Справа №47/07р. Категорія: ст.115 ч.2 п.2,9 ст.156 ч.2 КК України
УХВАЛА
Іменем України Про направлення справи на додаткове розслідування
2007 року серпня місяця 17 дня колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва у складі: Головуючого: Юденко Т.М. судді: Мацелюха П.С.
народних засідателів:ОСОБА_1.,ОСОБА_2. та ОСОБА_3. при секретарі: Нестерук Т.М. за участю прокурора: Шведка Ж.О. адвоката: ОСОБА_4. перекладача: ОСОБА_5. та представника потерпілої: ОСОБА_6. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду м.Києва кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1
, уродженця
м.Бегейра, Арабської республіки Єгипет,
єгиптянина, громадянина Арабської
республіки Єгипет, з неповною
середньою освітою, не працюючого, не
одруженого, раніше не судимого,
проживаючого в АДРЕСА_1, -у вчиненні злочинів, передбачених ст.115 ч.2 п.п. 2,9 та ст.156 ч.2 КК України, -
вста но в ила:
Органами досудового слідства ОСОБА_7. обвинувачується в тому, що він 23 березня 2007 року, приблизно в період часу з 21 год. до 21 год. ЗО хв., знаходячись в стані алкогольного сп'яніння в квартирі АДРЕСА_2 маючи прямий умисел на вчинення фізичних розпусних дій відносно ОСОБА_8 -доньки своєї співмешканки, достовірно знаючи, що тій ще не виповнилося 14 років і усвідомлюючи, що вона є малолітньою дитиною, задовольнив з нею свою статеву пристрасть неприродним (оральним) способом.
Крім того, ОСОБА_7. обвинувачується в тому, що він 23 березня 2007 року, після вчинення вище вказаного злочину, у той же час
з 21 год. 00 хв. до 21 год. 30 хв. і в тій самій квартирі, після сварки між ним та потерпілою ОСОБА_8 через його небажання заплатити їй гроші та погрози з боку останньої розповісти про їхні інтимні стосунки своїй матері, виникла бійка, в процесі якої потерпіла декілька разів вдарила ОСОБА_7. по спині ніжкою від стільця, а той вдарив потерпілу декілька разів меблевою дощечкою від стільця по голові та спині. Після цього ОСОБА_7., діставши принесений з собою ніж і відкривши його лезо, пригрозив ОСОБА_8, проте, потерпіла, яка була повністю оголена, продовжувала кричати та висловлювати погрози, в тому числі негайно покликати сусідів, на що ОСОБА_7., маючи злочинний умисел, направлений на умисне вбивство ОСОБА_8, діючи з метою приховати розпусні дії, вчинені ним за вищенаведених обставин, достовірно знаючи про вік малолітньої потерпілої, якій ще не виповнилося 14 років, усвідомлюючи це, наніс їй один удар ножем в грудну клітину, а також не менше чотирьох ударів в шию та двох ударів у волосяну частину голови, що призвело до настання смерті ОСОБА_8 на місці. Після цього ОСОБА_7. з місця вчинення злочину зник.
Допитаний в ході досудового слідства по справі ОСОБА_7. свою вину в учинених злочинах визнав частково, пояснивши це тим, що потерпіла, яку він знав змалку, у той день 23.03.2007р. захворіла і в неї була висока температура, але після того, як він її провідав приблизно з 18 год. до 19 год. 30 хв., вона сама подзвонила йому і запросила до себе. Коли він побачив, що тітка потерпілої, з якою та проживала, біля 21 год. пішла на роботу у ночну зміну, він повернувся до квартири ОСОБА_8, де потерпіла сама роздяглася і частково роздягнула його, і сама добровільно учинила з ним статевий акт оральним способом. У той день він був у стані алкогольного сп'яніння, випив п'ять пляшок пива.
Що до вбивства ОСОБА_8, то він дістав принесений з собою ніж тільки для того, щоб налякати потерпілу, а також заспокоїти, щоб вона перестала його бити. Причиною сварки між ними було те, що він відмовився від пропозиції ОСОБА_8 зайнятися з нею анальним сексом або природнім. Також потерпіла просила у нього гроші, але не взяла 50 грн., які він їй давав і хотіла більше, з чим він не погодився.
Вважає, що не наніс потерпілій жодного удару ножем навмисно. Потерпіла сама наштовхнулася на ніж грудною клітиною, коли він утримував її однією рукою за плече, а вона розкачувалась зі сторони в сторону і хотіла відійти від нього. Також, коли він свою праву руку з ножем держав біля шиї ОСОБА_8, що та бачила, то потерпіла хитала головою з боку у бік і таким чином сама порізала собі шию.
Розвиток подій за версією обвинуваченого був наступний: після того, як ОСОБА_8 відкрила йому двері до квартири і спитала за гроші, вона повернулася назад у велику кімнату, лягла у постіль на диван і продовжила дивитись телевізор. Він також увійшов до кімнати і, стоячи в
дверях, теж став дивитись телевізор, але думав у цей час про ОСОБА_8 і про те, чому вона себе так веде.
Потім потерпіла почала стягувати з себе речі, роздяглася догола і підповзла до нього на колінах, дістала його статевий орган і, сидячи на дивані, вступила з ним в орогенитальний контакт, але продовжувалось це недовго. ОСОБА_8 сказала йому, шо не хоче цього робити і припинила оральний статевий акт. Після цього вона тільки сиділа на дивані та розмовляла з ним, а він хвилин 20 просто стояв над нею. Потерпіла сказала йому, що хоче зайнятися природнім сексом або неприроднім анальним. З огляду на її малолітство, він відмовився від її пропозиції і тоді вона почала погрожувати йому розповісти про все своїй матері.
Він хотів піти з квартири, але ОСОБА_8 підійшла і вдарила його по обличчю, а потім кинула в його бік стілець, який розбився, а потім ніжкою від нього вдарила його двічі по голові та шиї і тричі по спині. Він у свою чергу штовхнув її руками. ОСОБА_8 впала на підлогу у великій кімнаті на спину. Він нагнувся над нею, щоб підняти її, але вона вдарила його ніжкою від стільця по нозі. Зрештою він її відпустив і хотів піти геть, але коли обернувся, то побачив, що потерпіла підвелась з підлоги і узяла зі столу ніж, яким почала махати перед ним і порізала йому палець.
Він знову став штовхати ОСОБА_8 у велику кімнату. Потерпіла впала на підлогу в положення сидячи, нібито присіла. Він же підняв з полу частину розбитого стільця і підійшов до ОСОБА_8 для того, щоб забрати у неї ніж. Потерпіла у цей час хотіла випрямитись. Тоді він вдарив її частиною стільця в передню частину голови. Від цього удару ОСОБА_8 нахилила голову. Потім він наніс їй ще один удар у задню частину голови. Від нанесених ним ударів у голову потерпіла неголосно кричала. Потім ОСОБА_8 знову випрямилась і зробила спробу вийти з кімнати, щоб позвати на допомогу людей, але він затягнув її назад. Він хотів її заспокоїти. У цей час пролунав дзвінок і він злякався, що хтось прийшов, але то був телефон. Потерпіла підвелась з полу і у коридорі, де той знаходився, висмикнула шнур з розетки. Він у цей час стояв у потерпілої за спиною. Потім ОСОБА_8 продовжила кричати і погрожувати йому, що покличе сусідів і повідомить їм. що він хотів її зґвалтувати. Він на це сказав, що вона сама відкрила йому двері і знову заштовхав її до великої кімнати. Потерпіла впала на підлогу. Він хотів вийти з квартири, але ОСОБА_8 піднявшись, знову узяла ніж і почала ним розмахувати.
Щоб налякати потерпілу, він дістав зі своєї кишені свій викидній ніж, натиснув на кнопку, щоб вийшло лезо. ОСОБА_8 дійсно злякалась. В подальшому, коли він утримував її однією рукою за тіло в області плеча, а вона розкачувалась зі сторони в сторону і хотіла відійти від нього, ніж сам увійшов у її тіло, у праву верхню частину грудини. Після цього він відпустив ОСОБА_8 і відійшов від неї, але потерпіла почала бити його ніжкою від стільця по спині.
Він знову штовхнув ОСОБА_8. яка у той момент знаходилась в положенні спиною до нього, переклав свій ніж зі своєї лівої руки у праву
і, тримаючи потерпілу однією рукою за спину, свою праву руку з ножем держав біля її шиї. ОСОБА_8 бачила ножа, але хитала головою вліво і вправо, а тому ніж сам увійшов у її шию. Потім потерпіла впала на підлогу і залишилась там лежать на животі, обличчям вниз.
Після цього він помив ніж від крові, закрив квартиру ключами, які взяв у коридорі на гвіздку, виніс з квартири і викинув на смітник частки стільця, зайшов у магазин за продуктами і поїхав додому, де сховав ніж, виправ від крові носки, засипав у чоботи пральний порошок, замив кров на джинсах, а плями замалював ручкою.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_7. свою вину в учинених ним злочинах не визнав і від усіх своїх попередніх показань по справі щодо обставини вчиненого ним злочину відмовився, пояснюючи це тим, що всі вони ним вигадані, а те, що вони підтверджуються іншими доказами по справі, називає дивним співпадінням. Він дійсно 23.03.2007р. провідував хвору ОСОБА_8, у якої була дуже висока температура і не раніше 20 год. пішов з квартири, але біля 21 год. зайшов знову, та зробив це не навмисно, а просто так, проходив повз будинок. ОСОБА_8 проживала зі своєю тіткою ОСОБА_9, і він знав, що у той день та пішла на роботу у нічну зміну. Коли він увійшов до квартири, штовхнувши двері, то побачив ОСОБА_8 на підлозі обличчям вниз. Він узяв її за волосся і підняв голову. Потерпіла була без ознак життя. Злякавшись, він втік. Про побачене нікому нічого не сказав, але ОСОБА_8. він не вбивав і нічого їй не робив. Слідчі прокуратури жодних недозволених методів ведення слідства до нього не застосовували і він усе розповідав їм добровільно, але його показання є уявними.
Після розгляду усіх доказів, що є в справі, суд, вислухавши думки учасників процесу щодо можливості закінчення справи у суді на підставі здобутих по ній доказів чи направлення справи на додаткове розслідування, в тому числі думку потерпілої ОСОБА_6., яка вважає, що підсудного слід засудити за насильницькі дії, які він застосував до її хворої доньки, яка була з високою температурою у той день і лежала нерухомо, але припускає, що у випадку загрози для неї, ОСОБА_8 і в такому стані могла б постояти за себе, колегія суддів вважає за необхідне дану кримінальну справу повернути прокурору м.Києва для проведення додаткового розслідування з підстав неповноти та неправильності досудового слідства, які не можуть бути усунені в судовому засіданні.
Згідно вимог ст.22 КПК України, прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення досудового слідства по ній, всупереч вимогам ст.ст.22 та 64 КПК України,
не були досліджені, були поверхово і однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Так, на обґрунтування висновку про наявність в діях ОСОБА_7. такого складу злочину, як розбещення неповнолітніх, вчиненого щодо малолітньої особи, органи досудового слідства, поклавшись лише на показання обвинуваченого та висновки судово-медичних експертиз про відсутність сперматозоїдів у потерпілої, не висунули і не перевірили інші можливі версії вчиненого злочину, не дослідили належним чином висновки наявних у справі документів.
Так, з висновку судово-медичної експертизи трупу потерпілої ОСОБА_8, у неї не пошкоджена дівоча пліва, але її будова і особливості дозволяють вводити статевий орган без її порушення. Також у потерпілої виявлені певні зміни в області задньопрохідного отвору, які можуть бути наслідком введення статевого органу у пряму кишку. сперматозоїдів у якій не виявлено.
Втім, серед речей обвинуваченого, вилучених у нього із сумки (а.с.114), з якою за його показаннями та показаннями його співмешканки, він ходив постійно і був з нею у той день, знайдено один презерватив від пачки, яка містить в собі три презервативи, що підтвердив підсудний. Відсутність двох презервативів ОСОБА_7. суду пояснив тим, що один з них він використав зі своєю громадянською дружиною ОСОБА_6., а другий розірвався.
Представник потерпілої у суді ОСОБА_6. категорично заперечила проти цього і показала суду, що ніколи в особистому статевому житті вона і ОСОБА_7. не користувалися презервативами, і навівши суду обставини життя з підсудним після його дев'ятирічної відсутності і приїзду в Україну 18.10.2006р., виключає його інтимні стосунки з іншими особами. Втім, інших відповідей на запитання суду, в тому числі про наявність в його речах половини таблетки „Віагра", підсудний дати не зміг, але став вимагати дозволу на особисту бесіду з ОСОБА_6., після якої та, на його думку, обов'язково пригадає, що вони користувалися презервативами. Ці речові докази в ході досудового слідства по справі не досліджувались, як не досліджувалися і речі потерпілої, в яких вона була одягнена в день скоєння злочину, що могло вплинути на висновки органів досудового слідства, зокрема, щодо її фізичного стану у той день.
Залишився поза увагою органів досудового слідства і висновок судово-медичної експертизи про виявлення у потерпілої на ліктях і на колінах саден, які за мікроскопічними особливостями найбільш вірогідно виникли від механізму здавлення та тертя, що могло бути при продовжуваному упиранні об широку поверхню колінами та ліктями (а.с.196).
Крім того, експертним дослідженням у ОСОБА_6. встановлена черепно - мозкова травма: субарахноідальний крововилив, два садна та крововилив в потиличній області, садно на лівій вилиці (скула), синець на нижній повіці лівого ока та крововилив на його склері. Характер
субарахноідального крововиливу вказує на те, ідо черепно-мозкова травма утворилася внаслідок ударів в область голови (обличчя та потилицю) і виключає утворення даної травми тільки в результаті падіння.
Виходячи з наявності вертикальних патьоків крові на спині (від ран на шиї*) експерти стверджують, що ОСОБА_8 після їх отримання знаходилась в положенні близькому до вертикального, але її тіло невдовзі розташувалось в горизонтальному положенні. Також є дані, вказуючи на те, що тіло змінювало своє положення декілька разів.
В процесі вчинення якого злочину були заподіяні вказані тілесні ушкодження ОСОБА_8. досудовим слідством з'ясовано поверхово, а втім їх дослідження у сукупності з іншими доказами по справі, в тому числі показаннями ОСОБА_7 про обставини, за яких він спричинив ці тілесні ушкодження та поясненнями експерта у суді про їх насильницький характер з огляду на застосування фізичної та механічної сили до потерпілої, спричинення яких самій собі маловирогідно, могли суттєво вплинути на висновки органів слідства. Вказуючи у висновку експертизи про невиявленість у ОСОБА_8. характерних для зґвалтування ушкоджень, він не мав на увазі виявлені та описані ним ушкодження, а тільки відсутність таких в зоні статевих органів тощо.
Залишилися не повно дослідженими і висновки судово-медичної експертизи відносно самого ОСОБА_7. (а.с.221-223), на тілі якого виявлено 27 тілесних ушкоджень у вигляді синців, у тому числі під лівим оком; саден, у тому числі на внутрішній поверхні правого стегна, на поперековій ділянці; крововиливів, у тому числі на животі, на внутрішніх поверхнях лівого стегна, лівого ліктьового суглобу, лівого плеча, на тильній поверхні правої кисті руки, про які сам підсудний ніяких показань не давав і з'ясовування обставин виникнення яких також могло суттєво вплинути на висновки слідства.
За висновками судово-медичних експертиз, потерпілій ОСОБА_8 були спричинені: три колото - різані рани на задній, лівій та правій поверхні шиї, дві колото - різані рани на потилиці зліва та з права, одна різана рана на правій поверхні шиї. Кількість раневих каналів вказує на те, що колоторізані поранення шиї виникли не менше, ніж від восьмикратного впливу гострим предметом типу клинка ножа. Невідповідність кількості ран і раневих каналів пояснюється неповним вийманням клинка з рани при спричиненні ушкоджень.
На ці матеріали справи органи досудового слідства безпідставно не звернули уваги, враховуючи те, що колото-різані ушкодження у ОСОБА_8 є прижиттєвими і за поясненнями експерта у суді, були болісними, а тому органи досудового слідства повинні були ретельно дослідити вказані документи з метою підтвердження чи спростування тих обставин, на які вказує у своїх показаннях ОСОБА_7., та дати його діям відповідну юридичну оцінку.
На підтвердження частого спілкування між ОСОБА_7 з потерпілою ОСОБА_8, органи досудового слідства послалися на роздруківку їхніх телефонних дзвінків (а.с.151-173), втім перевірка обставин, за яких вони здійснювались, встановлення тем цих розмов, як і перевірка показань ОСОБА_7. про отримання ним на мобільний телефон 23.03.07р. дзвінка від потерпілої, який і став причиною його повернення до квартири, не проводилось, а тому висновок органів слідства щодо існування між ОСОБА_7., ІНФОРМАЦІЯ_1. та малолітньою ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2., більш ніж родинних інтимних стосунків, наслідком яких стало її умисне вбивство, є поспішним і не перевіреним з достатньою повнотою.
Таким чином, не з'ясування всіх істотних обставин справи, не дослідження та поверхове дослідження доказів, які маються у справі, побудова висновків органів досудового слідства лише на одній версії учинення злочину, свідчить про неповноту досудового слідства, яка позбавляє суд постановити обґрунтоване і законне рішення по справі.
Крім того, органи досудового слідства при вчиненні процесуальних дій і прийнятті процесуальних рішень, неправильно застосували і безпідставно не застосували норми кримінально-процесуального і кримінального закону, без усунення якого справа не може бути розглянута у суді. Вказані обставини свідчать про неправильність досудового слідства.
Так, пред'являючи обвинувачення ОСОБА_7. за ст.156 ч.2 КК України, органи досудового слідства у постанові про притягнення його як обвинуваченого та в обвинувальному висновку, на припущеннях, всупереч його показанням, неправильно виклали обставини вчиненого ним статевого злочину, а крім того не вказали в чому саме виразилися його розпусні дії, направлені на розбещення малолітньої потерпілої ОСОБА_8, враховуючи положення закону про те, що суспільна небезпечність вказаного злочину полягає в тому, що він спричиняє шкоду нормальному моральному та фізичному становленню дитини, формує аморальні погляди у неї, і саме тому розпусними діями можуть бути такі, як оголення статевих органів винної чи потерпілої особи, непристойні доторкання до них з метою викликати збудження, імітація статевого акту, схилення або примушування особи до вчинення певних сексуальних дій над собою, вчинення статевих зносин у присутності потерпілої, онанізму тощо, а крім того, ознайомлення дитини із порнографічними зображеннями, відеофільмами і таке інше.
Втім, у постанові про притягнення як обвинуваченого та в обвинувальному висновку зазначено, що ОСОБА_7., маючи прямий умисел на вчинення фізичних розпусних дій щодо малолітньої потерпілої ОСОБА_8, якій не виповнилося 14 років, про що він достовірно знав, задовольнив свою статеву пристрасть з нею, здійснивши статевий акт неприродним (оральним) способом. Тобто, органи досудового слідства
вказали на такі дії, якими визначається поняття злочину, кримінальна відповідальність за вчинення якого передбачена іншою статтею Кримінального кодексу, безпідставно не застосованої для кваліфікації вказаних дій.
У зазначених документах також вказано, що за висновками слідчих органів, показання ОСОБА_7. стосовно того, що ОСОБА_8 не задовольнила його статеву пристрасть неприродним (оральним) способом, спростовуються висновками експертиз про наявність сперми у піднігтьовому вмісті рук потерпілої та слідів її слини на статевому органі і лобковому волоссі обвинуваченого, що на думку слідства свідчить про те, що між вказаними особами відбувся тривалий та закінчений статевий акт.
При цьому слідчі органи проігнорували показання ОСОБА_7. про те, що ОСОБА_8 майже відразу після початку його дій з потерпілою, направлених на задоволення його статевої пристрасті неприродним способом (орогенитальним контактом), відмовилась „це робити", не висунули і дослідили іншу версію розвитку подій, не дали свого об'єктивного судження щодо дій обвинуваченого після цього, зокрема щодо нанесення потерпілій ударів по голові частиною стільця саме тоді, коли та намагалася випрямитись зі схожого на сидяче положення та другого удару з тих же підстав.
Враховуючи те, що об'єктом дій ОСОБА_7. щодо малолітньої потерпілої ОСОБА_8, яка не досягла статевої зрілості, не є її статева свобода, а тільки її статева недоторканість, слідчим органам потрібно було більш повно дослідити, яким чином відбувалися вказані дії, за яких обставин обвинувачений бив потерпілу по голові та різав ножем по шиї, і чи не містили його дії в собі насильницького способу, з використанням безпорадного стану потерпілої, враховуючи її малолітній вік та фізичний стан, в якому вона перебувала у той день, дотримуватись при цьому вимог законодавця про те, що ні моральне обличчя потерпілої особи, ні спосіб її життя, ні аморальна поведінка, ні характер відносин з тим, хто притягується до відповідальності, в тому чисті наявність попередніх добровільних статевих зв'язків, не виключають в діях винної особи, за доведеністю інших ознак, складу більш тяжкого і небезпечного статевого злочину.
Про те, приймаючи рішення про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_7. на підставі ст.6 п.2, ст.130 КПК України, за відсутності в його діях ознак складу злочину, передбаченого ст. 153 та п.Ю ч.2 ст. 115 КК України, слідчі органи без визначення обставин, що виключають наявність вказаних діянь, послалися лише на те, що по справі не здобуто жодних доказів, які вказують, що обвинувачений ОСОБА_7. мав умисел на вчинення насильницького задоволення своєї статевої пристрасті неприродним способом з ОСОБА_8 або її вбивство, поєднане з її зґвалтуванням.
Таким чином, неправильність досудового слідства, яке виразилось у неправильній кваліфікації діяння, учиненого ОСОБА_7.,
неправильному застосуванні норм, що визначають поняття цих злочинів, у помилковому визначенні кваліфікуючих його ознаках та поспішному прийнятті рішення щодо їх відсутності, помилковому визначенні стадій вчинення злочину та не дослідженні його негативних наслідків, свідчить про порушення органами слідства принципів законності, що може потягти за собою необгрунтоване засудження чи виправдання ОСОБА_7., або призначення йому покарання, що не відповідає ступеню тяжкості вчинених ним злочинів, і це є неприпустимим.
Також, згідно матеріалів справи та пред'явленого обвинувачення, інкриміновані ОСОБА_7. злочини - задоволення статевої пристрасті з малолітньою дитиною неприродним (оральним) способом та наступне її умисне вбивство з метою приховати інший злочин, він учинив на протязі приблизно ЗО хвилин, тобто, відразу або в процесі вказаних дій, що з урахуванням інших доказів по справі, ставить під сумнів кваліфікацію його дій за п.9 ч.2 ст.115 КК України.
Виходячи з того, що іншого обвинувачення ОСОБА_7. не пред'явлено, а в матеріалах справи міститься не скасована постанова слідчого про відмову в порушенні кримінальної справи щодо нього за іншими, більш тяжкими статтями Кримінального кодексу (а.с.372-373), суд є позбавлений можливості усунути виявлені недоліки досудового слідства в процесі судового розгляду справи, а прокурор змінити пред'явлене обвинувачення, а тому вважає за необхідне повернути справу на додаткове розслідування, в процесі якого слідчим органам необхідно з урахуванням викладеного у даній ухвалі, більш повно і всебічно дослідити обставини справи, дати належну оцінку всім зібраним по ній доказам у їх сукупності, вирішити питання про винність чи невинність ОСОБА_7. в учинених ним злочинах і дати його діям правильну юридичну оцінку.
На підставі наведеного, керуючись ст. 281 КПК України, колегія суддів Апеляційного суду міста Києва,-
ухвалила:
Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_7 за ст.115 ч.2 п.п. 2,9 та ст.156 ч.2 КК України направити прокурору міста Києва для проведення додаткового розслідування.
Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 у вигляді взяття під варту - залишити без зміни.
На ухвалу апеляційного суду протягом 7 діб з для її винесення можуть бути подані касаційні скарги, а прокурором касаційне подання, до Верховного Суду України чер^е^Апеляційжрі суд м.Києва.