РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2011 року                                                             Справа № 2-1994/11

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді:                          Горбатенко О.В.,

при секретарі:                                   Литвиненко Л.О.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка –ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання, в якому просила розірвати договір довічного утримання, укладений між  нею та ОСОБА_2, посвідчений 25 лютого 2005 року приватним нотаріусом Лисичанського міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_3, реєстр № 366, посилаючись на наступне. 25 лютого 2005 року сторони уклали договір довічного утримання. Згідно з пунктом 5 цього договору відповідач повинен забезпечувати мені матеріальне утримання в сумі 40 грн. щомісяця. Згідно з пунктом 6 договору відповідач повинен надавати позивачці  безоплатне довічне проживання у квартирі, побутові послуги, забезпечувати лікувальними засобами на підставі виданих лікарями рецептів. На підставі пункту 1 договору позивачкою була передана у власність відповідачу двокімнатна квартира загальною площею 49,60 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Після укладення договору відповідач не виконує свої зобов’язання. Матеріальне забезпечення не надає. Позивачка вимушена все робити сама і за свої кошти, вона хворіє на цукровий діабет, тому потребує стороннього догляду.  На даний час догляд за позивачкою здійснює другий син ОСОБА_4. У зв’язку з невиконанням відповідачем умов договору довічного утримання позивачка звернулась до нього з проханням про розірвання, відповідач відмовився добровільно розірвати договір, тому вона вимушена звернутись до суду з позовом.

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з’явилась, надала письмову заяву, в якій просила справу розглядати за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_5 в судове засідання не з’явився, подав заяву в якій просив справу розглядати за його відсутності, позов підтримав.

        Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, подав заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, позов визнав.

Суд дослідив матеріали справи: копія паспорта та ідентифікаційного коду позивачки (а.с.4), копія договору довічного утримання (догляду) (а.с.5), копія витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна (а.с.6), копія витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.7), копія домової книги (а.с.9-10), довідка другої міської поліклініки (а.с.11).

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 25 лютого 2005 року між сторонами укладено договір довічного утримання (догляду), засвідчений приватним нотаріусом Лисичанського міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_3, реєстр № 366/а.с.5/. Згідно укладеного договору відповідач зобов’язався надавати позивачці безоплатні побутові послуги (прання постільної білизни один раз на 14 днів, послуги перукарні один раз на місяць, ремонт побутової техніки), забезпечувати лікувальними засобами на підставі виданих лікарями рецептів, а позивачкою на підставі пункту 1 договору була передана у власність відповідачу двокімнатна квартира загальною площею 49,60 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.6,7,9,10/

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ст. 755 ЦК України договір довічного утримання може бути розірваний за рішенням суду: на вимогу відчужувача або третьої особи, на користь якої він був укладений, у разі невиконання або неналежного виконання набувачем своїх обов'язків, незалежно від його вини.

Відповідно до п. 10 договору довічного утримання від 25 лютого 2005 року - договір може бути розірвано за згодою сторін, а у випадку невиконання його умов відмови відмови від добровільного розірвання однією із сторін –у судовому порядку.

Згідно зі ст.756 ЦК України у разі розірвання договору довічного утримання у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов'язків за договором, відчужувач набуває право власності на майно, яке було ним передане, і має право вимагати його повернення.

Як вбачається з письмових пояснень, позивачка ОСОБА_1 наполягає на  розірванні договору довічного утримання, оскільки відповідач не виконує зобов’язань за договором, а відповідачем в своїй заяві данні обставини не заперечуються, тому, суд приходить до висновку, що договір довічного утримання від 25 лютого 2005 року укладений між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 підлягає розірванню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 11, 60 ЦПК України, ст.ст. 526, 755, 756 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання задовольнити.

Договір довічного утримання, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений 25 лютого 2005 року приватним нотаріусом Лисичанського міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_3 - розірвати

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області шляхом подання до Лисичанського міського суду апеляційної скарги у 10-тиденний строк з моменту отримання копії рішення.

Суддя                                                                                                 О.В.Горбатенко