донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

08.02.2012 р.           справа №8/63

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддівБойко І.А.

Зубченко І.В., Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

від позивача

(скаржника):

від відповідача 1:

від відповідача 2:

розглянувши апеляційну скаргу Лебеденко В.В.

ОСОБА_1 –представник (довіреність б/н від 07.02.2012 р.)

Не з’явився

Не з’явився

Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька машинобудівельна компанія»м. Донецьк

на рішення

господарського суду Донецької області

від30.11.2011р. (повний текст складено та підписано 05.12.2011р.)

у справі № 8/63 (головуючий суддя Л.Д. Подколзіна)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Донецька машинобудівельна компанія»м. Донецьк

до відповідача 1

до відповідача 2 Державного підприємства «Донецьквугілля»м. Донецьк

Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»м. Донецьк

простягнення 4 100 315 грн. 06 коп.

ВСТАНОВИВ:

      Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "АРС Холдинг" м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області  з позовом до державного підприємства „Донецька вугільна коксівна компанія" м.Макіївка Донецької області про стягнення 4 615 058,13грн.

      Ухвалою від 03.03.2005р. суд залучив до участі у справі відповідача 2 –державне підприємство «Донецьквугілля».

       Ухвалою від 22.03.2005р. провадження по справ було зупинено до завершення реорганізації підприємств відповідачів.

      Ухвалою від 31.08.2005р. суд здійснив заміну позивача по справі 8/63,  товариство з обмеженого відповідальністю „АРС Холдинг" м. Донецьк, його правонаступником: товариством з обмеженою «Донецька машинобудівельна компанія»м. Донецьк.

       01 грудня 2005р. провадження по справі було поновлено, про що винесена відповідна ухвала.

       Ухвалою від 20.12.2005р. судом залучено до участі у справі в якості відповідача 3 - державне підприємство „Донецька вугільна енергетична компанія" м. Донецьк.

        Ухвалою від 30.05.2006р. господарський суд призначив по справі № 8/63  судову економічну (бухгалтерську) експертизу  та доручив її проведення Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз м.Донецьк, у зв’язку з чим провадження по справі було зупинено.

       Однак, матеріали справи №8/63 були повернуті до господарського суду Донецької області експертною установою без виконання, у зв’язку з несплатою сторонами вартості експертизи.

       Ухвалою від 09.08.2011р. провадження по справі було поновлено.

       Ухвалою від 17.08.2011р. суд виключив зі складу відповідачів державне підприємство „Донецька вугільна коксівна компанія" м. Макіївка Донецької області у зв’язку з його ліквідацією.

       Позивач у поясненнях від 20.09.2011р.(т. 3 а.с. 41) наполягав на стягненні  заборгованості за договором №12/09/2002 від 12.09.2002р.  саме з відповідача 2 - державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія" м. Донецьк.

       Матеріали справи свідчать, що в процесі розгляду справи позивач неодноразово корегував розмір заявлених до стягнення позовних  вимог шляхом їх зменшення.

       Так, згідно останньої заяви про зменшення позовних вимог (б/н від 05.10.2011р., т. 3, а.с.77) остаточними  вимогами  позивача є стягнення з державного підприємства „Донецька  вугільна  енергетична  компанія"  м.Донецьк основного боргу за договором № 12/09/2002 від 12.09.2002р. у сумі 2 641 193,04грн.,  процентів за користування товарним кредитом у сумі 776 174,62грн., 3% річних у сумі 141 536,71грн., індекс інфляції у сумі 509 722,32грн.. та пені у сумі 31 688,37грн., що загалом  становить 4 100 315,06грн.

       Судом першої інстанції вказана заява у відповідності до ст. 22 ГПК України була прийнята до розгляду.

        Рішенням господарського суду Донецької області від 30.11.2011р. у позовних вимогах  товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька машинобудівельна компанія»м. Донецьк до  державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» м. Донецьк про стягнення 3 850 736, 98грн. було  відмовлено; у задоволенні позовних вимог відносно первісного відповідача у справі - державного підприємства «Донецьквугілля»м. Донецьк  - відмовлено; провадження у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Донецька машинобудівельна компанія" м. Донецьк до державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія»м.Донецьк про стягнення 249 578грн. 08коп. припинено, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

        Не погоджуючись з рішенням господарського суду  Донецької області від 30.11.2011р. у справі № 8/63, позивач подав до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду від 30.11.2011р. у справі № 8/63 скасувати, як таке що прийняте  з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв’язку з неповним з’ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та  недоведеністю обставин, які суд визнав доведеними та прийняв до уваги.

Ухвалою від 20.12.2011р. Донецьким апеляційним господарським судом було порушено апеляційне провадження.

Позивач (апелянт) у судовому засіданні 08.02.2012 р. вимоги  апеляційної скарги підтримав.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                      

В судове засідання Донецького апеляційного господарського суду 08.02.2012 р. представники Відповідача 1 та Відповідача 2 не з’явились, були належним чином повідомлені про місце та час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується штампом вихідної кореспонденції на зворотному боці ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 11.01.2012 р. Явка сторін ухвалами про порушення апеляційного провадження  від 20.12.2011р. та про відкладення розгляду апеляційної скарги від 11.01.2012 р. не була визнана обов’язковою, неявка без поважних причини у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними  в ній матеріалами.   

        Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього; апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги  і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

         Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Заслухавши доводи позивача, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга  підлягає частковому  задоволенню з огляду на наступне.

        Як встановлено господарським судом Донецької області, 12 вересня 2002р. між товариством з обмеженою відповідальністю "АРС Холдинг"  (Сторона-1, нині - товариство з обмеженою відповідальністю «Донецька машинобудівельна компанія») та державним відкритим акціонерним товариством Шахта „Південно-Донбаська №3" (Сторона-2) був укладений договір №12/09/2002, згідно умов якого Сторона 2 передає ремфонд горно-шахтне обладнання (далі -  обладнання) та сплачує його ремонт, а сторона 1 приймає це обладнання, здійснює його ремонт та відновлення в кількості, по ціні, в строки, на умовах, вказаних в специфікаціях, доповненнях та додатках, які є невід'ємними частинами даного договору.

       Додатковою угодою №1 від 16.09.2002р. до укладеного договору сторони змінили п.2.1.3. та виклали його у наступній редакції: „Приймання обладнання в ремонт здійснюється по акту прийому-передачі, підписаного представниками обох сторін. По узгодженню сторін в ремонт може бути прийнято некомплектне обладнання, у даному випадку воно буде доукомплектовано стороною 1 за додаткову плату".

         П. 3.1.1. договору визначено, що кількість кожної партії обладнання обумовлюється у відповідних специфікаціях, які є невід’ємною частиною даного договору.

        На виконання умов вказаного вище договору сторонами були підписані специфікації №1-№2 від 12.09.2002р., №3 від 09.10.2002р., №4 від 15.10.2002р., №5 від 18.10.2002р., №5 від 11.12.2002р., №6-№7 від 03.01.2003р., від 04.04.2003р., №11 від 22.04.2003р., №23/07, №12 від 23.07.2003р., №29-07/1 від 29.07.2003р., №01-08/2 від 01.09.2003р., №01-08/1 від 01.08.2003р., в яких визначено найменування, кількість, ціну та загальну суму.

        Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує належним виконання зі свого боку договірних зобов’язань з ремонту горно-шахтного обладнання та здійсненням  поставки обладнання у період з 13.09.2002р.-18.08.2003р. для державного відкритого акціонерного товариства Шахта „Південно-Донбаська №3" (правонаступник - ДП „Донецька вугільна енергетична компанія") на загальну суму 2 641 193, 04грн., про що свідчать акти виконаних робіт (послуг), накладні, довіреності до них.

        За умовами п. 2.3.1. договору № 12/09/2002 від 12.09.2002р. здача виконаних робіт, комплектність та кількість обладнання підтверджується актом приймання виконаних робіт, підписаним обома сторонами.

       Пунктом 4.2. договору №12/09/2002 від 12.09.2002р. сторони передбачили, що вартість виконаних робіт або поставленого обладнання Сторона 2 зобов'язуться сплатити шляхом перерахування грошових коштів, у тому числі і бюджетних на розрахунковий рахунок Сторони 1.

       Пункт 4.3. договору встановлює, що поставка обладнання, товару, виконання робіт та надання послуг по даному договору здійснюється на умовах товарного кредиту на наступних умовах:

- строк максимальної відстрочки платежу за поставлене обладнання, товар або виконані роботи - 160 календарних днів;

-  процентна ставка за користування товарним кредитом -28% річних (365 днів);

- нарахування процентів за користування товарним кредитом здійснюється на сальдо взаємних розрахунків між сторонами по даному договору на кожне 1 число місяця на підставі актів звірки.

        Матеріали справи свідчать, що державне відкрите акціонерне товариство „Шахта „Південно-Донбаська №3" було реорганізовано у ВП «Шахта „Південно-Донбаська №3»ДП «Донецьквугілля».

        Згідно з наказом Міністерства палива та енергетики від 18.08.2004 р. №493 ВП «Шахта Південно-Донбаська №3»приєднався до Державного підприємства «Донецька вугільна коксівна компанія».

        Наказом Міністерства палива та енергетики України від 26.05.2005 р. №238 ВП «Шахта Південно-Донбаська №3»був виділений зі складу ДП «Донецька вугільна коксівна компанія»та приєднаний до ДП «Донецька вугільна енергетична компанія», про що свідчать наявні в матеріалах справи листи-повідомлення ДП „ДВКК»№01-06/2074 від 18.07.2005 р., №2304 від 21.09.2005 р.

        На виконання вищевказаного наказу Міністерства палива та енергетики був підписаний та затверджений передавальний баланс, на підставі якого ДП «ДВКК»передала а ДП «ДВЕК»прийняла на свій баланс майно, майнові права та обов'язки ВП «Шахта Південно-Донбаська №3».

        Як вбачається з розшифровки до балансу на 31.05.2005р. кредиторська заборгованість перед ТОВ «АРС Холдинг»становила 1 795 068,84грн., а саме: 50 000грн. на обладнання, 1 639 483грн. за виконанні роботи, 105 585грн. 84коп. за гідродомкрат.

        02 березня 2007р. відповідач 2 звернувся до Вугледарської ДПІ з листом вих.№254 від 02.03.2007р., в якому просив останнього надати згоду на проведення взаємозаліку з позивачем.

         У відповіді на вищевказаний запит Державна податкова інспекція у м.Вугледарі вих.№772/10/24-013-5 від 19.03.2007р. надало дозвіл від 19.03.2007р. №123 на проведення безбанківського взаємозаліку по наявній взаємній дебіторській та кредиторській заборгованості у розмірі 1 545 490,76грн. по контрагенту ВП «Шахта»Південнодонбаська №3»ДП «ДВЕК»станом на 01.03.2007р.

        На підставі дозволу Державної податкової інспекції у м.Вугледар відповідач 2 провів взаємозалік на вказану суму.

        Згідно абз. 2 п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003р. щодо правовідносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

        Зі змісту статті 601 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

       Листом № 576 від 25.04.2007р.відповідвач 2 повідомив позивача про здійснення взаємозаліку (т. 3 а.с.64).

        Втім, доказів направлення первинного  листа  про здійснення взаємозаліку № 576 від 25.04.2007р.  відповідачем  2 не надано, а отже вказаний лист є неналежним доказом здійснення взаємозаліку у розумінні ст. 601 ЦК України.

        В процесі розгляду справи відповідач 2 повторно направив на адресу відповідача  повідомлення № 1550 від 11.10.2011р. (т. 3 а.с. 102) про здійснення взаємозаліку на суму 1 545 490,76грн.

         Опис вкладення та поштове повідомлення  в підтвердження направлення повторного повідомлення № 1550 від 11.10.2011р. про здійснення заліку  зустрічних однорідних вимог містяться в матеріалах справи (т. 3 а.с. 94-95).

        Згідно абз. 2 п. 4 Прикінцевих положень Господарського  кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003р.  визначено, що до господарських відносин, які виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України,   зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов’язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями

          Відповідно до частини 3 статті 203 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

         За змістом названих правових норм, залік можливий лише за наявності таких умов: вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, які випливають з двох різних зобов’язань між двома особами, де кредитор одного зобов’язання є боржником іншого, те саме повинно бути і з боржником; однорідні, зокрема можна зарахувати грошовий борг проти грошового, а також необхідно, щоб за обома вимогами настав вже строк виконання, оскільки не можна пред’явити до зарахування вимоги за таким зобов’язанням, яке не підлягає виконанню.

         При цьому, характер зобов’язань, їх мета, зміст та види при зарахуванні не мають значення. Зустрічні вимоги мають бути однорідними за своєю юридичною природою та матеріальним змістом.

Як свідчать матеріали справи, залік взаємних однорідних вимог проведений за заявою однієї сторони - Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія”, отже, є одностороннім правочином.

           Відповідно до  п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14)  підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні складатись під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

          Тобто факт проведення позивачем у справі господарських операцій, що стосуються виконання ним зобов'язань, повинен підтверджуватися первинними бухгалтерськими документами.

          Нормою статті 1 зазначеного Закону встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її  здійснення. При цьому,  первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та  обсяг господарської   операції,   одиницю  виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних   за  здійснення  господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

  Втім, в матеріалах справи відсутні документальні підтвердження наявності зустрічного боргу в сумі 1 545 490,76грн. з посиланнями на первинну документацію. Другим відповідачем не надано конкретного розрахунку зазначеної суми боргу  та первинні документи на відображення взаємозаліку на 1 545 490,76грн.

          В свою чергу, у відповідь на повторне повідомлення відповідача 2 про здійснення взаємозаліку, позивач листом № 17-10/2011 від 17.10.2011р. повідомив  відповідача 2 про неможливість здійснення даного взаємозаліку, оскільки за відомостями бухгалтерського обліку позивач не має заборгованості перед відповідачем  2 ані по договору від 25.07.2003р. № ГП -49/07.03 ані по договору від 01.01.2005р. № ГП-9/01.05 та сплив строку позовної давності для здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог.

      Відповідачем 2 під час розгляду справи господарським судоми першої не надано належних та допустимих доказів в підтвердження факту наявності  у позивача заборгованості перед позивачем.

     Відсутність  існування первинних документів в підтвердження наявності у позивача заборгованості перед відповідачем 2 останній обґрунтовує бухгалтерською довідкою (а.с. 50 т. 4)  та актами знищення залізничних квитанцій та реєстрів на відвантаження  (а.с.60-63) у зв’язку зі спливом  строку зберігання.

      Однак, до даного факту судова колегія ставиться критично, оскільки первинні документи як вбачається з вищенаведених актів були знищені у січні 2007р.,  тобто вже під час розгляду справи в суді.  Взаємозалік відповідач 2 здійснив без належного про те повідомлення позивача лише у квітні 2007р., тобто за відсутністю первинних документів.    

      Критичним є ставлення судової колегії і до направлення на адресу позивача повторного повідомлення про здійснення взаємозаліку  у жовтні 2011р., оскільки згідно п. 4  ч. 1 ст. 602 ЦК України  не допускається зарахування зустрічних вимог у разі спливу строку  позовної давності.

          Відтак, зважаючи на вищенаведені обставини, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для прийняття до уваги  факту здійснення взаємозаліку зустрічних однорідних вимог на суму 1 545 490,76грн.

          Посилання суду першої інстанції стосовно відсутності у накладних та у розшифровці до балансу посилань на спірний договір як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог судова колегія вважає помилковим, оскільки акти виконаних робіт містять посилання на договір, а зазначені в  розшифровці до балансу підстави виникнення заборгованості співпадають з  предметом договору № 12/09/2002 від 12.09.2002р.,  існування будь –якого іншого договору між сторонами з таким же предметом спору матеріали справи не містять.

          А отже, відсутність у накладних посилань на номер та дату договору не є обставиною, що спростовує поставку обладнання саме за договором від 12.09.2002р. №12.09.2002р.

          Матеріалами справи підтверджено, що специфікації до договору: №1-№2 від 12.09.2009р., №3 від 09.10.2002р.. №4 від 15.10.2002р., №5 від 18.10.2002р., №5 від 11.12.2002р., №6-№7 від 03.01.2003р. від 03.01.2003р., від 04.04.2003р., №11 від 22.04.2003р., №23/07, №12 від 23.07.2003р., №29-07/1 від 29.07.2003р., №01-08/2 від 01.09.2003р., №01-08/1 від 01.08.2003р.  містять посилання саме на спірний  договір - від 12.09.2002р. №12.09.2002р.

           Також, судова колегія не може погодитися з висновком місцевого суду про припинення провадження по справі в частині стягнення 249 578,08грн. у зв’язку з відсутністю предмету спору, виходячи з наступного.

          Як вже вище зазначалося, позивач згідно останньої заяви про зменшення позовних вимог (б/н від 05.10.2011р., т. 3, а.с.77) зменшив суму позовних вимог та просив стягнути  з державного підприємства „Донецька  вугільна  енергетична  компанія"  м.Донецьк основний борг за договором № 12/09/2002 від 12.09.2002р. у сумі 2 641 193,04грн.,  проценти за користування товарним кредитом у сумі 776 174,62грн., 3% річних у сумі 141 536,71грн., індекс інфляції у сумі 509 722,32грн.. та пені у сумі 31 688,37грн., що загалом  становить

4 100 315,06грн.

         Вищенаведена заява позивача судом першої інстанції була прийнята до розгляду, про що зазначено в описовій частині рішення суду.

         У заяві про зменшення позовних вимог (б/н від 05.10.2011р.) позивач зменшив суму позовних вимог  з урахуванням здійснених  відповідачем оплат, у тому числі і суми 249 578,08грн. сплаченої за платіжним дорученням № 5879 від 22.03.2006р.

         А отже, у даному випадку має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір. Факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення зі справи. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні. (Аналогічна позиція викладена в інформаційному листі ВГСУ № 01-8/482 від 13.08.2008р.).

        Вимоги позивача по стягненню товарного кредиту нарахованого на суму заборгованості у розмірі 776 174,62грн. та пені у сумі 31 688,37грн. задоволенню не підлягають, оскільки у відповідності до ст. 521 ЦК України та ч. 1 ст. 513 ЦК України сторонами не укладено правочину щодо заміни боржника  у зобов’язанні, а отже відсутня домовленість сторін  (позивача та відповідача 2) щодо сплати процентів за товарним кредитом та пені.

        Вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 3% річних у сумі 141 536, 71грн. та індексу інфляції у сумі 509 722,32грн. задоволенню також не підлягають, оскільки розрахунок здійснено позивачем станом на 15.02.2005р., в той час як  виділення ВП «Шахта Південно-Донбаська №3»зі складу ДП «Донецька вугільна коксівна компанія»та приєднаний до ДП «Донецька вугільна енергетична компанія»відбулося за Наказом Міністерства палива та енергетики України від 26.05.2005 р. №238 на виконання п. 5 якого 31.05.2005р. між ДП «ДВКК»та ДП «ДВЕК»був складений передатний баланс за яким останньому було передано заборгованість перед позивачем у розмірі  1 795 068,84грн.

       Вимоги до першого відповідача у справі - державного підприємства „Донецьквугілля" м.Донецьк задоволенню не підлягають, оскільки судом не встановлено наявності заборгованості у останнього  перед позивачем по матеріалам цієї справи.

        Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Донецької області від 30.11.2011р. у справі № 8/63 є таким, що підлягає частковому скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 1 545 490,76грн. з прийняттям  в цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог.

        Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору при зверненні з апеляційною скаргою покладаються на скаржника.

        Керуючись статями  43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

        Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Донецька машинобудівельна компанія»м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 30.11.2011р. у справі № 8/63  – задовольнити частково.

        Рішення господарського суду Донецької області від 30.11.2011р. у справі № 8/63  – скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 1 545 490,76грн.

         Прийняти нове рішення в цій частині позовних вимог.

         Задовольнити позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю “Донецька машинобудівельна компанія” м. Донецьк про стягнення основного боргу в розмірі 1 545 490,76грн.

        Стягнути з державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія" (83001, м. Донецьк, вул. Артема, буд.63, ЄДРПОУ 33161769) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Донецька машинобудівельна компанія" (83025, м. Донецьк,  вул. Солідарності, буд.2, ЄДРПОУ 32123460) основний  борг у розмірі 1 545 490,76грн., витрати по сплаті держмита у сумі 640грн. 76коп., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 44грн.48коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 10 640,45грн.».

      В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 30.11.2011р. у справі № 8/63–залишити без зміни.

         Зобов’язати господарський суд Донецької області видати відповідний наказ відповідно до ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження».  

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий          І.А.Бойко

Судді:          І.В.Зубченко

          Н.О.Мартюхіна

          Надруковано: 2 прим.

          1- позивачу

          2- відповідачам

          1- у справу

          1 -ДАГС