У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
22.12.2011 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів : Крегула М.М. (головуючого) , Мишинчук Н.С., Марчука О.П.,
з участю прокурора - Сирохман Л.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора, що брав участь в розгляді справи в суді першої інстанції на вирок Виноградівського районного суду від 7 вересня 2011 року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, з початковою освітою, неодруженого, тимчасово непрацюючого, раніше судимого: 13.05.2008 року Виноградівський районним судом Закарпатської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років і 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнений з випробувальним строком у 1 рік; 19.08.2008 року Виноградівським районним судом Закарпатської області за ч. 3 ст. 185 КК України на підставі ст. 71 КК України до 4 років позбавлення волі; 21.03.2011 року на підставі постанови Самбірського міськрайонного суду від 12.03.2011 року звільнений від покарання умовно-достроково, з не відбутою частиною покарання 1 рік 2 місяці 16 днів,
засуджено за ст. 185 ч. 3 КК України до трьох років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного за цим вироком покарання повністю приєдно невідбуту частину покарання за вироком Виноградівського районного суду Закарпатської області від 19 серпня 2008 року - 1 рік 2 місяці 16 днів, і остаточно до відбуття ОСОБА_3 призначено покарання у виді позбавлення волі строком 4 роки 2 місяці 16 днів.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишено попередній - тримання під вартою.
Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_3 зараховано з дня його затримання -21 червня 2011 року.
У відшкодування шкоди завданої злочином стягнуто з ОСОБА_3 на користь потерпілій ОСОБА_4 27 000 гривень.
За вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним в тому, що 10 червня 2011 року близько 13 год. зайшов на повір'я будинку АДРЕСА_2, який належить ОСОБА_4, де знайшовши ключ від вхідних дверей будинку, відкрив їх та проник у будинок, звідки повторно таємно викрав гроші в сумі 1750 Євро, що по курсу у відношенні до грошової одиниці України - гривні становить 20 391 гривень 83 копійки, 5 800 гривень та мобільний телефон «Nokia 2220 S» вартістю 315 гривень і з викраденим зник, завдавши потерпілій ОСОБА_4 матеріальних збитків на загальну суму 26 506 гривень 83 копійки.
В апеляції прокурор порушує питання про скасування вироку суду через істотне порушення судом вимог кримінально-процесуального закону. Вказує, що при постановленні вироку суд не взяв до уваги обтяжуючу обставину – вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння та пом’якшуючі обставини, що потягло за собою порушення вимог закону. Просить скасувати вирок суду та направити кримінальну справу на новий судовий розгляд .
Заслухавши доповідача, промову прокурора, який частково підтримав апеляцію про скасування вироку в частині цивільного позову, дослідивши матеріали кримінальної справи, апеляційний суд вважає, що апеляція підлягає до задоволення частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 365 КПК України вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції. Висновки суду першої інстанції щодо фактичних обставин справи, які не оспорювалися і стосовно яких відповідно до вимог частини першої статті 299 цього Кодексу докази не досліджувалися, не перевіряються.
Із матеріалів справи, зокрема, протоколу судового засідання від 07.09.2011 р. вбачається, що під час її розгляду суд першої інстанції відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК визначив обсяг доказів, що підлягають дослідженню в судовому засіданні, оскільки фактичні обставини справи ніким, не оспорювались, як підсудним ОСОБА_3 , який повністю визнав себе виним, і давав послідовні показання щодо обставин вчиненого злочину, так і іншими учасниками судового рогляду.
У своїй апеляції прокурор не заперечуючи фактичні обставини справи, ставить питання про істотні порушення судом вимог кримінально- процесуального закону, а саме, що суд не дослідив та не врахував як обтяжуючу обставину – вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння.
Однак, таке твердження прокурора є необґрунтованим, оскільки із обвинувального висновку видно, що ОСОБА_3 така обставина, як вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння, у вину не ставилась, а тому судом такі дані не досліджувались та у вину не ставились абсолютно правильно.
Одне визнання ОСОБА_3 своєї вини не свідчить про його щире каяття, а тому слідством, як і судом правильно не визнано обставиною, що пом’якшує відповідальність . Між тим, це не вплинуло на правильність і обґрунтованість вироку.
Так, судом першої інстанції правильно кваліфіковано дії засудженого за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло.
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_3 покарання суд першої інстанції врахував як ці обставини, так і ступінь тяжкості злочину, дані про особу винного.
Покарання ОСОБА_3 призначено у відповідності до вимог ст. 65 КК України, воно є достатнє та необхідне для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
Яких-небудь істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону при розгляді справи, які б давали підстави для скасування в цілому вироку не встановлено, і в апеляції не наведено. Разом з цим апеляція підлягає до часткового задоволення, оскільки суд вирішив цивільний позов без урахування вимог, які заявлено потерпілою ОСОБА_4, стягнувши із засудженого не 26 506, 83 грн. , а більшу суму.
Вирок суду в цій частині підлягає до зміни.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд ,-
У Х В А Л И В :
Апеляцію прокурора, що брав участь у розгляді справи в суді першої інстанції задоволити частково.
Вирок Виноградівського районного суду від 07.09. 2011 року щодо ОСОБА_3 - в частині вирішення цивільного позову змінити, зменшивши розмір відшкодування матеріальної шкоди потерпілій ОСОБА_4 засудженим ОСОБА_3 до 26 тис. 506 грн. 83 коп.
В решті вирок суду залишити без зміни
Судді: