 статті 8 та пунктами 13, 16 Прикінцевих положень загального Закону, якими передбачено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення визначаються виключно законами про пенсійне забезпечення. До приведення законодавства України у відповідність із Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»закони України та інші нормативно-правові акти  застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав проблему (про що, зокрема, зазначено у рішенні №8-рп/2005 від 11 жовтня 2005 року по справі № 1-21/2005), пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захистку з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на  достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею  22 Конституції України не допускається.

Посилання на положення ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», частиною 3 якої передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком (у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність) застосовується виключно для розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Це посилання є хибним, оскільки в ст.5 Закону  України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»вказано, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Отже, положення ч.1 ст.28 вказаного Закону стосовно визначення мінімального розміру пенсії, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, повинні розповсюджуватися і на положення Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Норми ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»встановлює право позивача на додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі, який визначений цим Законом. Стаття 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачає здійснення перерахунку лише з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, без встановлення додаткових умов для такого перерахунку, тобто заяви осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Спірні правовідносини у даній справі виникли у зв'язку із невиконанням суб'єктом владних повноважень (відповідач у справі) норм Закону, які не пов'язують право на перерахунок пенсії із заявою особи. Суд дійшов висновку, що для здійснення перерахунку пенсії у даному випадку необхідною умовою є саме зміна розміру прожиткового мінімуму, а не заява позивача чи наявність інших обставин.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти  за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Виходячи із змісту цієї норми закону суд вважає, що право позивача буде захищено в повному обсязі у разі зобов’язання відповідача забезпечити виплату перерахованих сум додаткових пенсій.

Таким чином суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо виплати позивачу додаткової пенсій у розмірах менших 30 процентів мінімальної пенсії за віком є протиправними, оскільки не відповідають вимогам ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

У той же час, позивач у своїх вимогах поставив питання про зобов’язання відповідача проводити нарахування додаткової пенсії, що йому виплачується у відповідності до  ст. 51  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»довічно.

Вирішуючи питання про задоволення вимог позивача за 2011 рік суд виходить з наступного.

14.06.2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19.06.2011 року.

Пунктом 7 частини 1 цього Закону  Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення  статей  39,50,51,52,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

З аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів  виплат указаним категоріям громадян з 23.07.2011 року делеговано Кабінету Міністрів України.

На виконання вимог Закону України від 14.06.2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»06.07.2011 року  Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23.07.2011 року.

З огляду на викладене до набрання чинності зазначеною постановою Кабінету Міністрів України, тобто до 23.07.2011 року, застосуванню підлягають  положення статей 39,50,51,52,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»

Таким чином, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача  щодо відмови позивачу у перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, як особі віднесеній до 2 категорії та зобов’язати  перерахувати відповідно до вимог ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»із розрахунку 30 % мінімальної пенсії за віком, що розраховується залежно від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб з 24.05.2011 року  по 22.07.2011 року включно та забезпечити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

На підставі викладеного, керуючись  ст.ст. 19, 50 Конституції України, ст. 51, 67 Закону України ««Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ст.ст. 9-12, 70, 71, 86, 99, 100, 158-163  КАС України суддя, -          

ПОСТАНОВИЛА :

          Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного Фонду України в м. Жовті Води  про визнання дій незаконними та зобов’язання до вчинення певних дій –задовольнити частково.

Визнати протиправними дії управління пенсійного фонду України в м. Жовті Води Дніпропетровської області щодо відмови у перерахунку додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю  ОСОБА_1, як особі віднесеній до 2 категорії відповідно до вимог ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов’язати управління пенсійного фонду України в м. Жовті Води Дніпропетровської області перерахувати ОСОБА_1   додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю  відповідно до вимог ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»із розрахунку 30  % мінімальної пенсії за віком, розраховується залежно від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб у відповідності до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з 06.06.2011 року  по 22.07.2011 року включно та забезпечити її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1  відмовити –у зв’язку з їх безпідставністю.

У відповідності до ст. 186 КАС України постанова  може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду  шляхом подачі через Жовтоводський міський суд на протязі десяти днів апеляційної скарги, із самостійним направленням апелянтом копії апеляційної скарги до апеляційної інстанції.

          Суддя