Справа № - 22 а - 3                                                             Головуючий по 1-й інстанції

2007 року                                                                               Таранкова І.М.

Суддя-доповідач: Омельченко Л.М.

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2007 року січня місяця 11 дня м. Полтава Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі;

Головуючого: судді Омельченко Л.М. Суддів: Триголова В.М., Бондаревської С.М. при секретарі: Зеленській О.І. з участю позивача ОСОБА_1представника відповідача ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення виконкому Комсомольської міської ради Полтавської області

на постанову Комсомольського міського суду Полтавської області від 18 жовтня 2005 року

по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комсомольського міського управління праці та соціального захисту населення про визнання незаконними дій по відмові у призначенні пенсії та стягнення матеріальної і моральної шкоди

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Омельченко Л.М.,

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2002 рокуОСОБА_1. звернувся в суд з позовом до Комсомольського міського управління праці та соціального захисту населення про визнання незаконними дій по відмові у призначенні пенсії та стягнення 400 грн. матеріальної і моральної шкоди в сумі 23600 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що у зв'язку з незаконними діями відповідача йому було безпідставно відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років, у зв'язку з чим він отримав пенсію восени 2001 року замість вересня 2000 року, в т.ч. й заборгованість по ній, у зв'язку з несвоєчасним нарахуванням.

З вини відповідача він вимушений був поїхати за місцем попередньої роботи у м. Анапу, витрачати кошти на міжміські телефонні розмови, поштові відправлення, направити більше 13 звернень до різних установ та організацій, чим йому заподіяно матеріальну шкоду в сумі 400 грн.

До того ж, йому заподіяно моральну шкоду, яку він оцінює в розмірі 23600 грн.

У листопаді 2003 рокуОСОБА_1. змінив свої позовні вимоги і просив стягнути з виконкому Комсомольської міської ради моральну шкоду в сумі 5000 грн., державне мито - 8 грн. 50 коп. та за надання юридичної допомоги адвокатом 1000 грн. (а.с. 112).

У липні 2005 рокуОСОБА_1. подав додаткову позовну заяву, в якій уточнив свої вимоги і просив суд визнати дії посадових осіб Комсомольського міського управління праці та соцзахисту населення, які відмовили йому восени 2006 року в призначенні пенсії за вислугу років, незаконними і стягнути з цього відповідача моральну шкоду - 5000 грн.

Постановою Комсомольського міського суду Полтавської області від 18 жовтня 2005 року позовні вимоги ОСОБА_1задоволено частково.

Визнано незаконними дії Комсомольського міського управління праці та соціального захисту населення у відмові ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугу років.

Постановлено стягнути з Комсомольського міського управління праці та соціального захисту населення на користь ОСОБА_1моральну шкоду в сумі 3000 грн.

Присудити з відповідача на користь ОСОБА_1витрати за правову допомогу адвоката в сумі 60 грн. і судовий збір - 5 грн. 10 коп., а всього 65 грн. 10 коп.

В апеляційному порядку постанову оскаржило управління праці та соціального захисту населення виконкому Комсомольської міської ради Полтавської області.

Апелянт просить постанову суду скасувати і закрити провадження по справі, посилаючись на неповне з'ясування судом всіх обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

В засіданні суду апеляційної інстанції представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, аОСОБА_1. просив відмовити у задоволенні скарги, вважає постанову законною.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно п.п. 2, 3 ч.1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи і недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими.

Судом вірно встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що 05.09.2000 рокуОСОБА_1. звернувся до спеціаліста управління праці та соціального захисту населення із заявою про призначення пенсії за вислугу років та надав необхідні документи. В десятиденний термін справа була направлена до Центру по нарахуванню і виплаті пенсій та допомоги Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської облдержадміністрації для перевірки і призначення пенсії. Також вірно встановлено, що 16.10.2000 року справа була повернута Центром по нарахуванню і виплаті пенсій та допомоги для належного оформлення, а 26.12.2000 року відповідач з порушенням п.3З Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення" прийняв рішення про відмову в призначенні пенсії позивачу у зв'язку із закінченням трьохмісячного строку для збору підтверджуючих документів (а.с. 30).

Правильно з'ясовано і те, що після передачі 01.03.2001 року функцій призначення пенсії Пенсійному фонду України відповідач не передав своєчасно пенсійну справу ОСОБА_1

Встановивши зазначені обставини і факт нарахування відповідачем позивачу пільгової пенсії з 05.09.2000 року після його звернень до Міністерства праці та соціальної політики України, місцевий суд дійшов вірного висновку про наявність незаконних дій з боку працівників управління праці та соціального захисту населення виконкому Комсомольської міської ради Полтавської області та відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди.

Разом з тим, вирішуючи питання про стягнення на користь ОСОБА_1моральної шкоди, місцевий суд дав невірну оцінку зібраним по справі доказам щодо розміру заподіяної позивачу моральної шкоди в результаті незаконних дій відповідача, з урахуванням тривалості страждань, а також добровільного усунення допущених порушень

відповідачем до звернення ОСОБА_1з позовом в суд і не в повній мірі врахував обставини, за яких заподіяно моральні страждання.

Тому колегія суддів, оцінивши докази, надані ОСОБА_1 у підтвердження його вимог про стягнення моральної шкоди, приходить до висновку про скасування рішення місцевого суду в частині стягнення на його користь 3000 грн. немайнової шкоди і постановления нового щодо стягнення на його користь 300 грн. (триста гривень) моральної шкоди.

В іншій частині постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою і скасуванню не підлягає.

На підставі викладеного, і, керуючись ст.ст. 195, 198, 202 ч.1 п.п. 2, 3, 205, 207 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконкому Комсомольської міської ради Полтавської області задовольнити частково.

Постанову Комсомольського міського суду Полтавської області від 18 жовтня 2005 року в частині стягнення Комсомольського міського управління праці та соціального захисту населення на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 3000 грн. скасувати.

Ухвалити нову постанову в цій частині.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконкому Комсомольської міської ради Полтавської області на користь ОСОБА_1 300 грн. (триста гривень) моральної шкоди.

В іншій частині постанову місцевого суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом одного місяця з дня набрання нею чинності шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України.