Справа№ 22- 10571                                          Головуючий у 1-й інстанції - Сизова Л.А.

Доповідач - Кабанченко О.А.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого -      Кабанченко О.А.

суддів -                 Коротуна В.М. , Панченко М.М. 

при секретарі -    СлюзкоЮ.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м.  Києва від 2 листопада 2006 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на квартиру.

Заслухавши доповідача,  пояснення осіб,  які беруть участь в справі,  перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги,

встановила:

Рішенням Дарницького районного суду м. . Києва від 2 листопада 2006 року позов ОСОБА_2. задоволений,  за нею визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1,  ОСОБА_1.  визнаний таким,  що втратив право користування жилим приміщенням у вказаній квартирі.

Не погодившись з рішенням суду,  відповідач ОСОБА_1.  подав апеляційну скаргу,  в якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права,  невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи,  оскільки спірна квартира була придбана сторонами під час шлюбу,  а тому вона є спільною сумісною власністю подружжя,  просить рішення суду скасувати,  закрити провадження по справі.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено,  що сторони перебували у шлюбі з 25 червня 1993 року,  від шлюбу мають дочку ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1.

17 листопада 2005 року шлюб між сторонами розірвано.

22 серпня 1996 року між позивачкою та АКБ «Аркада» був укладений ф'ючерсний контракт №1796 про інвестування коштів у житлове будівництво. Станом на 25 грудня 1996 року позивачкою було про інвестовано 100% загальної площі трикімнатної квартири АДРЕСА_1. Всього позивачкою внесено 52.131, 82 грн.

22 травня 1997 року позивачці було видане свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1.

В зазначеній квартирі зареєстрований з 16 вересня 1997 року відповідач.

Задовольняючи позов про визнання за позивачкою права власності на квартиру АДРЕСА_1,  суд першої інстанції виходив з того,  що це майно було придбане позивачкою під час роздільного проживання при фактичному припиненні

2

шлюбу,  в зв'язку з чим воно не може бути визнаним спільною сумісною власністю подружжя.       

Такий висновок суду є правильним,  відповідає положення м ст. 28 КпІІІС Укга" та обставинам справи.

Так,  рішенням Дарницького районного суду м.  Києва від 17 жовтня 2005 року в справі про розірвання шлюбу між сторонами встановлено,  що сторони з початку 1996 року по вересень 1997 року не підтримували шлюбні стосунки,  проживали окремо.

Відповідно до  ст.. 61 ч.3 ЦПК України обставини,  встановлені судовим рішенням у цивільній справі,  що набрало законної сили,  не підлягають доказуванню при розгляді інших справ,  у яких участь беруть ті самі особи,  щодо яких встановлено ці обставини.

На час розгляду даної справи в суді першої інстанції та апеляційної інстанції рішення суду від 17 жовтня 2005 року про розірвання шлюбу між сторонами скасоване чи змінене не було.

Крім того,  судом встановлено,  що відповідач з серпня 2002 року в спірній квартирі не проживає,  що не оспорювалось ним самим в судовому засіданні та підтверджено поясненнями свідків,  даними акту працівників ОСББ «Зеніт» від 1 жовтня 2003 року.

Судом не встановлено,  що причина тривалого не проживання відповідача була викликана поважними причинами. Перешкоди в користуванні житлом йому не чинились.

Зважаючи на наведене,  судова колегія вважає правильним висновок суду про те,  що відповідач втратив право користування спірним жилим приміщенням.

Доводи апеляційної скарги про те,  що спірна квартира є спільною сумісною власністю подружжя спростовуються наведеними даними рішення суду від 17 жовтня 2005 року в справі про розірвання шлюбу між сторонами.

З огляду на наведене,  підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду немає.

У відповідності до  ст.. 154 ЦПК України заходи забезпечення позову,  вжиті за ухвалою апеляційного суду від 3 березня 2007 року,  у вигляді заборони позивачці вчиняти дії по відчуженню спірної квартири,  підлягають скасуванню.

Керуючись  ст..  ст.. 307,  308,  154 ЦПК України,  судова колегія, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Дарницького районного суду м.  Києва від 2 листопада 2006 року залишити без зміни.

Ухвалу Апеляційного Суду м.  Києва від 3 березня 2007 року,  якою ОСОБА_2 було заборонено вчиняти дії по відчуженню квартири АДРЕСА_1,  - скасувати.

Ухвала в частині залишення без зміни рішення суду може бути оскаржена касаційному порядку протягом двох місяців з дня проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду України,  ухвала в частині скасування заходів забезпечення позову оскарженню не підлягає.