Справа 2-а-2283/11

     ПОСТАНОВА

                                                                     ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          10.03.2011 Пролетарський районний суд м. Донецька у складі:

головуючої судді                                                                      Панас Н.Л.

при секретарі                                                                                 Борісовій Я.Ю.

за участю позивача                                                                                               ОСОБА_1,

розглянув у попередньому судовому засіданні в м. Донецьку адміністративну справу за позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька “про стягнення допомоги як дитині війни”,-

встановив:

22.02.2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про стягнення допомоги як дитині війни в якому вказав, що віднесений до категорії “Дитина війни”, а тому відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”(№ 2195-15), який набрав чинності з 01.01.2006р. та Рішення Конституційного суду України від 09 липня 2007 року за справою № 6-рп (№ 1-29/2007р.) має право отримувати доплату до пенсії щомісячно в розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком. Ніяких доплат до пенсії відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька не нараховував і не виплачував. Просить суд визнати дії відповідача неправомірними, зобов’язати відповідача нарахувати йому та виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, передбачену ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по  31.12.2011 року.

У судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав і просив задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з”явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суду не повідомив. Тому суд вважає можливим розглянути справу у його відсутність.

Суд, заслухавши позивача, перевіривши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" до дітей війни віднесені особи, які є громадянами України та яким на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.  

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 відноситься до соціальної групи “Діти війни”, що підтверджується копією посвідчення (а.с.4) із відповідною відміткою та користується правами та пільгами, передбаченими Законом України “Про соціальний захист дітей війни”.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15), який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Дію даної статті на 2006 рік було зупинено Законом України від 20 грудня 2005 року, № 3235-4, внаслідок чого правильним вбачається за 2006 рік недоплачені суми не стягувати.   

Відповідно до Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” встановлено, що у 2007 році підвищення пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких розповсюджується дії Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту”), в розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни. Встановлення ж мінімального розміру пенсії за віком надано лише у ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове  державне пенсійне страхування”, так частиною першою цієї статті встановлено, що при наявності у чоловіків 25, а жінок 20 років страхового  стажу мінімального розміру пенсії встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, втративши працездатність, а ч. 3 цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком використовується виключно для встановлення розмірів пенсії, призначених відповідно до цього Закону.   

Згідно ст. 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік 489-V від 19.12.2006 року, з метою  приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України “Про статус  ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”. Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року положення  пункту 12 статті 71 Закону України  “Про державний бюджет України на 2007 рік”визнані такими, що не відповідають Конституції країни (є неконституційними).   

Конституційний Суд України відзначив, що положеннями Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.     

Відповідно до положень ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється

у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону №2505–4 від 25 березня 2005 року, що діє з 31 березня 2005 року) передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.   

Статтею 62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” від 19 грудня 2006 року № 489-5, що набрав чинності з 1 січня 2007 року („Урядовий кур'єр” від 23 грудня 2006 року), був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня –380 гривень, з 1 квітня –387 гривень, з 1 жовтня –395 гривень.   

Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року №749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року („Урядовий кур’єр” та „Голос України” від 28 березня 2007 року), якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила працездатність, визначений з 1 січня –380 гривень, з 1 квітня –406 гривень, з 1 жовтня –411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п’ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 %, що складає відповідно 410 грн. 06 коп. та  415 грн. 11 коп.   

Таким чином, суд вважає, що з 9 липня 2007 року, тобто з моменту прийняття зазначеного рішення Конституційного Суду України, відповідно до статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність,  відповідач має підвищити позивачу розмір пенсії, як дитині війни.             Тому, суд вважає за необхідне здійснити нарахування доплати до пенсії щомісячно в розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком, з цього приводу зазначає наступне.   

Законом України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”/п. 41 розділу 2 внесення змін до деяких законодавчих актів/ текст статті 6 викладено в такій редакції: “Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) (3551-12) до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.   

Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”(3551-12) дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.   

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (254к/96-ВР) (є неконституційними), положення статті 67 розділу I, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України”та пункту 3 розділу ІІІ “Прикінцеві положення”Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”(107-17), в пункті 5 резолютивної частини якого визначено, що “Положення Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення”.   

Відповідно до принципу дії нормативно-правового акту у часі, у зв’язку з прийняттям нової редакції статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”(підпункт 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”), редакція зазначеної статті що існувала до 01 січня 2008 року втратила свою чинність. На підставі рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року втратила чинність нова редакція статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, внаслідок чого відновлена попередня редакція закону.   

28.05.2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 “Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян”, відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня –48,10 грн., з 01 липня –48,20 грн., з 01 жовтня –49,80 грн.   

Статтею 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів”, був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня –470 гривень, з 1 квітня –481 гривень, з 1 липня –482 гривні, з 1 жовтня –498 гривен. Розміри державних соціальних гарантій на 2008 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму,встановлюються відповідними законами, цим Законом, та нормативно-правовими актами КМ України.   

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України “Про прожитковий мінімум”від 15.07.1999 року № 966-14,а також Закон України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії “від 05 жовтня 2000 року № 2201-111,згідно статті 1,якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у томі числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до статті 28 Закону України “Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування”встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.   

Частиною 3 статті 4 даного Закону (в редакції Закону № 2505-4 від 25.03.2005 року,що діє з 31 березня 2005 року),передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу,а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення,щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.   

Постановляючи судове рішення у даній справі, слід виходити з того, що конституційні принципи,на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право,на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1,3,частиною 2 статті 6,статтею 8,частиною 2 статті 19,статтями 22,23,частиною 1 статті 24 Конституції України,набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов*язань, виходячи з положень принципу верховенства права,закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.   

Статтею 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2009 рік встановлено те, що Кабінету  Міністрів  України  надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.   

Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат,вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини,оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України “Про соціальний захист дітей війни”залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.   

Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги,що виплачується замість пенсії,повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України “Про соціальний захист дітей війни”,оскільки вищенаведені положення закону мають законну силу та не були призупинені.   

Відповідно до ст.54 Закону України “Про державний бюджет України на 2009 рік”у 2009 році прожитковий мінімум на одну  особу та для тих хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення встановлено у розмірі,що діяли у грудні 2008 року.Розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік,що визначаються залежно від прожиткового мінімуму встановлюються відповідними законами України,цим Законом та нормативно-правовими актами КМ України.   

Статтею 52 Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів “,був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня -695 гривень,з 1 квітня-706 гривень, з 1 липня-709 гривень, з 1 жовтня-723 гривні, а з 1 грудня -734 гривні. Розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік,що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.     

Цими  Законами  будь-яких змін до Закону України до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”,не внесено, та дія цієї статті не зупинена,а тому відповідач повинен проводити нарахування та виплату підвищення : до пенсії у розмірі 30% відповідно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого ст.54 Закону України “Про державний бюджет України на 2009 рік”та з наступними змінами його розміру.   

Таким чином, суд вважає, що відповідач починаючи з 22 травня 2008 року неправомірно застосовує п.8 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року, якою встановлено, що “дітям війни”(крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту “та “Про жертви нацистських переслідувань”) до пенсії виплачується підвищення у розмірах : з 22 травня –48,1 грн., з 01 липня -48,2 грн., з 01 жовтня -49,8 грн., бо ці положення протирічать Закону України “Про соціальний захист дітей війни”та рішенню Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року.   

Таким чином, суд вважає за можливе зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу надбавку до пенсії згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”та частини 1 статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”від 09.07.2003 року за період з  09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та  з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року  в розмірі 30 відсотків  мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була  виплачена у цей період позивачу у меншому розмірі ніж передбачено зазначеними нормами закону .   

Відповідно до ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється  шестимісячний  строк, який, якщо не встановлено інше обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав,свобод чи інтересів .   

Суд приходить до висновку, що строк звернення до суду пропущено позивачем з поважних причин, тому відповідно ст. 102 КАСУ суд вважає можливим поновити позивачу пропущений  строк за період  2007-2010  року, так як позивач перебуває в похилому віці, у зв’язку з віком, станом здоров”я та правовою необізнаністю, позивач не мав можливості своєчасно дізнатися про порушене своє право, про що йому стало відомо з засобів масової інформації безпосередньо лише перед зверненням до суду з вказаним позовом.   

Крім того, необхідно прийняти до уваги при цьому і положення статті 46 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування “згідно з якими суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження.   

  Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька щодо не нарахування підвищення до пенсії позивачу, як дитині війни, неправомірними та зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька зробити нарахування підвищення до пенсії в розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року  відповідно до вимог статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”,в редакції, яка діяла в цей період, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1.ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне  пенсійне страхування”з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням фактично здійснених виплат.   

Згідно з ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства  України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).  

  Позивач під час подачі позовної заяви сплатив судовий збір у сумі 3 грн. 40 коп., що підтверджується квитанцією. (а.с.1)

  Витрати по сплаті судового збору у сумі 3 грн. 40 коп. підлягають стягненню з коштів місцевого бюджету Пролетарського району міста Донецька на користь позивача.

Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст.ст. 2-15,ч.2.ст.11,  17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд – 

постановив:

 Позов  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька “про стягнення допомоги як дитині війни” –задовольнити.             

Поновити ОСОБА_1 пропущений процесуальний строк для звернення до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька “про стягнення допомоги як дитині війни”за 2007-2010 р.     

Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька по не нарахуванню щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1, як дитині війни за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з  01.01.2009 року по 31.12.2011 року в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька здійснити ОСОБА_1 нарахування підвищення до пенсії в розмірі 30 %  мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з  01.01.2009 року по 31.12.2011 року  виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням проведених виплат.

Стягнути з місцевого бюджету Пролетарського  району міста Донецька  на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Пролетарський районний суд міста Донецька. Апеляційна скарга на постанову суду подається  у письмовій формі  протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови, можуть подати  апеляційну скаргу протягом десяти днів  з дня отримання  копії цієї постанови.

          Суддя                                                                                                  Н.Л. Панас