Справа № 10-228/11 19.09.2011 19.09.2011 13.02.2012
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
справа № 10 – 228/2011 р. категорія: запобіжний захід головуючий 1-ї інстанції суддя Галагуза В.В. доповідач апеляційної інстанції суддя Івченко О.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючого : Дзюби Ф.С.
суддів: Погорєлової Г.М., Івченко О.М.
за участю прокурора: Зими В.В.
захисника: ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві справу за апеляцією захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на постанову Центрального районного м. Миколаєва від 13 вересня 2011 року, якою у відношенні:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого
- обрано запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
Як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_3 підозрюється в тому, що 09.08.2011 року приблизно 24.00 годині у дворі буд. АДРЕСА_2 він за попередньою змовою з ОСОБА_4 та невстановленими особами безпричинно, з особливою зухвалістю порушили громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилося в побитті ОСОБА_5 і ОСОБА_6 Після чого ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_4 та невстановленими особами із застосуванням до ОСОБА_6 і ОСОБА_7 фізичного насильства, яке є небезпечним для життя і здоров’я, відкрито викрали майно потерпілого ОСОБА_6 на загальну суму 1100 гривень.
За даними фактами Центральним районним відділенням міліції порушені кримінальні справи: 18.08.2011 року за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України; 10.09.2011 року за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.296 КК України.
10.09.2011 року ОСОБА_3 був затриманий в порядку ст. 115 КПК України.
Обґрунтовуючи необхідність обрання ОСОБА_3 міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, слідчий послався на те, що ОСОБА_3 вчинив злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 5 років, який ніде не працює, що на думку слідчого є достатньою підставою вважати про можливість ОСОБА_3 продовжити злочинну діяльність.
Суд задовольнив подання, пославшись на те, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні злочину, який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 5 років, і перебуваючи на волі, може перешкоджати встановленню істини по справі, ухилитись від слідства та суду, продовжити злочинну діяльність.
В апеляції захисник ОСОБА_1 просить постанову суду скасувати та обрати його підзахисному міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд.
Посилається на неврахування судом даних про особу ОСОБА_3, який раніше не судимий, має постійне місце проживання, за місцем проживання та навчання характеризується позитивно.
Крім того, зазначив, що ОСОБА_3 дав показання, які підтвердили потерпілі та свідки, що на його думку свідчить про відсутність у ОСОБА_3 наміру перешкоджати встановленню істини по справі.
Також вказує на відсутність даних, які б свідчили про наміри ОСОБА_3 ухилитися від слідства і суду та продовжити злочинну діяльність.
Звертає увагу на те, що суд належним чином не вмотивував необхідність обрання ОСОБА_3 міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та не розглянув можливість застосування до його підзахисного більш м’якого виду запобіжного заходу.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника на підтримку апеляції, думку прокурора про залишення постанови без зміни, а апеляції захисника без задоволення, вивчивши матеріали кримінальної справи та додатково надані матеріали, колегія суддів вважає, що апеляція захисника підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимогам ст.ст. 148, 150, 155 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу суд зобов’язаний з’ясувати, чи є вказані в законі підстави для обрання запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа та характеризуючи дані.
В порушення зазначених вимог закону суд, розглядаючи подання слідчого, належним чином не дослідив обставини, з якими закон пов’язує можливість обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Так, в поданні слідчого було зазначено про наявність підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_3 може продовжувати злочинну діяльність.
Такий висновок слідчий зробив тільки з огляду на те, що ОСОБА_3 не працює і не має законного джерела прибутку.
Суд також визнав зазначену підставу, як достатню для застосування ОСОБА_3 міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
При цьому суд не навів дані, які б свідчили про можливість ОСОБА_3 продовжити злочинну діяльність.
Без належного вмотивування суд вказав на наявність інших підстав, з якими закон пов’язує можливість обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту: ухиляння від слідства і суду, перешкоджання встановленню істини по справі, про що взагалі не було вказано в поданні слідчого.
Разом з тим суд в порушення вимог ст. 150 КПК України не врахував обставини, що характеризують підозрюваного ОСОБА_3
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 раніше не судимий, має постійне місце проживання, у 2011 року закінчив навчання у Миколаївському професійному суднобудівному ліцеї, за місцем навчання та проживання характеризується позитивно.
Як вірно зазначив апелянт, наведені дані свідчать про те, що ОСОБА_3 не є суспільно небезпечною особою, і повинні були враховуватися судом при обранні запобіжного заходу.
Крім того, суд безпідставно вказав на те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні злочину, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 5 років, оскільки санкція ч.2 ст.186 КК України передбачає позбавлення волі на строк понад 4 років, а за ч.2 ст. 296 КК України – на строк до 4 років.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що після обрання ОСОБА_8 міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, йому 16.09.2011 року було пред’явлено обвинувачення тільки за ч.2 ст.296 КК України.
З огляду на наведене, постанова суду є не обгрунтованною і підлягає скасуванню з поверненням подання на новий судовий розгляд в той же суд.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 задовольнити частково.
Постанову Центрального районного м. Миколаєва від 13 вересня 2011 року відносно ОСОБА_3 скасувати, а подання направити на новий судовий розгляд в той же суд.
Головуючий:
Судді: