АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________________________________

Справа  №  84/2012року  

Провадження № 22-ц/2090/886/12                                                                 Головуючий    1   інстанції – Малихін О.О.

Категорія: сімейні                                                                               Доповідач –Колтунова А.І.

                РІШЕННЯ

       ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2012 року                                                                                                         м. Харків

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

               головуючого  -  судді Колтунової А.І.

           суддів колегії -  Міненкової Н.О., Ларенка В.І.,

               при секретарі –Моторній Ю.А.,

           розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Люботинського міського суду Харківської області від 11 квітня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И Л А :

          06 квітня 2010 року ОСОБА_4 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів.

Позивач посилалась на ті обставини, що з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі з 07 вересня 2007 року. Від шлюбу вони мають доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

З 2009 року вони з відповідачем однією родиною не проживають, 26 березня 2010 шлюб між ними розірваний.

Донька перебуває на її утриманні і вихованні.

Відповідач матеріальної допомоги на її утримання не надає.

У зв’язку з чим, позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь на утримання дитини аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку відповідача.

11 квітня 2011 року позивач уточнила свої позовні вимоги.

Вона зазначала, що відповідач офіційно не працює, фіксованого доходу не має.

У зв’язку з чим, вона просила суд стягнути з відповідача на утримання доньки аліменти в твердій грошовій сумі, щомісячно до 500 грн., починаючи з дня звернення її до суду.

Крім того, вона просила стягнути з відповідача додаткові витрати на дитину у розмірі 500 грн. щомісячно.

При цьому позивач посилалася на ті обставини, що донька перебуває на диспансерному обліку у лікаря нефролога з приводу хронічного пілоніфріту.

В жовтні 2009 році та червні 2010 року донька знаходилась на стаціонарному лікуванні.

У зв’язку із лікуванням захворювання дитині необхідне дієтичне харчування та вітаміни, на що потрібні додаткові витрати.

Крім того, дитина відвідує дитячий садок, на оплату якого щомісячно вона витрачає кошти в сумці 110 грн. 00 коп.

Справа розглянута у відсутність відповідача ОСОБА_3.

Заочним рішенням Люботинського міського суду Харківської області від 11 квітня 2011 року позов ОСОБА_4 задоволений повністю.

Стягнено з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 500,00 грн. щомісяця, починаючи з 06 липня 2010 року і до досягнення донькою ОСОБА_7 повноліття.

Стягнено з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 додаткові витрати на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 500 грн. щомісяця, починаючи з 06 липня 2010 року і до досягнення донькою ОСОБА_5 десяти років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стягнено з ОСОБА_3 судовий збір в сумі 51 грн. 00 коп. на користь держави та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. 00 коп..

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити частково, стягнувши з нього на утримання доньки аліменти в розмірі 200 грн. щомісяця до досягнення донькою повнолітня, а також додаткові витрати на утримання доньки у розмірі 150 грн. до її десятиріччя.

Апелянт вказував, що судом першої інстанції необґрунтовано не було прийнято до уваги, що у нього на утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей: син –ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 і донька –ОСОБА_6 –ІНФОРМАЦІЯ_2, яким він виплачує аліменти в добровільному порядку.

Крім того, він тривалий час не працює та не має можливості працевлаштуватись.

У зв’язку з чим, сплачувати в зазначеному позивачем розмірі аліменти він не має можливості.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник ОСОБА_4 –ОСОБА_10 проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_3  підтримував апеляційну скаргу.

Представник ОСОБА_11 проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 про стягнення з відповідача аліментів на утримання їх доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи з дня подання заяви і до повноліття дитини, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач офіційно не працює, аліментів не платить, у зв’язку з чим є правові підстави для задоволення позовних вимог позивача.

Колегія суддів вважає, що погодитися з даними висновками суду першої інстанції в повному обсязі не можна з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується письмовими доказами і не оспорюється сторонами, що сторони перебували у шлюбі, від  шлюбу мають доньку - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. а.с. 2, 5, 6).

З матеріалів справи вбачається, що сторони однією родиною не проживають, шлюб розірваний, донька проживає з матір’ю, перебуває на її утриманні і вихованні (а.с. 4).

Відповідно до вимог ст. 180 СК України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що з відповідача на утримання доньки підлягають стягненню аліменти, оскільки даних про те, що відповідач надає їй добровільну матеріальну допомогу, не встановлено.

Згідно з ч.1 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значенняё суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Оскільки при розгляді справи не встановлено, що відповідач офіціально працевлаштований, то суд першої інстанції правильно виходив з того, що аліменти з відповідача на утримання доньки доцільно стягнути у твердій грошовій сумі.

У відповідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров’я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров’я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, доньки, сина; 4) інші обставини, що мають значення по справі.

Відповідач по справі є працездатним, у зв’язку з чим суд першої інстанції правильно виходив з того, що він має можливість працевлаштування.

Однак, суд апеляційної інстанції враховує, що в період вирішення даної справи відповідач змушений проживати в с.Перещепино Дніпропетровської області у зв’язку із обранням щодо нього запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд по справі, порушеної не інакше як за скаргою потерпілого, а саме –позивача, у зв’язку з чим, можливість працевлаштування відповідача обмежена.

В суд апеляційної інстанції відповідач надав дані, що він має окрім доньки ОСОБА_5, ще двох неповнолітніх дітей, яким за законом зобов’язаний надавати матеріальну допомогу (а.с. 83, 84).

За таких обставини, як на період розгляду справи судом першої, так і апеляційної інстанції, не було встановлено даних, що свідчили б про те, що відповідач має можливість сплачувати на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти в розмірі 500 грн. щомісяця.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги  відповідача та його поясненнями в судовому засіданні, що він має можливість сплачувати аліменти в розмірі 200-150 грн. щомісячно, оскільки даний розмір аліментів не забезпечує задоволення навіть мінімальних потреб на утримання його доньки.

З урахуванням викладених обставин, матеріального становища сторін, наявність у відповідача трьох неповнолітніх дітей, колегія суддів вважає, можливим зменшити розмір аліментів, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на утримання доньки ОСОБА_5, з 500 грн. до 300 грн..

Що стосується рішення суду в частині стягнення суми на додаткові витрати на утримання дитини, то колегія суддів вважає, що рішення суду в даній частині також підлягає зміні з наступних підстав.

Згідно ст. 185 СК України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов’язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

У відповідності з роз’ясненнями, що містяться в п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»вбачається, що додаткові витрати на утримання дитини передбачають фактично зазнані або передбачувані витрати.

При розгляді справи було встановлено, що дійсно донька сторін перебуває на диспансерному обліку з проводу хронічного пілонефриту, проходить стаціонарне лікування раз на рік, потребує прийому ліків, рекомендовано санаторно-курортного лікування (а.с. 35-36, 94).

Разом з тим, як в суд першої так і апеляційної інстанції позивачем або її представником не було надано доказів, що підтверджують які витрати та в якій конкретно сумі були понесені позивачем на лікування та оздоровлення дитини.

Разом з тим, оскільки відповідач погодився приймати участь в додаткових витратах на утримання доньки та сплачувати щомісячно по 150 грн., то колегія суддів вважає за можливе зменшити розмір даних витрат з 500 грн. до 150 грн..

При цьому, сторони не позбавлені можливості ставити питання про зміну розміру аліментів, а також суми додаткових витрат, при зміні їх матеріального становища і наданні доказів, що підтверджують  розмір додаткових витрат, понесених позивачем на утримання доньки у зв’язку з її лікуванням та оздоровленням.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.3 ч.1 ст. 307, п.3,4 ст. 309, ст. 313, ч.2 ст. 314, ст. 317, ст. 319, колегія суддів, -

                                                     ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Люботинського міського суду Харківської області від 11 квітня 2011 року –змінити.

Зменшити розмір аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_3, на користь ОСОБА_4 на утримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 500 (п’ятсот) грн. до 300 (триста) грн. щомісячно.

Зменшити розмір аліментів, стягнутих з ОСОБА_3 н користь ОСОБА_4 на додаткові витрати на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 500 (п’ятсот) грн. до 150 (сто п’ятдесят) грн..

Стягнення аліментів у встановленому розмірі проводити до зміни матеріального становища сторін та потреби дитини у додаткових витратах.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних в кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту його проголошення.

Головуючий –

Судді: