Справа №22-ц-5255-2007 Головуючий у 1 інстанції Федько СП.
Категорія 21 Доповідач Молчанов C.I.
РІШЕННЯ Іменем України
2007 року липня "2" дня. Апеляційний суд Донецької області у складі:
Головуючої Стельмах Н.С.
суддів Молчанова СІ.
Рецебуринського Ю.Й. при секретарі АндрусьВ.С
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ц.Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 11.04.2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ВВД Фонду соціального страхування про відшкодування моральної шкоди спричиненої втратою здоров,я.
Заслухавши доповідача, пояснення представника Фонду Архінос Д.А., який просив апеляційну скаргу позивача відхилити, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи
ВСТАНОВИВ
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення Ц.Міського районного суду м. Горлівки від 11.04.2007 року, яким у задоволені вимог позивачу про відшкодування моральної шкоди з Фонду відмовлено у зв,язку з відсутності закону про стягнення моральної шкоди.
Доводи скарги зводяться до того, що моральна шкода, яка заподіяна потерпілому ушкодженням здорову повина бути відшкодована відповідачем. Суд не виконав вимоги матеріального права, встановив наявність моральної шкоди у потерпілого, але застосував положення закону про відсутність правових застав для задоволення позову. Вважає, що його право суд повинен захистити на підставі діючого цивільного законодавства, тому просив рішення суду скасувати. Письмового пояснення на апеляційну скаргу відповідач не надав.
Судом першої інстанції встановлено, що у січні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом де вказував, що з 1964 працював підземним ГРОЗ на шахтах міста Горлівка. У зв,язку з важкими умовами праці, він у 2002 році отримав профзахворювання, згідно висновку МСЕК від 16.09.2002 року втратив 40 % працездатності. Він звернувся до адміністрації відповідача з заявою про відшкодування спричиненої йому моральної шкоди, але заява залишилася без задоволення. Просив стягнути на його користь з відповідача моральну шкоду за втрату здоров,я у розмірі 25000 гривень.
Рішенням Ц.Міського районного суду м. Горлівки від 11.04.2007 року у задоволені позову відмовлено у зв,язку з відсутностю правових підстав.
Апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню частково,
рішення суду підлягає зміні з ухваленням нового рішення, яким слід задовольнити позовні вимоги частково з таких підстав:
З 1.04.2001 року Фонд виплачує потерпілому страхові суми відповідно до вимог Закону України " Про загальнообов,язкове державне страхування від нещасного випадка на виробництві " від 23.09.1999 року. Суд встановив, що позивач отримав професійне захворювання на виробництві при виконанні своїх трудових обов,язків, втратив 40 % працездатності, про що є висновок МСЕК від 16.09.2002 року, при таких обставинах суд прийшов до правильного висновку про те, що позивачу спричинена моральна шкода, але відмовив у задоволені вимог позивача про стягнення на його користь моральної шкоди з підстав відсутності закону, який дозволяє задовольнити вимоги позивача.
Апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням вимог матеріального права, суд застосував матеріальний закон, який не підлягає задоволенню, що відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України, дає апеляційному суду можливість скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, яким задовольнити частково позовні вимоги.
Суд встановив, що позивач отримав захворювання на виробництві, під час виконання своїх трудових обов,язків, про що складало акт за формою Н-1 у 2002 році. За висновком МСЕК 16.09.2002 року він втратив працездатність на 40 %.
Відповідно до вимог п. З ст. 34 Закона України " Про загальнообов,язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві " від 23.09.1999 року моральна \немайнова\ шкода, заподіяна умовами виробництва, відшкодовується Фондом соціального страхування. Сума страхової виплати за моральну шкоду визначається у судовому порядку.
Законом України „ Про державний бюджет України на 2007 рік „ дія вказаного закону призупинена.
Відповідно до вимог ст. 5 ЦК України, акт цивільного законодавства не має зворотної сили у часі, крім випадків, коли він пом,якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов,язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Між сторонами виникли правові відносини з 2001 року, у 2002 році позивач захворів професійним захворюванням, має право на відшкодування моральної шкоди, заподіяною йому втратою здоровд, тому апеляційний суд вважає можливим задовольнити частково вимоги позивача, стягнути на його користь відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до вимог ст. 6 міжнародної Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов,язків має право на справедливий і видкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. При цьому слід застосувати практику Європейського суду з прав людини в національному судочинстві, як інструменту функціювання Конвенції, що є частиною національного законодавства.
Відповідно до матеріалів справи " ОСОБА_2 проти Росії "\ Розгляд по суті і справедлива сатисфакція\, Страсбург, 7 травня 2002 року, Европейський суд прийшов до висновку, що внаслідок виявлених порушень, які не можна вважати виправленими лише
завдяки визнанню судом наявності порушення, заявник зазнав певної моральної шкоди. Однако зазначена у вимозі конкретна сума є надмірною. Керуючись при визначенні суми компенсації принципом справедливості, як того вимагає ст. 41 Конвенції, суд встановив розмір моральної шкоди.
Суд встановив, що позивач отримує від держави необхідні платежі по щомісячним страховим виплатам, по відшкодуванню витрат на ліки та інші платежі, які випливають з Закону України " Про загальнообов,язкове страхування" тому приймаючи до уваги вказані обставини та конкретну справу Європейського суду, при визначенні суми компенсації слід керуватися принципом справедливості, та встановити суму відшкодування на користь позивача моральної шкоди 10000 гривен.
Керуючись ч 1 п 3 ст. 307, ст. 313,315 ЩІК України,
ВИРІШИВ
Апеляційну скаргу позивача частково задовольнити.
Рішення Ц.Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 11.04.2007 року скасувати.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків у Ц.Міському районі м. Горлівки моральну шкоду у розмірі десяти тисяч гривень.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно і може бути оскаржено безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду.