УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2007 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

Головуючого                   - судді Белан Н.О.

суддів                               - Слинька С.С., Єфімової О.І.,

за участю прокурора     - Козія В.В.,

засудженого                    - ОСОБА_1,

розглянула в відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Деснянського районного суду м.Києва від 05 червня 2007 року. Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець   м.   Києва,   проживаючий   у   АДРЕСА_1, не судимого в силу ст. 89 КК України, засуджено по ст. 303 ч. 2 КК України на 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки та покладенням обов'язків передбачених ст. 76 КК України.

ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець м. Біла Церква Київської області, громадянин України, проживаючий за адресою: АДРЕСА_2, не судимий, засуджений по ст. 303 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки та покладенням обов'язків передбачених ст. 76 КК України.

За вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2. визнанні винними в тому, що 01 листопада 2006 року та 15 січня 2007 року, в м. Києві, діючи за попередньою змовою, шляхом надання транспортних послуг, охорони та збереження отриманих від клієнтів грошей, забезпечували заняття проституцією ОСОБА_3. та ОСОБА_4. В апеляції прокурор, не оспорюючи кваліфікації дій засуджених, фактичні обставини злочину, за який їх засуджено, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особам засуджених внаслідок м'якості, просив вирок суду в частині призначення покарання скасувати та постановити по справі новий вирок, яким засудити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по ст. 303 ч. 2 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, на 2 роки позбавлення волі кожного.

Вислухавши  доповідь  судді,  пояснення прокурора,  який  підтримав  апеляцію прокурора, просив вирок, в частині призначення ОСОБА_1. та ОСОБА_2.

Справа № 11-а-1496

Категорія КК: 303 ч. 2 Головуючий у першій інстанції - Котович О.Л. Доповідач - Слинько С.С.

покарання скасувати внаслідок м'якості та постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_1. та ОСОБА_2 по ст. 303 ч. 2 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, на 2 роки позбавлення волі кожного, пояснення засудженого ОСОБА_1-, який вважав вирок законним та обґрунтованим, а апеляцію такою, що не підлягає задоволенню, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, провівши судові дебати та вислухавши останнє слово засудженого, судова колегія вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновки суду про винність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні, за попередньою змовою групою осіб, сутенерства є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені наявними у справі доказами в їх сукупності, які ніким не оспорюються.

Оскільки докази стосовно фактичних обставин справи ніким не оспорювались, суд, у відповідності зі ст. 299 КПК України, їх не досліджував.

Зазначеним діям ОСОБА_1 та ОСОБА_2. суд дав належну оцінку і правильно кваліфікував їх по ст. 303 ч. 2 КК України.

Покарання засудженим ОСОБА_1. та ОСОБА_2. призначене з урахуванням вимог ст. 65 КК України за своїм видом та розміром є справедливим, відповідає тяжкості вчиненого та особі кожного засудженого, є необхідним для їх виправлення і перевиховання, попередження нових злочинів.

Так, призначаючи покарання ОСОБА_1., суд обґрунтовано послався на те, що він має на утриманні матір-пенсіонерку та двох неповнолітніх дітей, один з яких є потерпілим від Чорнобильської катастрофи, розкаявся у вчиненому.

Призначаючи покарання ОСОБА_2., суд обґрунтовано послався на те, що він вперше притягається до кримінальної відповідальності, має на утриманні неповнолітню дитину, розкаявся у вчиненому.

З у рахуванням зазначених обставин, суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість виправлення засуджених без відбування покарання та на підставі ст. 75 КК України звільнив їх від відбування покарання з випробуванням.

На підставі викладеного, колегія суддів прийшла до висновку, що наведені в

апеляції прокурора доводи щодо м'якості призначеного покарання необгрунтовані та

безпідставні, суперечать викладеним в апеляції висновкам про можливість призначення

засудженим більш м'якого покарання, ніж передбачено законом.                          

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, судова колегія

ухвалила:

вирок Деснянського районного суду м. Києва від 05 червня 2007 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію прокурора Мельника О.В., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, без задоволення.