Справа № 22/1689 Головуючий в суді 1 інст: Гансецька І.А.
Категорія 23 Доповідач: Головчук С.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2006 року апеляційний суд Житомирської області у складі:
головуючого Головчук С.В. суддів: Невмержицької Т.І., Худякова A.M. при секретарі Прищепі О.А.
з участю відповідачів
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну
справу за позовом ОСОБА_1 до виконкому
Житомирської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Корольовського районного суду від 23 червня 2006 року,
встановив:
в серпні 2005 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Вона зазначала, що 20.12.2002 року у її відсутність ОСОБА_3 та ОСОБА_2 самоуправно організували винесення речей домашнього вжитку, якими користувалась її родина, з 10 жилих кімнат квартир АДРЕСА_1. Ці речі були вивезені автомобілем „Камаз" на АДРЕСА_2, де вони зникли. Вивезенням майна їй заподіяно матеріальні збитки на суму 100000 грн., які просила стягнути в солідарному порядку з відповідачів. Крім цього, неправомірними діями відповідачів, якими порушено право власності, їй були завдані хвилювання, на відшкодування моральної шкоди просила стягнути з відповідачів 10000 грн.
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 23 червня 2006 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди. В позові про стягнення матеріальної шкоди та до виконкому Житомирської міської ради і ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди відмовлено за безпідставністю вимог.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про зміну рішення суду та задоволення її вимог в повному обсязі. Зазначає, що висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи щодо участі ОСОБА_2 у вивезенні майна, а виконкому міської ради у сприянні вчиненню протиправних дій внаслідок незаконної видачі ордеру на належне її родині житло. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди судом не враховано, що вона зазнала всіх видів можливих та неможливих моральних страждань.
Розглянувши справу в-межах, визначених ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом встановлено, що сім'я Поди як батьки -вихователі проживали в дитячому будинку сімейного типу в чотирьох квартирах АДРЕСА_1. Вирішуючи питання про ліквідацію дитячого будинку сімейного типу 13.04.200 року виконком Житомирської міської ради не вирішив житлове питання сім'ї, в зв'язку з чим позивачка з сім'єю продовжувала проживати в зазначених квартирах.
Разом з тим, виконком Житомирської міської ради видав ордери на квартири: № 145 ОСОБА_4 - 21.12.2001 року, № 144 ОСОБА_3 - 6.12.2002 року, № 143 ОСОБА_2 - 19.12.2002 року.
20.12.2002 року у відсутність позивачки та без її згоди з квартир, які вона займала із сім'єю, були винесені речі домашнього вжитку, завантажені в автомобіль „Камаз" та вивезені за АДРЕСА_2. При вивезені майна будь-який опис майна не проводився, акти не складались.
З пояснень свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, матеріалів перевірки прокуратури за скаргами ОСОБА_1 випливає, що речі виносились з квартири № 14 4 на прохання ОСОБА_3, який мав ордер на зазначене приміщення. Зазначені обставини не заперечуються ОСОБА_3.
Таким чином дії зазначеного відповідача правильно визнані судом неправомірними та нього покладено обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди, пов'язаної порушенням права власності позивачки. Розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 3000 грн. визначено судом з врахуванням обставин заподіяння шкоди, характеру та обсягу страждань.
Відмовляючи в задоволенні позову про відшкодування матеріальної шкоди, суд правильно виходив з того, що ОСОБА_1 не довела розмір завданих збитків.
Крім того, судом не встановлено, що участь у проникненні в житло позивачки та вивезенню її майна брав ОСОБА_2. Причинний зв'язок між видачею виконкомом Житомирської міської ради ордеру ОСОБА_3 та вчиненням ним неправомірних дій не встановлено. Тому суд правильно вважав, що підстав для задоволення позову в частині стягнення відшкодування моральної шкоди з ОСОБА_2 та виконкому Житомирської міської ради немає.
Рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 209, 305, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України апеляційний суд, -
ухвалив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 23 червня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий Судді