Справа № 22/1737                                   Головуючий у 1 інстанції: Слюсарчук Н.Ф.

Категорія 22                                                                          Доповідач: Головчук С.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

26 вересня 2006 року Апеляційний суд Житомирської області в складі :

головуючого Головчук С.В.

суддів Невмержицької Т.І., Худякова A.M.

при секретарі Прищепі О.А.

з участю прокурора Сидоренка О.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за заявою ОСОБА_1 про відшкодування мо­ральної шкоди, завданої внаслідок неправомірних дій суду за апеляційними  скаргами ОСОБА_1  та управління Державного казначейства у Житомирській області на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 14 липня 2006 року, -

встановив   :

в жовтні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок незакон­ного утримання в місцях позбавлення волі понад термін визначе­ний вироком суду. Він зазначав, що під час відбування покаран­ня ним в Кам'янській виправній колонії Запорізької області був прийнятий новий Кримінальний Кодекс України, який вступив в дію з 1.09.2001 року, внаслідок чого вирок суду за яким він відбував покарання повинен був бути приведеним у відповідність з цим Кодексом. Зокрема, його мали звільнити 7.01.2003 року. Між тим, Вільнянський районний суд, розглянувши подання адмі­ністрації колонії про приведення вироку суду у відповідність з КК України 2001 року, лише виключив з вироку від 7.08.1992 ро­ку визнання його особливо небезпечним рецидивістом. Лише 30.09.2003 року Верховним Судом України вирок було приведено у відповідність з законодавством. Таким чином, внаслідок бездія­льності судів він незаконно відбував покарання до 6.10.2003 року, тобто знаходився незаконно в місцях позбавлення волі де­сять місяців, пережив моральні страждання. Просив стягнути на його користь трьох мільйонів гривен.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 14 лип­ня 2006 року заяву задоволено частково. ОСОБА_1 відшкодова­но моральну шкоду заподіяну незаконними діями суду в сумі 30000 грн. за рахунок коштів Державного бюджету України через відділення Державного казначейства в м. Житомирі.

В апеляційній скарзі управління Державного казначейства у Житомирській області (далі Державне казначейство) просить ска­сувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в по­зові. Зазначає, що справа розглянута з порушенням норм матері­ального та процесуального права. Так, суд керувався Закону України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадяни­нові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" (далі Закон) , який не поширюється на спірні правовідносини. Відповідно до вимог ч.б ст.117 6 ЦК в даному випадку шкода відшкодовується на загальних підставах. Проте, суд розглядав дану справу не за правилами ЦПК та стяг­нув кошти з Державного казначейства у м. Житомирі, яке не бра­ло участь у справі. Крім того, заявником не доведено випадки фізичного впливу з боку адміністрації та засуджених в колонії.

В апеляційній сказі ОСОБА_1 просить змінити рішення та стягнути на його користь три мільйони гривень. Вважає, що суд не достатньо враховано характер, тривалість та обсяг його мо­ральних страждань, пов'язаних з незаконним позбавленням волі.

Прокурор Сидоренко О.П. підтримав апеляційну скаргу Держа­вного казначейства.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційних скарг, суд вважає, що вони підлягають час­тковому задоволенню, ухвала суду 1 інстанції - скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Задовольняючи вимоги ОСОБА_1, суд керувався нормами За­кону України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої грома­дянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду".

Проте з таким застосуванням корм матеріального права пого­дитись неможливо.

Зазначений Закон встановлює особливий режим відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, слідства, прокуратури та суду. Відповідальність за цим деліктом виникає у визначених в Законі випадках, а саме: незаконного засудження, незаконного притяг­нення фізичної особи до кримінальної або до адміністративної відповідальності, незаконного затримання, застосування як за­побіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд.

У перелік незаконних дій суду та правоохоронних органів не увійшли такі дії як перебування в місцях позбавлення волі в зв'язку з несвоєчасним переглядом вироку суду та приведенням його у відповідність до діючого законодавства.

Шкода, завдана фізичній особі вищезазначеними діями, від­шкодовується на загальних підставах відповідно до вимог ст. 56 Конституції України за рахунок держави. Такий спір роз­глядається в порядку позовного провадження з притягненням до участі в справі відповідного державного органу та відповідного органу Державного казначейства України.

З матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій зазначав відповідачів та свої вимоги обґрунтовував, посилаючись на норми ЦПК та Цивільного кодексу України. Проте його позовна заява залишалась без руху, а від заявника вимагалось звернутись до суду з заявою, яка б відпо­відала вимогам Закону України від 1.12.1994 року.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд приходить до висно­вку, що ухвала відповідно до ст.311 ЦПК підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 311, 315 317, ЦПК України,

суд, -

ухвалив   :

апеляційні скарги ОСОБА_1 та управ­ління Державного казначейства у Житомирській області задоволь­нити частково. Ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 14 липня 2006 року скасувати, справу направити на новий розгляд до того ж суду іншим суддею.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.

Головуючий Судді