Справа № 10-240/11  26.09.2011 26.09.2011   03.02.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 10-240/2011 року                                                  Головуючий суду 1 інстанції

Категорія: запобіжний захід                                                 суддя:  Козаченко Р.В.

                                                                                                Доповідач апеляційного суду:

                                                                                                суддя: Івченко О.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

          26 вересня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області  в складі:     

головуючого:                      Дзюби Ф.С.                                        

суддів:                                 Чернявського А.С., Івченко О.М.

за участю прокурора:         Волковського Т.О.

захисника:                            ОСОБА_1

обвинуваченого:                  ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві  матеріали за апеляцією прокурора, який приймав участь при розгляді подання, на постанову Жовтневого районного суду Миколаївської області від 22 вересня 2011 року, якою відносно обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України:

 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Бегімлі Зардобського району Азербайджану, громадянина України, одруженого, який має на утриманні малолітню дитину, зареєстрований АДРЕСА_2   раніше не судимого

- відмовлено в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Згідно подання  ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що 23.08.2011 року близько 23.30 год.  він, знаходячись в стані алкогольного сп’яніння, біля свинарника, розташованого поблизу с. Калинівка Жовтневого району Миколаївської області, умисно наніс металевим ломиком удар в  область голови ОСОБА_3,  спричинивши потерпілому  відкритий вдавлений оськольчатий перелом кісток склепіння черепа, забив головного мозку другого ступеню.

14.09.2011 року  ОСОБА_2 був затриманий в порядку ст. 115 КПК України.

15.09.2011 року ОСОБА_2 пред’явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст. 121 КК України.

Обґрунтовуючи обрання ОСОБА_2 міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту,  слідчий  послався на те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину,  в стані алкогольного сп’яніння, за місцем проживання характеризується негативно,  а тому на думку слідчого може ухилитися від слідства та суду, перешкодити встановленню істини у кримінальній справі.

Відмовляючи в задоволенні  подання, суд мотивував своє рішення тим, що ОСОБА_2 має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину і в матеріалах справи відсутні дані про ухиляння ОСОБА_2 від слідства та перешкоджання ним істині у справі.  

В апеляції прокурор просить  постанову  суду скасувати та повернути подання на новий судовий розгляд.

Посилається на  неврахування судом ступеня тяжкості і обставин скоєння злочину ОСОБА_2, його поведінки після скоєння злочину,  негативної характеристики з місця проживання, що на думку апелянта є достатніми даними вважати, що  ОСОБА_2, залишаючись на волі, може ухилитися від слідства і суду, продовжити злочинну діяльність, перешкодити встановленню істини по справі.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора на підтримку апеляції, пояснення обвинуваченого, його захисника, які просили постанову суду залишити без зміни, а апеляцію прокурора – без задоволення, вивчивши матеріали кримінальної справи та провадження суду, додатково надані матеріали, колегія суддів  дійшла наступного.

Згідно вимогам ст.ст. 148, 150, 155 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний  з'ясувати, чи є вказані в законі підстави для обрання запобіжного заходу, врахувати тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа та характеризуючи дані.

 Суд першої інстанції не дотримався вказаних вимог закону, оскільки    належним чином не дослідив обставини, з якими закон пов’язує можливість обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Суд,  пославшись на те, що ОСОБА_2 має постійне місце проживання, за яким позитивно характеризується, належним чином  не перевірив ці дані.  

В матеріалах справи є характеристики на ОСОБА_2 з різних адрес.

Дільничий інспектор в характеристиці вказав, що  ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1 протягом 13 років зі своїми родичами і характеризує його з негативної сторони.

Разом з тим сусіди дружини ОСОБА_2 стверджують, що той проживає із дружиною та дитиною за адресою: АДРЕСА_2  і характеризують його позитивно.  

Із показань ОСОБА_4 видно, що її чоловік ОСОБА_2 проживає з батьками, а до неї та дитини приходить в гості.

Суд не з’ясував, де фактично проживає ОСОБА_2, і дійшов передчасного висновку про наявність у того постійного місця проживання.

Крім того суд, вказавши на відсутність даних, які б свідчили про ухиляння ОСОБА_2 від слідства та перешкоджання ним істині у справі, залишив поза увагою той факт, що ОСОБА_2 після вчинення злочину, в якому він обвинувачується, виїхав в м. Севастополь, де і був затриманий працівниками міліції.

Також суд в порушення вимог закону не врахував при  розгляді подання слідчого ступень тяжкості злочину, в якому ОСОБА_2 обвинувачується.

 Зазначені обставини мають істотне значення для правильного вирішення питання про обрання ОСОБА_2 такої міри запобіжного заходу, яка б забезпечувала належну його процесуальну поведінку.  

  З огляду на наведене апеляція прокурора є обґрунтованою і такою, яка підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з направленням подання на новий судовий розгляд.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів -

У Х В  А Л И Л А:

Апеляцію прокурора задовольнити.

Постанову Жовтневого районного суду Миколаївської області від 22 вересня 2011 року відносно ОСОБА_2 скасувати, а подання направити на новий судовий розгляд  в той же суд, але в іншому складі суду.

Головуючий:

Судді: