Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-6629/ 11 р. Головуючий у 1 інстанції: Нікітенко Н.П.
Суддя-доповідач: Спас О.В.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 лютого 2012 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого Спас О.В.,
суддів: Каракуши К.В.,
Бабак А.М.,
при секретарі Бабенко Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на заочне рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19 листопада 2009 року
у справі за позовом Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об’єднання №7»до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу по квартирній платі та за комунальні послуги, -
ВСТАНОВИЛА :
У жовтні 2007 року КП «ВРЕЖО №7»звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу по квартирній платі та за комунальні послуги.
В позові зазначали, що відповідачі зареєстровані в АДРЕСА_1. Вказана квартира знаходиться на балансі та обслуговуванні КП «ВРЕЖО №7». Відповідачі в добровільному порядку не виконують норми законодавства в частині оплати за квартплату та плату за комунальні послуги. Їм неодноразово надсилалися попередження про наявність боргу. За період з 01.11.1997 року по 01.04.2007 року існує заборгованість по квартирній платі та комунальним послугам у сумі 4609 грн.96 коп. Станом на 01.08.2004 року на особовому рахунку ОСОБА_3 існував борг по житлово-комунальним послугам в сумі 3399 грн. 66 коп. За строк з 01.08.2004 року по 01.04.2007 року у відповідачів з урахуванням часткових проплат є заборгованість за квартплату та плату за комунальні послуги 1210 грн.30 коп.
Позивач подавав заяву про зміну позовних вимог, з урахуванням якої просив суд поновити строк позовної давності за період з 01.11.1999 року по 01.08.2004 року у сумі 3382грн.71 коп., стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованість по квартплаті та платі за комунальні послуги за період з 01.11.1997 року по 01.04.2007 року в сумі 4609 грн. 96 коп., стягнути з відповідачів солідарно судові витрати.
В справі 24.11.2008р. було ухвалене заочне рішення про задоволення позову, яке за заявою відповідача ОСОБА_3 ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 28.03.2009р. було скасовано і справу призначено до розгляду.
Повторним заочним рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19 листопада 2009 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4 у солідарному порядку на користь КП «ВРЕЖО №7»заборгованість у розмірі 4609 грн. 96 коп.
Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4 у солідарному порядку держмито –судовий збір у розмірі 51 грн. у державний бюджет Ленінського району м. Запоріжжя.
Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4 у солідарному порядку на користь КП «ВРЕЖО №7»понесені останнім витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.
Відносно відповідачки ОСОБА_5 рішення не ухвалене.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 28 вересня 2011 року заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне дослідження всіх обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суд скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення представника позивача та апелянта ОСОБА_3, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
На підставі п.п.2,3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, або змінити рішення.
Відповідно ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Згідно ч. 2 ст. 314 ЦПК України апеляційний суд ухвалює рішення у випадках скасування судового рішення і ухвалення нового або зміни рішення.
З матеріалів справи вбачається,що, ухвалюючи рішення про стягнення солідарно з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 вказаної позивачем заборгованості за період 01.08.2004р. по 01.904.2007р. 1227,25грн. суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення.
В засіданні апеляційного суду відповідач ОСОБА_3 визнав вказану заборгованість та її не оспорював.
Стягнення заборгованості за зазначений період відповідає нормам матеріального права, зокрема, ст. ст. 64-68 ЖК України щодо прав та обов’язків наймача та членів його родини з належного та своєчасного внесення квартирної плати та плати за комунальні послуги.
В частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованості за період з 01.07.1999р. по 01.08.2004р. рішення суду не відповідає нормам матеріального права, ухвалене без належного дотримання норм процесуального права.
Позивач просив стягнути заборгованість за вказаний період, поновивши пропущений строк позовної давності. Відповідачі просили застосувати наслідки пропуску позивачем строку позовної давності з ухваленням рішення про відмову в даній частині позовних вимог.
Суд першої інстанції вказав в рішенні, що вважає можливим поновити строк позовної давності за період 01.07.199-01.08.2004р. та стягнути заборгованість, що утворилася в цей період в сумі 3382,71грн., оскільки відповідачі періодично здійснювали оплату квартплати та за житлово-комунальні послуги, що, на думку суду першої інстанції, свідчить про визнання ними свого боргу.
Такі висновки рішення суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, яка не містить доказів визнання відповідачами боргу за спірний період, який знаходиться поза межами строку позовної давності. На підставі яких саме доказів суд першої інстанції дійшов протилежного висновку, як їх суд дослідив, оцінив, навів мотиви їх прийняття - в рішенні суду не вказано.
Таким чином, позовні вимоги у вказаній частині ґрунтуються не на доказах, а на припущеннях, що в силу ч. 4 ст. 60 ЦПК України є неприпустимим.
Надані позивачем роздруківки оплат та заборгованості по квартирі за вказаною адресою не містять даних про те, що відповідачі сплачували будь-які суми саме з метою погашення боргу минулих років.
У вказаній частині доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, а тому рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у стягненні заборгованості у сумі 3382,71грн. за період з 01.07.1999 по 01.08.2004 роки.
В решті рішення суду першої інстанціє має бути залишене без змін.
Керуючись ст.ст. 307,309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Заочне рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 19 листопада 2009 року в частині задоволення позову про стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4 заборгованості за період з 01.07.1999р.по 01.08.2004р. в сумі 3382,71грн. скасувати і в цій частині позовних вимог Комунального підприємства «Виробничого ремонтно-експлуатаційного житлового об’єднання №7»відмовити.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий:
Судді: