ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 322
УХВАЛА
< Список (При необходимости выбрать) >
< Список (При необходимости выбрать) >
10.02.2012Справа №5002-32/447-2012
Суддя Господарського суду Автономної республіки Крим Барсукова А.М., розглянувши матеріали позовної заяви
За позовом – Фонду майна Автономної Республіки Крим (95015, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 17, ідентифікаційний код 00036860).
До відповідача – Фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1).
Про розірвання договору та стягнення неустойки
ВСТАНОВИВ:
Фонд майна Автономної Республіки Крим звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до Фізичної особи ОСОБА_1 , в якому просить розірвати договір купівлі-продажу майна та стягнути з відповідача 211 824, 00 грн.
Позивач в позовній заяві просить відстрочити сплату суми судового збору до винесення судового рішення .
По суті даного клопотання суд повідомляє наступне.
Статтею 44 Господарського процесуального кодексу передбачено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Крім того, в Інформаційному листі Вищого господарського суду № 01-06/1175/2011 від 25.08.2011р. в частині 12 вказано, що, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі. Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону, як то зазначає названий пункт Інформаційного листа.
Так, сам позивач в позовній заяві зазначає, що бюджетом Фонду майна на 2012 рік передбачені витрати на сплату судового збору.
Так у відповідності до пункту 2.2 Порядку обліку зобов’язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України, затвердженого наказом Державного казначейства України від 09.08.2004р. № 136, на яке позивач посилається, обґрунтовуючи необхідність відстрочення оплати судового збору, розпорядники бюджетних коштів за умови взяття бюджетного зобов'язання протягом 7 робочих днів з дати його виникнення подають до відповідного органу Державного казначейства України Реєстр бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів (далі - Реєстр) (додаток 1) на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях і оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов'язання.
Пунктом 1.3 зазначеного Порядку встановлено, що бюджетне фінансове зобов'язання - зобов'язання розпорядника або одержувача бюджетних коштів сплатити кошти за будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, тобто - кредиторська заборгованість та/або попередня оплата, яка передбачена законодавством.
Згідно з пунктом 2.3 Порядку - Органи Державного казначейства України звіряють поданий розпорядником Реєстр та підтвердні документи на предмет відповідності даних, уключених до Реєстру.
Підтвердні документи, надані розпорядником бюджетних коштів, опрацьовуються органом Державного казначейства України:
за захищеними статтями, які не потребують проведення процедур закупівель, - протягом 1 операційного дня;
за захищеними статтями, які потребують проведення процедур закупівель (крім капітальних видатків), - до 3 операційних днів;
за іншими поточними видатками, крім захищених, - до 3 операційних днів;
за капітальними видатками - до 5 операційних днів.
У відповідності до пункту 2.8 Порядку після перевірки підтвердних документів один примірник Реєстру та/або Реєстру фінансових зобов'язань і Заявки на видачу готівки та перерахування коштів на вкладні рахунки повертаються розпоряднику бюджетних коштів, другі примірники цих документів залишаються на зберіганні в органі Державного казначейства України.
Отже, як вбачається із Порядку, процес реєстрації бюджетних зобов’язань не є занадто довготривалим, тоді як в прохальній частині позову позивач просить суд відстрочити оплату судового збору саме до винесення рішення, при тому не мотивуючи підстави для відстрочення оплати на такий довготривалий строк.
Задоволення клопотання позивача, з огляду на викладені обставини, є неможливим, оскільки воно не знаходить підстав в мотивувальній частині позовної заяви.
З урахуванням викладеного, керуючись статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Ухвалив:
У задоволенні клопотання Фонду майна Автономної Республіки Крим про відстрочення оплати судового збору до винесення рішення у справі відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Барсукова А.М.